Індекс рубрикатора НБУВ: Е422.221.1 с8 + П841.97 с8

Рубрики:

Mycoplasma

Мікоплазми

Шифр НБУВ: Ж69944 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено засіб діагностики мікоплазмозів тварин на основі індикації та культивування збудника. Вперше проведено широкомасштабне дослідження повнокомпонентних поживних середовищ для культивування мікоплазм із додаванням сироваток крові різних видів тварин. Вивчено культуральні та морфологічні властивості мікоплазм за умов культивування їх у повнокомпонентному поживному середовищі з додаванням сироватки крові курчат-бройлерів. Проведено дослідження щодо культивування в одержаних середовищах польових ізолятів мікоплазм, виділених від великої рогатої худоби, свиней, собак і курей. Вперше створено повнокомпонентне поживне середовище для культивування мікоплазм з додаванням сироваткового альбуміну великої рогатої худоби й експериментально обгрунтовано застосування розробленого середовища для діагностики мікоплазмозів тварин.

Проведено моніторингові дослідження в місцях відпочинку та годівлі дикої птиці на території Півдня України. Встановлено, що дика водоплавна перелітна птиця є природним резервуаром збудників зоонозів та зооантропонозів, які потенційно небезпечні не тільки для сільськогосподарської птиці, але і для людини. Сальмонели, ізольовані з природних осередків, стійкі до антибактерійних препаратів групи макролідів, пеніцилінів, тетрациклінів. Найбільшу чутливість ізольованих культур сальмонел було виявлено до препаратів групи фторхінолонів, колістіну, флорфеніколу, гентаміцину. Своєчасний і систематичний моніторинг у місцях гніздування дикої перелітної птиці є необхідним з метою прогнозування епізоотичної ситуації щодо бактеріальних хвороб птиці на території України.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.285.4-52

Рубрики:

Деформації і функціональні порушення колінного суглобу і гомілки

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено історію наукового становлення мікробіології, розглянуто роль вітчизняних учених у її розвитку. Відображено новітні досягнення з морфології, ультраструктури, класифікації та номенклатури, генетики, фізіології й екології мікроорганізмів. На сучасному науковому та методичному рівнях розглянуто вчення про інфекцію й імунітет, наведено основні принципи хіміотерапії інфекційних хвороб. Подано інформацію про антисептики та дезінфектанти, а також імунобіологічні препарати. Представлено коротку характеристику патогенних бактерій і вірусів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р458.285.4-52

Рубрики:

Деформації і функціональні порушення колінного суглобу і гомілки

Шифр НБУВ: Ж26813 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Гіпокінезія є станом недостатньої рухової активності організму з обмеженням темпу та обсягу руху та постає на сьогодні четвертою причиною ендемічної смерті у світі. Відомо, що гіпокінезія здатна впливати на метаболізм компонентів кісткової та хрящової тканини, що є основою розвитку патологічних процесів, проте біохімічних маркерів цього в літературі не наведено. Отже, експериментальних наукових праць, присвячених вивченню біохімічних показників, які характеризують стан сполучної тканини (СТ) в експерименті для оцінювання впливу гіпокінезії на організм, на сьогодні недостатньо, що й зумовлює актуальність дослідження. Мета дослідження - вивчення динаміки основних метаболітів, які характеризують стан СТ, у сироватці крові (СК) за гіпокінезії у щурів різного віку. Дослідження проводили на 42 білих щурах-самцях віком 3 і 12 міс, утримуваних у віварії ДУ "Інститут патології хребта та суглобів імені проф. М. І. Ситенка НАМН України", м. Харків. Умови гіпокінезії відтворювали з використанням спеціально сконструйованого приладу, який забезпечував обмеження рухливості тварини без порушень вентиляції тіла. Тварин виводили з експерименту шляхом декапітації через 7 і 30 днів іммобілізації під тіопенталовим наркозом. Вміст сіалових кислот у СК визначали за методом Гесса, хондроїтинсульфатів - за Nemeth-Csoka в модифікації Л. І. Слуцького, фракційний склад глікозаміногліканів (ГАГ) - за реакцією з резохіном. Під час дослідження СК щурів було з'ясовано, що в інтактних тварин 3-х і 12-місячного віку вміст сіалових кислот різний - 2,94 +- 0,16 і 1,98 +- 0,09 ммоль/л відповідно. Після 7-денної гіпокінезії їх концентрація у молодих тварин не змінювалась, проте у тварин старшої групи цей показник збільшувався. До 30-ї доби рівень сіалових кислот у СК раптово збільшувався проти показника в інтактних тварин. У тварин 12-місячного віку спостерігалось підвищення концентрації сіалових кислот у СК як на 7, так і на 30 добу гіпокінезії, особливо на кінцевому етапі експерименту. Також за гіпокінезії спостерігалось суттєве збільшення концентрації в СК хондроїтинсульфатів уже на 7 добу експерименту у тварин обох вікових груп, при цьому показники цих метаболітів на 30 добу були на однаковому рівні. У молодих щурів на 7 добу I фракція ГАГ залишалась без змін, проте на 30 добу спостерігалось значне її зниження. У цей період підвищувалась II фракція ГАГ. У тварин віком 12 міс на 7 та 30 добу вміст більшості фракцій ГАГ був нижчим від значень, що характеризують фракційний склад ГАГ у інтактних щурів. Отже, визначення в СК сіалових кислот, фракцій ГАГ і хондроїтинсульфатів можна розглядати як комплекс біохімічних тестів для оцінювання порушень метаболізму сполучної тканини під час обмеження рухової активності організму. Доведено, що 30-добова гіпокінезія спричиняла суттєві порушення стану сполучної тканини, що виявлялось у змінах біохімічних показників СК експериментальних щурів.