Наведено результати таксономічних опрацювань типового матеріалу основного фонду Державного природознавчого музею. Розкрито типи видів і типові серії сучасних і викопних рослин і тварин, зібраних переважно на території України, Росії, Польщі, Ізраїлю. Надано інформацію про історію формування та сучасний стан музейних колекцій, типові зразки палеозоологічного, палеоботанічного, ботанічного, ентомологічного фондів, зокрема колекції плейстоценових комах, ранньодевонських остеостраків, грунтових нематод, панцирних кліщів-орібатид. Описано нові види крейдових остракод з Волино-Поділля. Вперше наведено типи одноденок і жуків-турунів.

Приведены результаты таксономических исследований типового материала основного фонда Государственного природоведческого музея. Раскрыты типы видов и типовые серии современных и ископаемых растений и животных, собранных преимущественно на территории Украины, России, Польши, Израиля. Освещена информация об истории формирования и современном состоянии музейных коллекций, типовых образцах палеозоологического, палеоботанического, ботанического, энтомологического фондов, в частности, коллекциях плейстоценовых насекомых, раннедевонских остеостраков, почвенных нематод, панцирных клещей-орибатид. Описаны новые виды меловых остракод из Волыно-Подолья. Впервые приведены типы однодневок и жужелиц.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.158с8

Шифр НБУВ: Ж69957 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены биографические материалы и рассмотрены основные научные работы Иосифа Дзендзелевича (1844 - 1918) - известного исследователя фауны амфибиотических насекомых запада Украины, первого ученого секретаря (1895 - 1908) Государственного природоведческого музея НАН Украины во Львове.

Кратко изложены основные этапы изучения некоторых отрядов насекомых г. Львов, а также проанализированы количественные и качественные изменения энтомофауны на урбанизированной территории за последние 140 лет.

У дослідженій фауні річкових екосистем Українських Карпат виявлено 76 видів Ephemoptera з 26 родів і 11 родин. Визначено показники видового багатства, організації угруповань, сезонної динаміки чисельності та біомаси личинок. Проведено дослідження структури домінування, видової, екоморфологічної та трофічної структури угруповань. Наведено узагальнені відомості про життєві цикли карпатських видів одноденок. Проаналізовано життєві цикли Rhithrogena gorganica і Ecdyonurus subalpinus. Досліджено паразитофауну Ephemoptera та їх значення у харчуванні 4 видів риб. Висвітлено особливості міграційної поведінки одноденок річкових екосистем Українських Карпат. Запропоновано ієрархічну класифікацію екоморф Ephemoptera карпатського регіону та суміжних територій (включно з деякими таксонами світової фауни), що налічує 8 типів, 11 класів і 18 підкласів. Встановлено основні напрями еволюції екоморф личинок одноденок. Виділено 3 типи екоморф крилатих стадій. Описано зміни у фауні Ephemoptera регіону за останні 140 років і складено каталог фауни одноденок України.

Упродовж останніх 150 років Львівські науково-освітні установи були центрами активних досліджень амфібіотичних комах. Музей ім. Дідушицьких став осередком системного вивчення водяних комах. Як наслідок, у його фондах було накопичено важливі історичні колекції окремих таксономічних груп, насамперед завдяки зусиллям ентомологів Й. Дзєдзєлєвича, М. Ломницького та Я. Ломницького. Дослідження, що започатковані у 60-ті роки XIX ст. і тривали до Першої світової війни, були поновлені аж через 80 років співробітниками Державного природознавчого музею НАН України. Увесь цей час збірки амфібіонтів та інших груп комах зберігались у науково-природничих фондах цієї установи. Частина колекцій амфібіотичних комах потрапила до Польщі разом із їх засновником - Йосифом Дзєдзєлєвичем, який у 1915 р. переїхав зі Львова до Мисьлєніц. На сьогодні значна частина матеріалів, перебуваючи у сировинному фонді музею, потребує належного наукового опрацювання, відповідної консервації та інвентаризації з метою тривалого збереження у фондах Державного природознавчого музею НАН України. Усі заходи з тривалого зберігання музейних предметів мають здійснюватися на сучасному науково-методичному рівні, щоб забезпечити у майбутньому опрацювання колекційних матеріалів за різноманітними методами інтегративної таксономії. Висвітлено важливий аспект науково-фондової діяльності природничих музеїв - розробки концептуальних підходів щодо формування, поповнення, науково-технічного та інформаційного забезпечення функціонування еталонних колекцій. Розроблено науково обгрунтовані підходи до формування, поповнення та науково-технічного забезпечення функціонування національної еталонної колекції на основі чинних стандартів, інструкцій і методик, з урахуванням зарубіжного досвіду музейної діяльності. Здійснено низку заходів з уніфікації в оформленні колекції спиртових препаратів різних таксономічних груп і колекції мікропрепаратів. Розроблено шаблони етикеток і здійснено роботи щодо редагування наявної у музейних базах даних (БД) інформації по окремих групах водяних комах. Розроблено підходи електронного опрацювання колекцій апробовано на основі Інтернет-порталу Центру даних "Біорізноманіття України".