Змодельовано та проаналізовано вплив похибок визначення поля напружень на точність обчислення коеффіцієнтів розкладу Вільямса та відтворення поля напружень за поперечного зсуву.

Змодельовано та проаналізовано вплив похибок визначення поля напружень на точність обчислення коефіцієнтів розкладу Вільямса та похибку відтворення поля напружень за нормального відриву.

Запропоновано метод цифрової спекл-кореляції, що грунтується на адаптивній сегментації зображень шорстких поверхонь на фрагменти довільної форми з урахуванням структури та розмірів усіх спеклів, присутніх на цих зображеннях. Метод використано для визначення полів переміщень поверхні дюралюмінієвої балки з бічною втомною тріщиною за триточкового навантаження.

Запропоновано критерій оптимізації фільтра дробового степеня для цифрової кореляції спекл-зображень. Проведено його аналіз та наведено результати апробації на реальних спекл-зображеннях дослідженої поверхні композитного матеріалу.

Розроблено методи діагностування напружено-деформованого стану матеріалу з тріщиною спекл-кореляційним методом з використанням моделі рядів Вільямса, що підвищує точність опису реального поля напружень у матеріалі. Проведено моделювання впливу похибок у компонентах полів напружень на точність визначення параметрів рядів Вільямса показало домінуючий вплив систематичної складової похибки на точність визначення коефіцієнтів рядів. Запропоновано та випробувано способи компенсації постійної складової похибки визначення поля напружень. Встановлено, що координати вершини тріщини, визначені як параметри рядів Вільямса з поля напружень навколо вершини мають мінімальну шумову чутливість і можуть бути використані для моніторингу розвитку тріщини та як критерій досягнення стійкого розв'язку ітераційної процедури визначення параметрів рядів Вільямса. Випробувано технологію та спекл-кореляційну систему, що дозволяє достовірно визначати положення вершини тріщини та коефіцієнти рядів Вільямса до 7-го порядку включно. Випробування на зразках за нормального відриву (тип І) та мішаного (тип І+ІІ) навантажень підтвердили можливість визначення параметрів напружено-деформованого стану (НДС) з похибками, меншими, ніж за використання інших методів оцінювання НДС матеріалу. Показано, що нехтування членами вищих порядків рядів Вільямса за умов визначення меж зони пластичності може спричинити суттєву переоцінку її розмірів у півплощині поширення тріщини. Запропоновано новий метод визначення кута старту тріщини на основі детермінанта тензора напружень, який базується на використанні напрямку з її вершини на центр мас фігури, обмеженої критичною величиною третього інваріанта напружень.