Вперше встановлено значення поверхні мікропор органічної та мінеральної частини та показано, що питома поверхня й об'єм мікропор зменшується зі збільшенням температури піролізу. Визначено, що питома швидкість горіння антрациту із зростанням температури піролізу знижується, а зі збільшенням ступеня конверсії цей ефект послаблюється. Розглянуто вплив зольності й умов попередньої термічної обробки на пористу структуру та характер конверсії вугілля різного ступеня метаморфізму. Досліджено розподіл золи за класами крупності вугільної продукції та сухих відходів антрациту. Розроблено рекомендації щодо вибору та підготовки палива для спалювання в пиловугільних і ЦКШ-котлоагрегатах. Оцінено ефективність модернізації енергоблока зі встановленням нового ЦКШ-котлоагрегату, що спалює високозольний антрацит і сухі відходи антрациту.

Розглянуто правові характеристики договору щодо перевезення пасажирів автомобільним транспортом. Дослідження за своєю сутністю є частиною комплексної роботи стосовно з'ясування правової природи зазначеного договору.

Досліджено правові питання виникнення відносин щодо перевезення пасажирів автомобільним транспортом. На підставі аналізу судової практики та цивілістики акцентовано увагу на проблемніших аспектах цієї галузі та зроблено відповідні пропозиції щодо вдосконалення законодавства, спрямованого на регулювання відносин щодо перевезення пасажирів автомобільним транспортом.

Розглянуто діюче законодавство щодо поводження з відходами в Європейському Союзі (ЄС) та в Україні. Визначено зобов'язання України в цій сфері відповідно до Угоди про асоціаціюміж Україною та ЄС. Ці зобов'язання вимагають докорінного змінення поводження з відходами, в тому числі з твердими побутовими відходами (ТПВ). Сьогодні в Україні переробляють 5 % ТПВ, в тому числі піддають термічній переробці близько 2 %, решту необроблених ТПВ видаляють на полігони та сміттєзвалища. Але за Національною стратегію управління відходами в Україні до 2030 р. рівень переробки ТПВ має бути збільшеним до 50 %, а рівень термічної переробки ТПВ - 10 % (3 млн т ТПВ). Цих показників планується досягти будівництвом 19 заводів термічної утилізації ТПВ. Узагальнено інформацію для країн Європи та України з обсягів ТПВ, що утворюються та піддаються обробці. Проаналізовано сучасний стан поводження з ТПВ в світі та в Україні. Показано, що основна тенденція в управлінні ТПВ в країнах ЄС полягає у їх комплексній переробці - окремому збиранні, сортуванні, механіко-біологічній обробці, компостуванні/анаеробному зброджуванні фракцій ТПВ, що біологічно розкладаються, та виробництві RDF/SRF з фракцій ТПВ, що залишилися. Коротко проаналізовано різні технології термічної переробки відходів і RDF/SRF, в тому числі інсінерації. Наведено дані щодо термічної утилізації ТПВ, кількості та продуктивності сміттєспалювальних заводів в Європі та Україні. Узагальнено інформацію щодо досвіду виробництва і використання в Європі палив з ТПВ - RDF та SRF. Показано, що виробництво та використання RDF/SRF здатне частково замінити дефіцитні в Україні органічні палива при виробництві електроенергії та теплоти з дотриманням вимог ЄС до промислових викидів. Оцінено фактори, що впливають на вибір технологій термічної переробки ТПВ для будівництва нових сміттєспалювальних заводів в Україні з урахуванням європейських підходів до питань управління відходами.

Розглянуто діюче законодавство щодо поводження з відходами в Європейському Союзі (ЄС) та в Україні. Визначено зобов'язання України в цій сфері відповідно до Угоди про асоціаціюміж Україною та ЄС. Ці зобов'язання вимагають докорінного змінення поводження з відходами, в тому числі з твердими побутовими відходами (ТПВ). Сьогодні в Україні переробляють 5 % ТПВ, в тому числі піддають термічній переробці близько 2 %, решту необроблених ТПВ видаляють на полігони та сміттєзвалища. Але за Національною стратегію управління відходами в Україні до 2030 р. рівень переробки ТПВ має бути збільшеним до 50 %, а рівень термічної переробки ТПВ - 10 % (3 млн т ТПВ). Цих показників планується досягти будівництвом 19 заводів термічної утилізації ТПВ. Узагальнено інформацію для країн Європи та України з обсягів ТПВ, що утворюються та піддаються обробці. Проаналізовано сучасний стан поводження з ТПВ в світі та в Україні. Показано, що основна тенденція в управлінні ТПВ в країнах ЄС полягає у їх комплексній переробці - окремому збиранні, сортуванні, механіко-біологічній обробці, компостуванні/анаеробному зброджуванні фракцій ТПВ, що біологічно розкладаються, та виробництві RDF/SRF з фракцій ТПВ, що залишилися. Коротко проаналізовано різні технології термічної переробки відходів і RDF/SRF, в тому числі інсінерації. Наведено дані щодо термічної утилізації ТПВ, кількості та продуктивності сміттєспалювальних заводів в Європі та Україні. Узагальнено інформацію щодо досвіду виробництва і використання в Європі палив з ТПВ - RDF та SRF. Показано, що виробництво та використання RDF/SRF здатне частково замінити дефіцитні в Україні органічні палива при виробництві електроенергії та теплоти з дотриманням вимог ЄС до промислових викидів. Оцінено фактори, що впливають на вибір технологій термічної переробки ТПВ для будівництва нових сміттєспалювальних заводів в Україні з урахуванням європейських підходів до питань управління відходами.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л84-42 + Н931.103

Рубрики:

Цукрове виробництво

Знешкодження і знищення твердих відходів і сміття

Шифр НБУВ: Ж69879 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Необхідної умовою впровадження сучасних технологій термічної переробки ТПВ/RDF в ЄС та Україні є додержання жорстких екологічних вимог, викладених, зокрема, у директивах ЄС (2010/75/ЄС, 2000/76/ЄС тощо) щодо режимних параметрів роботи нових установок. На сьогодні існує низка випробуваних і нових технологій термічної переробки ТПВ/RDF, які можуть бути використані для термічної переробки ТПВ/RDF в Україні, але особливості їх застосування, недоліки та переваги, а також вибір оптимальної для умов України потребує ретельного визначення. Мета дослідження - вибір і визначення найбільш оптимальних технологій термічної переробки ТПВ і альтернативних палив, які б можна було впровадити в Україні в енергетичному секторі. Предмет дослідження - процеси та технологічні схеми термічної утилізації ТПВ/RDF, а також їх ключові технологічні параметри. Основні результати дослідження полягають у вивченні особливостей експлуатації таких випробуваних і нових технологій (процесів) термічної переробки: прямого спалювання ТПВ/RDF із додержанням належних температур у топковій камері; спалювання RDF у циркулювальному киплячому шарі (ЦКШ); кисневої газифікації несортованого ТПВ; газифікації RDF на повітряному дутті в киплячому шарі з інтенсивною внутрішньою циркуляцією); газифікації RDF у ЦКШ тощо. Вивчення проведено на прикладах роботи промислових об'єктів. На підставі дослідження визначено рекомендації щодо технологічних аспектів, вибору технологій і доцільності впровадження кожної з них для потреб енергетичного та комунально-побутового секторів України.

Індекс рубрикатора НБУВ: З354.04

Рубрики:

Спалювання газоподібного палива

Шифр НБУВ: Ж14163 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В Україні щорічно утворюється та накопичується значна кількість несортованих твердих побутових відходів (ТПВ). За останні роки обсяги утворення ТПВ в Україні досягли рівня 11,5 - 12,5 млн т щороку, з них майже 95 % зберігаються на полігонах і сміттєзвалищах. Водночас головною метою поводження з ТПВ має бути комплексний підхід відповідно до європейських пріоритетів і підходів: окреме збирання, сортування, механіко-біологічна обробка, компостування/анаеробне зброджування фракцій ТПВ, що біологічно розкладаються, та виробництво RDF/SRF із фракцій ТПВ, що залишилися. Перевагою цього підходу є перетворення відходів в енергію (WtoE), зокрема у відновлене з відходів паливо (RDF/refused derived fuel), яке може накопичуватись, складуватись, транспортуватись і використовуватись в енергетиці за потреби. Виробництво та використання в енергетиці RDF/SRF здатне частково задовольнити дефіцит в органічних паливах, який може виникнути в Україні, для виробництва електричної та теплової енергії з дотриманням вимог ЄС до питань управління відходами. Виконано аналіз і визначено особливості, обсяги, морфологічний та елементний склад ТПВ і потенційного RDF на його основі для України в розрізі міст та областей тощо. Встановлено, що теплота згоряння необроблених (несортованих) ТПВ становить для різних областей Україні 5,0 - 7,5 МДж/кг, для різних міст України - 5,5 - 7,5 МДж/кг, осереднена для України - 6,8 МДж/кг. Частка складових ТПВ, яку можна вилучити для виробництва RDF, в Україні складає 25 - 30 %. Показано, що потенціал щорічного виробництва RDF в Україні складає 2,8 - 3,2 млн т. Діапазон теплоти згоряння RDF, виготовленого з ТПВ України, становить 13,1 - 15,9 МДж/кг, що відповідає 3 і 4 класам якості згідно з ДСТУ EN 15359:2018.