Вітряна віспа (ВВ) - поширене захворювання в дитячому віці. Наведено клінічний випадок ВВ, яка ускладнилася флегмоною лівої щоки та шиї, шийним лімфаденітом. Наведена інформація свідчить, що під час лікування ВВ належна увага має приділятися профілактиці бактерійних ускладнень. При підозрі на інфікування елементів, появу запалення навколо них, хворі повинні бути оглянуті хірургом.

Мета дослідження - аналіз власного досвіду діагностики та лікування хворих з гострою кишковою непрохідністю, оптимізація методів ранньої діагностики і лікування, профілактика виникнення післяопераційних ускладнень. Проведено аналіз історій хвороб пацієнтів відділення ургентної хірургії КМДКЛ м. Львів, які перебували на лікуванні з діагнозом "гостра кишкова непрохідність" у період 2011 - 2015 рр. Протягом 2011 - 2015 рр. на лікуванні в ургентному відділенні КМДКЛ з попереднім діагнозом "гостра кишкова непрохідність" перебувало 193 дитини. Після проведених обстежень у 29-ти хворих кишкової непохідності не виявлено, у 126-ти дітей явища непрохідності вдалося ліквідувати консервативно. Решта 38 дітей було прооперовано, їх було розподілено на 2 групи: група A - діти, які мали в анамнезі операції - 29 хворих, та група B - діти, яких не було прооперовано раніше - 9 хворих (причиною непрохідності була інвагінація), консервативну дезінвагінацію було проведено трьом хворим. 29 хворих групи A після стислої передопераційної підготовки було прооперовано. Всі оперативні втручання розпочинали з діагностичної лалороскопії, враховуючи можливий перехід на конверсію; лапаротомію з резекцією некротизованої ділянки кишки і накладанням анастомозу проведено у 5-ти випадках. Висновки: враховуючи першочергову роль травматизації очеревини у виникненні спайок та розвитку спайкової непрохідності, можна стверджувати, що умовно "чисті" операції потребують обережного поводження з тканинами та їх мінімальної травматизації; батьки (родичі) оперованої дитини повинні максимально бути обізнані з можливими ускладненнями у післяопераційному періоді, у разі виникненні болю у животі в їх дитини необхідно відразу звернутися до хірурга; вчасно встановлений діагноз кишкової непрохідності надає змогу хворому уникнути розвитку тяжких ускладнень і травматичних операцій і тривалої високовартісної реабілітації; упровадження ендоскопічної хірургії для покращання процесу діагностики та вибору оптимальної тактики оперативного лікування надає змогу уникнути високої травматизації органів черевної порожнини, скорочує час проведення операції та зменшує ризик післяопераційних ускладнень, що, в свою чергу, зменшує термін перебування хворого у стаціонарі.

Атрезія товстої кишки є досить рідкісною патологією. Продовжують залишатися дискусійними питання щодо етіопатогенезу цього захворювання, його поєднання з супутньою патологією та можливих ускладнень. У роботі розглянуто питання діагностики та лікування атрезії товстої кишки. Наведено рідкісний клінічний випадок поєднання атрезії сигмоподібної кишки та некротичного ентероколіту у новонародженого.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(44/45)61-6 + Ц35(0)621

Рубрики:

Історія

Історія війн, воєнної науки і військового мистецтва

Шифр НБУВ: ВА819302 Пошук видання у каталогах НБУВ