На пiдставі вивчення клiнiчної картини та стану показникiв прооксидантно-антиоксидантної системи ротової рiдини дiтей в динамiцi спостереження доведено доцiльнiсть використання антиоксидантних препаратiв у комплексi загальноприйнятого лiкування хронiчного катарального гiнгiвiту у дiтей у разі надмiрного надходження нiтратiв. Встановлено позитивний вплив препаратiв Протефлазид та Iмунофлазид на динамiку захворювання, що пiдтверджується прискоренням зворотного розвитку його клiнiчних проявiв і пiдвищенням активностi системи антиоксидантного захисту ротової порожнини.

Досліджено методичні й організаційні проблеми ведення бухгалтерського обліку й аналізу фінансового лізингу як форми інвестування підприємствами України. Для потреб обліку наведено критерії визнання лізингу фінансовим та запропоновано єдиний підхід для розмежування фінансового й операційного лізингу. Сформульовано пропозиції щодо вдосконалення методики обліку фінансового лізингу, окремих регістрів аналітичного обліку та структурних елементів приміток до річної фінансової звітності, що розширює інформаційне поле за певними класифікаційними ознаками, видами витрат і зобов'язань. Визначено основні етапи проведення аналізу фінансового лізингу підприємствами та методику порівняльного аналізу ефективності лізингу та кредиту на придбання основних засобів, яка передбачає поетапне вивчення, зокрема: здійснення загальної оцінки кожного джерела та їх конкретний аналіз.

Вивчено особливості хронічного катарального гінгівіту в дітей віком 6 - 7-ми та 12-ти років (300 осіб), які мешкають на нітратно забруднених територіях. Проведено оцінювання перебігу захворювання та стану показників прооксидантно-антиоксидантної рівноваги ротової рідини дітей. На підставі експериментального дослідження, проведеного на 60-ти щурах і багатофакторного кореляційного аналізу клініко-параклінічних даних установлено, що головну роль у формуванні патології відіграють системні метаболічні порушення, які є підгрунтям для реалізації дії місцевих чинників гінгівіту. На підставі одержаних результатів патогенетично обгрунтовано та впроваджено в практику охорони здоров'я метод лікування хронічного катарального гінгівіту, який передбачає проведення корекції антиоксидантного стану з використанням препаратів протефлазид та імунофлазид.

Удосконалено діагностику та лікування перинатальної патології дітей з малою масою тіла під час народження шляхом визначення діагностичної інформативності показників біохімічного спектра крові, системи вільнорадикального окиснення й антиоксидантного захисту організму з розробкою відповідного комплексу лікувальних заходів з використанням засобів метаболічної корекції. Вивчено особливості клініко-метаболічної адаптації новонароджених з ознаками морфофункціональної незрілості та малою масою тіла. Доведено участь механізмів вільнорадикального окиснення та системи антиоксидантного захисту у формуванні метаболічних порушень в організмі з урахуванням ступеня тяжкості перинатальної патології. Розроблено додаткові діагностичні та диференційно-діагностичні критерії ступеня тяжкості дисметаболічних порушень. Наведено практичні рекомендації щодо удосконалення комплексу терапевтичних заходів у ранньому неонатальному періоді. Доведено високу ефективність включення у комплексну терапію новонароджених з перинатальною патологією антигомотоксичних препаратів Коензим композитум, що дозволило рекомендувати його для впровадження в практику.

Наведено результати дослідження стану гепатобіліарної системи у дітей, народжених "малими до терміну гестації", під час патології перинатального періоду. Запропоновано рекомендації щодо клінічної та диференційної діагностики порушень функціонального стану печінки та жовчовідвідних шляхів.

Вивчено комплекс біохімічних показників сироватки крові у дітей, які народилися "малими до терміну гестації", на першому тижні життя. Одержані дані свідчать про наявність суттєвих дисметаболічних порушень в організмі новонароджених за плацентарної недостатності у матері під час вагітності та пологового "оксидативного стресу". Своєчасна діагностика, починаючи зі змін внутрішньоклітинного рівня, дозволяє попередити розвиток тяжких синдромів дизадаптації у новонароджених у ранньому неонатальному періоді, поліпшити якісний рівень реабілітації дітей після перенесенної гіпоксії.

Висвітлено питання сучасних підходів до диференційної діагностики ступеня тяжкості дисметаболічних порушень у разі перинатальної патології у дітей з ознаками морфофункціональної незрілості при народженні. Використано метод багатофакторного кореляційного аналізу показників біохімічного спектра крові новонароджених із застосуванням статистичної програми для проведення медико-біологічних досліджень "STATGRAPHICS" Plus 5 (2001).

На основі вивчення клінічної картини та стану показників прооксидантно-антиоксидантної системи ротової рідини дітей в динаміці спостереження обгрунтовано доцільність використання антиоксидантних препаратів у комплексі загальноприйнятого лікування хронічного катарального гінгівіту в дітей у разі надмірного надходження нітратів. Встановлено позитивний вплив препаратів Протефлазід та Імунофлазід на динаміку захворювання, що підтверджується прискоренням зворотного розвитку його клінічних проявів та підвищенням активності системи антиоксидантного захисту порожнини рота.

Проведено стоматологічне обстеження 300 дітей віком 6 - 7 та 12 років, які постійно проживають на територіях, антропогенно забруднених нітратами. Встановлено високу розповсюдженість основних стоматологічних захворювань: карієсу та некаріозних уражень твердих тканин зубів, патології тканин пародонта, зубощелепних аномалій.

Зазначено, що тауродонтизм - вроджена аномалія розвитку, яка характеризується вкороченням коренів зуба, збільшенням розмірів пульпової камери та її зміщенням в апікальному напрямку. Найчастіше уражаються постійні моляри. Однак, у клінічній практиці все частіше з'являються випадки ураження премолярів, іклів та інших зубів, які визначають термінами "моляризація премолярів", "премоляризація іклів". Описано власний клінічний випадок аномалії форми коронки нижніх премолярів у 21-річної пацієнтки, яка звернулася до лікаря-стоматолога зі скаргами на естетичний недолік.

Висвітлено основи перинатальної медицини, розкрито сучасні принципи організації перинатальної допомоги в Україні. Викладено міжнародно-правові та загальнодержавні основи неонатальної та перинатальної служби. Розглянуто організацію медичної допомоги новонародженим у пологових будинках, досліджено санітарно-гігієнічний режим пологового будинку. Розкрито особливості метаболічної адаптації доношених і недоношених новонароджених. Наведено принципи вигодування новонароджених в нормі та за патології, викладено закономірності росту новонародженого, потреби у харчових речовинах та енергії. Висвітлено особливості адаптації новонароджених із затримкою внутрішньоутробного розвитку.

За умов хронічного нітратного навантаження у ротовій рідині дітей, які мають клінічні прояви гінгівіту, спостерігається вірогідне зниження активності основних ферментів антиоксидантного захисту організму в порівнянні з контрольною групою на тлі активації прооксидантної системи. Це свідчить про розвиток оксидативного стресу, що є одним із патогенетичних чинників розвитку запальних процесів у тканинах пародонта.

Вивчено показники імунітету новонароджених у разі перинатальної патології. На підставі одержаних даних дійшли висновку щодо доцільності визначення стану імунної системи для діагностики ступеня тяжкості дизадаптаційних синдромів у ранньому неонатальному періоді.

Проведено стоматологічне обстеження 450 дітей віком від 5 до 7 років, які проживають у м. Чернівці. Встановлено, що прорізування перших постійних молярів у дітей м. Чернівці відбувається у віці 5 - 7 років із максимальною активністю процесу в 6 років. Незначну затримку процесів прорізування перших постійних молярів виявлено в дітей Садгірського району, що ймовірно пов'язано з особливостями водопостачання даної території.

Результати аналізу показників профілактичної діяльності стоматологічної служби Чернівецької області засвідчили незадовільний стан превентивної роботи лікарів-стоматологів. Основною причиною цього є відсутність мотивації в населення щодо збереження стоматологічного здоров'я.

Проведено стоматологічне обстеження 360 дітей віком від 8 до 15 років, які знаходилися на стаціонарному лікуванні в ендокринологічному, гастроентерологічному та педіатричному відділеннях Обласної дитячої клінічної лікарні N 2 (м. Чернівці). Встановлено високу розповсюдженість основних стоматологічних захворювань: карієс і некаріозні ураження твердих тканин зубів, патології тканин пародонта, зубощелепних аномалій, що підтверджує факт взаємозв'язку стану тканин ротової порожнини та організму дитини в цілому.

Наведено дані щодо поширеності та різновидів зубощелепних аномалій у дітей, яким раніше не проводилось ортодонтичне лікування.

Результати моніторингу захворюваності дітей міста Івано-Франківськ на герпетичний стоматит свідчать про виражену сезонність цього захворювання. Так, максимальна кількість хворих на герпетичний стоматит збігається, або дещо відстає від піку інтенсивності ультрафіолетового випромінювання. Характер сезонності захворювання змінюється у роки максимального підйому та спаду захворюваності.

За умов хронічного нітратного навантаження в ротовій рідині дітей із клінічними проявами гінгівіту спостерігається вірогідне збільшення рівня нітрит-іона, що є одним з основних етіопатогенетичних факторів, який зумовлює частоту та особливості клінічного перебігу захворювання.

Мета роботи - вивчення стану твердих тканин зубів у дітей залежно від характеру вигодовування та його тривалості. Серед обстежених дітей визначено поширеність карієсу твердих тканин зубів відсотком осіб з каріозними, пломбованими та видаленими зубами. Інтенсивність карієсу визначено за індексом КПВ. Статистичну обробку проведено за допомогою методу варіаційної статистики. Встановлено, що показники розповсюдженості та інтенсивності карієсу зубів у дітей, які перебували на штучному вигодовуванні, значно вищі, ніж у дітей, які харчувалися материнським молоком. Висновки: дослідження показало залежність стану твердих тканин зубів тимчасового прикусу від характеру та тривалості вигодовування дитини. З'ясовано, що використання штучних молочних сумішей для вигодовування немовлят призводить до підвищення поширеності карієсу зубів у дітей віком 3 - 5 років на 30 %, інтенсивності карієсу зубів на 44 %. Тривалість штучного вигодовування понад один рік є фактором ризику виникнення карієсу тимчасових зубів у дітей, оскільки суттєво збільшує поширеність та інтенсивність каріозного процесу.