Вперше розглянуто становлення греко-католицької церкви (ГКЦ) у США на фоні національних, релігійних, суспільних та культурних особливостей історичного розвитку. Вперше простежено еволюцію ставлення американського суспільства до греко-католицької спільноти. Досліджено процес розбудови церковної інфраструктури. Запропоновано порівняльну характеристику процесу становлення ГКЦ у США та Канаді. Наведено та проаналізовано два протилежні напрями протестної кампанії греко-католиків у США проти постанов булли “Еа Semper” (1907 p.). Запропоновано інтерпретацію канонічного статусу ГКЦ у США. Уточнено датування будівництва першої ГКЦ у США та характеристику позиції Ватикану та римо-католицької ієрархії США щодо організаційного оформлення ГКЦ, а також основні внутрішні та зовнішні проблеми церковної розбудови. Уточнено роль митрополита А. Шептицького у вирішенні проблем організаційного розвитку та канонічного статусу ГКЦ у США, а також національно-релігійні ідентифікації української еміграції у США. Новий рівень розвитку одержали дослідження процесів інтеграції емігрантів в американському суспільстві, а також історія канонічного права.

Коротко представлено панораму музеїв України та Литви: їх кількість, правове регламентування, статус тощо. Музеї розглянуто як частину політики історії та політики пам'яті, культури історії та культури пам'яті. Увагу приділено відображенню різного досвіду пострадянської трансформації в музейних наративах Литви та України. Розглянуто спільні та відмінні риси (з точки зору змісту та його вираження) музейних оповідей, визначено домінуючі, альтернативні, рецесивні наративи та найхарактерніші їх комбінації. Висвітлено питання відновлення музеїв, відкритості до суспільства. Представлено пропозиції методичного характеру - яким чином нинішній музей має докластися до формування погляду, що відповідає актуаліям і вартісним зрушенням.

Проаналізовано особливості організації роботи лабораторій Львівської політехніки впродовж радянського періоду на базі архівних документів. Початок Другої світової війни перервав навчальну і наукову роботу закладу та завдав серйозної шкоди матеріальній базі. Відповідно, процеси відновлення роботи лабораторій, вирішення труднощів їхнього оснащення, розробки напрямів науково-дослідної роботи післявоєнного етапу постають цікавим об'єктом для дослідження. Архівні матеріали, зокрема щорічні звіти про діяльність інституту, плани, тематика та звіти науково-дослідної роботи, офіційне листування з міністерством та іншими вищими інституціями, матеріали нарад, інформація про міжнародну співпрацю та участь у виставках досягнень науки та техніки в інших країнах тощо надають солідну базу для всебічного вивчення згаданої проблематики. У дослідженні висвітлено процеси відновлення та створення нових лабораторій і специфіку їхньої діяльності впродовж періоду 1940-х - початку 1980-х рр.

Проаналізовано основні аспекти діяльності св. Івана Павла II у площині захисту прав людини. В основу дослідження покладено промови, енцикліки та інші папські документи. Джерела проаналізовано в історичній ретроспективі на основі ключових історичних подій останньої третини XX - початку XXI ст. Такий аналітичний дискурс набуває особливої актуальності з огляду на те, що понтифікат К. Войтили припав на складні суспільно-політичні процеси у світовій і європейській історії, зокрема гострі міжнародні конфлікти, війни, поділ Європи Берлінським муром, радянську пропаганду, розпад СРСР, парад суверенітетів тощо. У контексті розгортання цих проблемних подій порушувався цілий спектр засадничих прав людини. Отже, на базі тематики прав людини у ключі зіставлення історичного та сучасного контексту можна простежити важливі для сучасності квінтесенції.

Розглянуто еволюцію розуміння поняття культурної спадщини та шляхів її збереження і популяризації. В історичній ретроспективі подаються найяскравіші прояви особистої соціальної відповідальності щодо збереження культурного надбання України. Проаналізовано інноваційні підходи до актуалізації культурної спадщини через її залучення до системи сталого розвитку. Охарактеризовано туристичний потенціал об’єктів матеріальної та нематеріальної культурної спадщини. Подано окремі кейси відновлення пам’яток Львова завдяки залученню широкого кола громадськості.