Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.16*73*801 + П836.51

Рубрики:

Mollusca Молюски. Малакологія

Адаптаційний синдром (стрес) тварин

Шифр НБУВ: Ж100193 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.334.252.53 + Е60*669.3-64

Рубрики:

Cyprinoidei Коропоподібні

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж100193 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.16*723.4-604.2

Рубрики:

Mollusca Молюски. Малакологія

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.164.2*72

Рубрики:

Pulmonata Легеневі

Шифр НБУВ: Ж29103 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено депонування йоду та міді в тканинах щитоподібної залози (у вузлі, паранодулярній та контрлатеральній частках) у взаємозв'язку з рівнем металодепонувальних протеїнів, потенційних антиоксидантів і прооксидантних змін у тканинах. Для оцінки тяжкості перебігу патологічного процесу застосовано молекулярні маркери цитотоксичності. Встановлено, що у паранодулярній тканині та вузлі у порівнянні з тканиною контрлатеральної частки залози вміст загального йоду менший на 19,5 %, неорганічного йоду вищий на 82,4 % та загальний вміст міді вищий удвічі. Надлишок міді в зобнозміненій тканині частково депонується в металотіонеїнах. У частці залози, ураженій вузлом, відзначено підвищення у 2 - 3 рази (у порівнянні з контрлатеральною часткою) рівня металотіонеїнів і вільних тіолів і зменшення вмісту відновленого глутатіону. Ознаки цитотоксичності виявлялися у підвищенні рівня вільної активності катепсину Д (на 84,6 та 134,4 % у паранодулярній тканині та вузлі відповідно) і у збільшенні кількості розривів ДНК у вузлі (на 22,6 %). У паранодулярній тканині діапазон варіабельності показників у порівнянні з паренхімою контрлатеральної частки був менший, ніж у вузлі. Відтак, за низького рівня органіфікації йоду та високого вмісту міді у зобнозміненій тканині щитоподібної залози, металотіонеїни можуть забезпечувати частковий компенсаторний вплив на прооксидантні процеси.

Досліджено вміст міді та цинку у тканині щитоподібної залози (ЩЗ) та у її металодепонуючих протеїнах - металотіонеїнах (МТ), а також стан системи антиоксидантного захисту у людей, хворих на йододефіцитний вузловий колоїдний зоб, та осіб, у анамнезі яких не відзначено тиреоїдної патології. При тиреоїдній патології спостерігаються значні прооксидантні зміни у тканині ЩЗ, не зважаючи на високий вміст МТ-SH та глутатіону (у 5 та 2,5 разу вищий, ніж у контролі), а також підвищений вміст міді та низький вміст цинку. МТ частково зв'язують надлишок міді, проте її вміст у незв'язаному вигляді удвічі вищий, ніж у контролі.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.16*734-642

Рубрики:

Mollusca Молюски. Малакологія

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.166*804

Рубрики:

Bivalvia (Lamellibranchia, Pelecypoda) Двостулкові (пластинчастозяброві)

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*801.1-641.1 + Е623.334.252.53*80

Рубрики:

Загальна зоологія

Cyprinoidei Коропоподібні

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*827.512.3 + Е623.334.252.53*725.22

Рубрики:

Загальна біологія

Cyprinoidei Коропоподібні

Шифр НБУВ: Ж28852/б. Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено субклітинний розподіл йоду, стан стрес-залежних систем і рівень молекулярних ушкоджень у вузлі, позавузловій паранодулярній тканині (ПТ) та тканині контрлатеральної частки (ТКЧ) щитовидної залози, не ураженої вузлом. Встановлено нижчий вміст органічного йоду (на 23 та 15 % відповідно) та вищий вміст неорганіфікованого йоду (на 46 та 32 % відповідно) у вузлі та ПТ у порівнянні з ТКЧ. У вузлі і ПТ спостерігали також зменшення вмісту глутатіону, збільшення вмісту металотіонеїнів та металів у їх складі, підвищення активності лактатдегідрогенази та катепсину Д. Проте за низкою характеристик вузол і ПТ відрізняються. У вузлі відзначено узгоджену активацію супероксиддисмутази (на 81 %), каталази (на 99 %) та глутатіонтрансферази (на 212 %), на тлі збільшення вмісту оксирадикалів і посилення фрагментації ДНК. Специфічними характеристиками ПТ є зменшення вмісту оксирадикалів та пригнічення холінестеразної активності. Зроблено висновок про виснаження компенсаторних можливостей гіпертрофованих тиреоцитів у вузлі у порівнянні із ПТ, не зважаючи на певні компенсаторні зміни у стрес-залежних системах.

Исследовали субклеточное распределение йода, состояние стресс-чувствительных систем и уровень молекулярных повреждений в узле, внеузловой паранодулярной ткани (ПТ) и ткани контралатеральной доли (ТКД) щитовидной железы, не пораженной узлом. Установлено более низкое содержание органифицированного йода (на 23 и 15 % соответственно) и более высокое содержание неорганического йода (на 46 и 32 % соответственно) в узле и ПТ по сравнению с ТКД. В узле и ПТ наблюдали также уменьшение содержания глутатиона, увеличение содержания металлотионеинов и металлов в их составе, повышение активности лактатдегидрогеназы и катепсина Д. Однако по ряду характеристик узел и ПТ отличаются. В узле отмечено согласованную активацию супероксиддисмутазы (на 81 %), каталазы (на 99 %) и глутатионтрансферазы (на 212 %), на фоне увеличения содержания оксирадикалов и усиления фрагментации ДНК. Специфическими характеристиками ПТ является уменьшение содержания оксирадикалов и угнетение холинестеразной активности. Сделан вывод об истощении компенсаторных возможностей гипертрофированных тиреоцитов в узле по сравнению с ПТ, несмотря на определенные компенсаторные изменения в стресс-зависимых системах.

The authors have studied the subcellular distribution of iodine, state of stress-responsive systems and level of molecular damage in nodes, paranodulyar tissue (PT), and contrlateral lobe tissue (CLT) unaffected by thyroid node. A lower concentration of organified iodine (by 23 and 15 %, respectively) and higher concentration of inorganic iodine (by 46 and 32 %, respectively) in the node and PT versus CLT have been established. In the node and PT a decreased glutathione content, increased metallothionein level and their metal-binding ability and increased activity of lactate dehydrogenase and cathepsin D were observed. However, the number of nodule characteristics were different from counterpart in PT. It has been noted in the nodule a coherent activation of superoxide dismutase (by 81 %), catalase (by 99 %), and glutathione-transferase (by 212 %) simultaneously with an increased content of oxyradicals and an increased DNA fragmentation. The specific characteristics of the PT included a low level of oxyradicals and cholinesterase activity inhibition. Thus, we may suggest an exhaustion of compensatory capability of hypertrophied thyrocytes in the node - compared with PT - despite some compensatory changes in stress-responsive systems.

Засоби особистого вжитку та фармацевтичні препарати належать до найбільш типових і складно прогнозованих за своїм впливом сучасних забруднювачів водойм. Зроблено припущення, що вони можуть модулювати активність молекулярних систем детоксикації організму. Оскільки продукція металодепонувального протеїну металотіонеїну (МТ) активується широким колом стресорних чинників, метою дослідження стало порівняння функціональних характеристик МТ травної залози (ТЗ) двостулкового молюска Unio tumidus чоловічої статі за модельного впливу поширених побутових забруднювачів водойм ібупрофену (І, 250 нг/л), триклозану (Т, 500 нг/л) або естрону (Е1, 100 нг/л) протягом 14-ти діб із цими характеристиками в екземплярів із природних умовно чистої (контроль) і хронічно забрудненої водойм (загальний термін перебування за лабораторних умов - 21 доба). Виявлено підвищений вміст цинку, міді та кадмію у тканинах Т3, гонад та у складі МТ і зменшений загальний вміст МТ у тканині Т3 двостулок із забрудненої водойми у порівнянні з контролем. Експериментальні чинники, як і хронічне забруднення, зумовлюють збільшення вмісту цинк-депонувальної форми МТ, яке відбувається на тлі зменшення (І-, Т-групи), або збільшення (Е1-група) загального вмісту протеїну МТ і незмінного загального вмісту цинку та міді у тканині. У гонадах за впливу І, Т й Е1 відзначено зменшення вмісту міді та збільшення (у 2,2 - 3 разу) вмісту цинку. Відтак, зростання вмісту цинк-зв'язаного МТ у Т3 двостулки можна вважати складовою неспецифічної стратегії забезпечення сигнальної функції цих іонів за впливу пошкоджувальних чинників.

Вивчено стан стресочутливих і детоксикаційних систем двостулкового молюска перлівниці Unio tumidus з чистої та забрудненої стічними водами водойм після перебування у лабораторному басейні протягом 14-ти діб та з чистої водойми за впливу на організм триклозану (500 нг/л), ібупрофену (250 нг/л) і естрону (100 нг/л) за тих самих умов. Встановлено ознаки окисного стресу та генотоксичності у молюсків із забрудненої водойми, що свідчить про стійкі негативні наслідки хронічного впливу природного забруднення. За дії всіх досліджуваних чинників у молюсків відбуваються прооксидантні зміни за рахунок пригнічення каталазної активності (на 28,7 - 66,6 %) і збільшення вмісту карбонільних похідних білків (на 57,1 - 128,6 %), і металотіонеїнів (на 61,1 - 94,6 %), проте холінестеразна активність не змінюється. Вплив триклозану та естрону викликає збільшення проникності лізосомальних мембран (ознака цитотоксичності), вплив естрону - збільшення вмісту оксирадикалів. Ознаки генотоксичності спостерігалися за дії всіх чинників, крім ібупрофену. Дія поширених складових стічних вод модулює фізіолого-біохімічні реакції молюсків навіть у наномолярних концентраціях.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е621.166*801.1-652.26

Рубрики:

Bivalvia (Lamellibranchia, Pelecypoda) Двостулкові (пластинчастозяброві)

Шифр НБУВ: Ж29103 Пошук видання у каталогах НБУВ