Наведено методичний підхід до визначення впливу структурного фактора на рівні енергоспоживання. Відзначено, що за рахунок впливу структурного фактора в Україні відбуваються постійні перевитрати енергоресурсів. Висвітлено комплекс розроблених імітаційних моделей, показано загальну схему розрахунків із використанням моделей, описано функціональні блоки.

Наведено результати аналізу показників енергетичної ефективності з урахуванням міжгалузевих і галузевих структурних зрушень в економіці України за 1990 - 2000 рр. і на період до 2015 р.

Наведено методичні положення визначення економічно доцільного потенціалу енергозбереження в економіці регіону, яка базується на різних підходах до галузей виробничої, житлово-комунальної та соціальної сфер.

Наведено результати порівняльного аналізу енергоефективності економіки України й інших країн. Розкрито причини нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів. Визначено напрями технологічної перебудови галузей промисловості, спрямовані на енергоощадження. Надано оцінку потенціалу технологічного енергоощадження у промисловості на період до 2030 р.

Виділено основні фактори, що впливають на оцінку потенціалу енергозбереження на різних рівнях управління економікою. Представлено математичну модель та алгоритм визначення теоретичного потенціалу енергозбереження на рівні технології (виробництва), галузі та країни у разі використання різних груп показників: енергетичної ефективності технологічних процесів та макроекономічних показників.

Розглянуто концептуальні засади нової Державної програми, що пропонується для розробки та затвердження. Програму спрямовано на вирішення проблем енергетичної ефективності економіки України та посилення ролі питань енергозбереження в країні як продовження діючої Комплексної державної програми енергозбереження України до 2010 р., виконання якої на сьогодні практично заблоковано.