^aОписується евристичний списковий алгоритм побудови розкладу роботи багатопроцесорного паралельного комплексу, який забезпечує виконання всіх робіт за мінімально можливий час при достатній кількості процесорів для максимального розпаралелювання без переназначень робіт. Доводиться коректність і часова складність алгоритму.

Описано недетермінований локальний алгоритм розв'язання задачі знаходження в орієнтованому графі шляху з максимальною пропускною спроможністю. Побудовано деякі детерміновані реалізації цього алгоритму. Доведено коректність та часові оцінки складності алгоритмів.

Висвітлюються основні підходи і засоби програмування в Пролозі (мова логічного програмування) з використанням різноманітних структур даних у програмуванні та їх застосування при побудові ефективних алгоритмів. Наведена загальна характеристика логічного програмування і математичної основи логічних мов програмування. Особлива увага приділяється питанням побудов виведення. Описуються базові структури мови, методи їх використання, аналіз роботи зі змінними, розглядається спосіб їх співставлення, а також наведено контрольні задачі. Аналізуються базові структури програми і процес бектрекінгу, основні підходи до побудови керування, методи зміни стандартного процесу виконання програми за рахунок використання предикатів cut, fail, not. Дається характеристика основ побудови складних структур даних і їх застосування (продукційні системи, семантичні мережі, фрейми). Викладені основні підходи до реалізації ітераційних дій, рекурсії, моделювання циклів тощо.

Описано алгоритм перевірки графів на ізоморфність з використанням локальних інваріантів, засоби логічних специфікацій реактивних алгоритмів. Проаналізовано зв'язок локальних алгоритмів зі штучними нейронними мережами та генетичними алгоритмами, метод сіток до числового розв'язання параболічних рівнянь. Розкрито процесологічні аспекти середовища моделювання, методологічні аспекти створення системи корпоративного електронного документообігу. Висвітлено міжнародні стандарти у сфері технологій систем дистанційного навчання, політику безпеки інформації в захищених автоматизованих системах.

Описаны алгоритм проверки графов на изоморфность с использованием локальных инвариантов, средства логических спецификаций реактивных алгоритмов. Проанализированы связь локальных алгоритмов с искусственными нейронными сетями и генетическими алгоритмами, метод сеток к численному решению параболических уравнений. Раскрыты процесологические аспекты среды моделирования, методологические аспекты создания системы корпоративного электронного документооборота. Освещены международные стандарты в сфере технологий систем дистанционного обучения, политика безопасности информации в защищенных автоматизированных системах.

Розглянуто питання конструктивної алгоритміки в інформатиці. Описано основні методи побудови алгоритмів, зокрема, пошуку на графах, динамічного програмування, бектрекінга, гілок і границь, символьних обчислень, використання евристик. Наведено основні математичні моделі теорії ігор, а також елементи графіки в Паскалі. Запропоновано автоматний спосіб задання алгоритму, а також концепцію типу даних.

Рассмотрены вопросы конструктивной алгоритмики в информатике. Описаны основные методы построения алгоритмов, в частности, поиска на графах, динамического программирования, бектрекинга, веток и границ, символьных вычислений, использования эвристик. Приведены основные математические модели теории игр, а также элементы графики в Паскале. Предложены автоматический способ задания алгоритма, а также концепция типа данных.

Розкрито суть основних базових понять, пов'язаних з природним і штучним інтелектом. Запропоновано методику тесту Тьюринга, спрямовану на визначення рівня інтелектуальності та фактичний діалог. Показано відмінності між знаннями та традиційними даними, описано основні властивості знань. Наведено сучасні моделі знань, зокрема, семантичних мереж, фреймів, продукційних систем і визначено зв'язки між ними. Описано один з основних механізмів логічного виведення - метод резолюцій, а також інші механізми, характерні для семантичних мереж і фреймів. Викладено алгоритм логічного виведення за умов неточної та недостовірної інформації.

Раскрыта сущность основных базовых понятий, связанных с природным и искусственным интеллектом. Предложена методика теста Тюринга, направленная на фактический диалог и определения уровня интеллектуальности. Показаны отличия между знаниями и традиционными данными, описаны основные свойства знаний. Приведены современные модели знаний, в частности, семантических сетей, фреймов, продукционных систем и определены связи между ними. Описаны один из основных механизмов логического вывода - метод резолюций, а также другие механизмы, характерные для семантических сетей и фреймов. Изложен алгоритм логического вывода в условиях неточной и недостоверной информации.

Розглянуто можливості значного прискорення формування бази знань за допомогою методу навчання з підкріпленням за рахунок використання однієї й тієї ж бази знань багатьма клієнтами (агентами) одночасно. Описано розробку: сервер баз знань Adapton Server.

Описано основні принципи розробки, використані під час побудови автоматизованої системи управління навчальним закладом. Розглянуто основні принципи архітектурних рішень, вимоги до вибраного інструментарію, нестандартні архітектурні рішення та поєднання інструментальних засобів, методи забезпечення нефункціональних вимог, захисту та розширюваності системи.

Рассмотрена задача построения формальной модели координационной системы сети для коллаборативной среды обучения. Предложена автоматная модель, описанная с помощью сетей Петри. На основе сетевой модели исследована система на ограниченность, сохранение и активность.

Розглянуто проблему автоматизації обробки текстів природною мовою та надано опис запропонованого алгоритму, який можна використовувати для автоматичної побудови тестових питань до тексту. Алгоритм передбачає глибинно-синтаксичний аналіз тексту, результатом використання якого є репрезентація фраз у вигляді розміченого дерева, графа концептуальних залежностей. Даний підхід передбачає спрощення синтаксичних структур до елементарних речень та використання певних правил для розбиття речень на елементарні структури.

Розглянуто методи та засоби побудови лінгвістичних баз знань. Запропоновано підхід до створення асоціативно-семантичної бази знань засобами сучасних СУБД. Розроблено структуру та схему взаємодії об'єктів бази даних на базі запропонованого підходу.

Зазначено, що останніми роками спостерігається постійне зростання інтересу вчених до використання біологічних аналогій для побудови штучних інформаційних систем. Природа вже не один мільйон років терпляче відшліфовує свої алгоритми, людство не в змозі зрівнятися з такими термінами. Протягом мільйонів років еволюції природа створила досконалі механізми вирішення складних оптимізаційних завдань. Розкриття механізмів, відповідальних за створення та роботу таких складних систем як живі організми, надихнуло багатьох дослідників на моделювання цих процесів за допомогою комп'ютерів із метою вирішення практично важливих для людини завдань. Стисло проаналізовано результати, одержані в цьому напрямку.

Розглянуто проблеми, пов'язані з наближенням навчальних програм із інформатики до вимог ІТ-індустрії в контексті розгортання бакалаврської програми "Програмна інженерія" на базі існуючих навчальних програм із комп'ютерних наук. Увагу приділено впровадженню в навчальний процес практики виконання навчальних групових проектів із розробки програмних систем, а також організації та підтримці взаємодії "Бізнес - Освіта".

Запропоновано нові моделі колаборативного розподіленого навчального середовища (КРПС) та методи побудови програмної системи його підтримки. Розроблено теоретичні засади дослідження процесу інтелектуалізації КРНС на підставі введення організаційних онтологій, орієнтації на використання семантичного вебу та агентно-орієнтованих методологій. Розглянуто комбінацію двох підходів щодо програмування та структурування програмного забезпечення. Побудовано нову інтерпретацію автоматної моделі для моделювання роботи розподіленого навчального середовища (РНС) мережевого типу та її використання для дослідження оптимізації управління даної системи. Розроблено нову модель взаємодії навчальних середовищ. Запропоновано алгоритми визначення зупинки розподіленої асинхронної системи, мінімізації булевих функцій, визначення ізоморфізму графів, поширення активації семантичного пошуку. Розроблено архітектуру цілісної програмної системи підтримки (ПСП) КРНС, реалізовано модель захисту. Запропоновано використання функціонального підходу щодо розподілення експертно-навчальних систем (ЕНС). Запропоновано та реалізовано агентну компонентно-функціональну модель ПСП ДО. Створено ефективний метод пошуку в розподілених базах знань. Нові моделі й алгоритми реалізовано й апробовано в реально діючій автоматизованій системі управління навчального закладу, яка інтегрована з системою підтримки навчального контенту. Показано можливість використання запропонованих підходів, моделей, алгоритмів та ПСП КРН як базових для реалізації державної програми розвитку дистанційної освіти в Україні.

Висвітлено основні прийоми і методи конструювання ефективних програм у мові Ci. Розглянуто рекурсію, впорядкування, пошук і вибір, аналітичні перетворення виразів, алгоритми на графах. Акцентовано увагу на засобах розробки програм. Проаналізовано різні методи зберігання структур даних, різні засоби керування пам'яттю. Висвітлено методи побудови інструментальних засобів програмування від найпростіших фільтрів до інтерпретатора мови програмування. Наведено найважливіші структури даних і показано, за яких умов їх використання доцільне. Описано методи зберігання, алгоритми обробки та програми даних структур: лінійних списків, матриць і багатовимірних масивів, дерев, графів, файлів.

Отражены основные приемы и методы конструирования эффективных программ в языке Ci. Рассмотрена рекурсия, благоустройство, поиск и выбор, аналитические превращения выражений, алгоритмы на графах. Акцентировано внимание на средствах разработки программ. Проанализированы разные методы хранения структур данных, разные средства управления памятью. Представлены методы построения инструментальных средств программирования от самых простых фильтров к интерпретатору языка программирования. Приведены важнейшие структуры данных и показано, при каких условиях их использование целесообразное. Описаны методы хранения, алгоритмы обработки и программы данных структур: линейных списков, матриц и многомерных массивов, деревьев, графов, файлов.

Досліджено методи автоматизованої добудови та розширення мереж онтологічних баз знань типу WordNet. Запропоновано метод додавання семантичних відношень-зв'язків між вузлами понять в онтології із використанням евристичних інструкцій, що генеруються системою в автоматизованому режимі.

Увагу приділено вивченню розподіленого навчального середовища, програмним системам його створення та супроводу. Проаналізовано підходи, моделі, алгоритми, розроблено архітектури програмних засобів, що можуть бути використані як базові для створення та реалізації програми розвитку дистанційної освіти в Україні. Розглянуто програмну підтимку синхронізації мультимедійних матеріалів лекції. Охарактеризовано прототип підсистеми управління навчальним закладом. Досліджено провідні платформи розробки та супроводу колаборативного розподіленого навчального середовища.

Запропоновано рішення задачі пошуку осередків зацікавленості на соціальних веб-сайтах, алгоритм визначення показника рівня зацікавленості користувачів соціального веб-ресурсу з використанням формату представлення даних CDF. Описано створене онлайн-застосування для пошуку осередків зацікавленості в мережі Інтернет.

Систематизовано накопичені знання з теорії еволюційних обчислень (теоретичний, експериментальний і проміжний підходи до методів розробки й аналізу генетичних алгоритмів) і окремих її галузей (проблема передчасної збіжності, диплоїдність, налаштування параметрів керування, масштабування функції пристосованості, методи урізноманітнення популяції, способи паралельної реалізації тощо). Досліджено теоретичні можливості окремих класів еволюційних алгоритмів (з керуванням параметрами, комбінованих евристик), а також описано застосування еволюційних алгоритмів для розв'язання ряду науково-технічних задач, у тому числі задачі багатоекстремальної оптимізації (метод утворення ніш на основі розподілу рівня пристосованості, очищення, витиснення, кластеризації, обмежень на формування батьківської пари), задач комбінаторної оптимізації, комівояжера, упаковки та розкрою, оптимізації структури інтегральної схеми, планування шляху мобільного робота, розв'язання діофантових рівнянь, дилеми ув'язненого, головоломок. Розглянуто основні варіанти алгоритмів сучасного еволюційного програмування (мета, R-мета) та традиційного еволюційного програмування в задачах прогнозування.

Комплексно проаналізовано стан царини практичного застосування сучасного еволюційного програмування, а також визначено світові тенденції і перспективи розвитку еволюційних технологій.