Обгрунтовано необхідність розроблення плану проектних робіт під час проведення автоматизації підприємства. Виокремлено основні складові проекту, що впливають на якість його реалізації. Розглянуто методи вдосконалення процедури виконання плану проектних робіт та управління ресурсами на всіх етапах автоматизації підприємства. Доведено, що використання плану під час автоматизації позитивно впливає на результат впровадження.

Зазначено, що для сучасних виробничих підприємств актуальною є проблема ефективного управління проектами та підвищення ефективності роботи всього підприємства, тому для забезпечення якісного управління виникає потреба у використанні такої системи, яка б надала можливість уникнути хаосу в процесі управління проектом і підвищити ефективність цього процесу. Визначено вимоги до сучасних підприємств, розглянуто особливості найбільш популярних систем, враховано їх переваги та недоліки й одержано рішення щодо вибору найбільш оптимальної системи, яка відповідає поставленим вимогам.

Описано проблематику визначення пріоритетів виконання функцій і задач бізнес-процесів підприємства. Успішна реалізація проекту вимагає наявності чіткого плану тривалості кожної з робіт проекту, визначення ресурсів на виконання та побудову алгоритму пріоритетності виконання описаних робіт. Для побудови пріоритетів необхідне врахування значимості, вартості залучених ресурсів для виконання як окремою функцією, так і загального бізнес-процесу підприємства, що вимагає врегулювання взаємодії окремих складових процесу. Чітке виконання окремої функції спонукає визначити коефіцієнт значимості й ефект від реалізації для загального ефекту роботи. Розподіл пріоритетів за АВС-аналізом надасть змогу виконати призначення відповідальних відповідно до важливості кожної функції у розв'язанні поставлених задач. На прикладі планування управління проектними роботами було виконано розподіл робіт за групами з урахуванням значимості кожної роботи в цілому на проекті. Визначено питому вагу кожного з ресурсів, що є основним критерієм для розподілу ресурсів на роботи бізнес-процесу відповідно до груп. Побудовано таблицю з переліком проектних робіт, для яких враховано пріоритет функцій, розраховано частки кожної позиції в загальному бізнес-процесі залежно від використання ресурсу на конкретну роботу у співвідношенні до загальної кількості витрат. Загальний розподіл, виконаний за допомогою емпіричного методу, відобразив результат входження переліку завдань в кожну з груп АВС. Ретельне планування робіт з визначенням пріоритетності для розподілу ресурсів знижує ризики проектного управління без надлишкових витрат на залучення ресурсів. Описана технологія враховує різні рейтинги (значимість) пріоритетності виконання робіт і, завдяки цьому, є досить ефективною під час планування.

Проведено огляд та аналіз сучасного стану управління трудовими ресурсами в проектах з розробки та впровадження ІТ-систем. Розроблено модель розподілу трудових ресурсів на роботи проекту з розробки та впровадження ІТ-систем. Удосконалено метод вибору системи управління проектами для впровадження в компанії з розробки та впровадження ІТ-систем. Розроблено модель проведення проектної атестації та формування матриці кваліфікації трудових ресурсів - виконавців проектних задач. Обґрунтовано застосування моделі залучення усіх трудових ресурсів на проектні задачі не залежно від їх зайнятості та відповідальності. Удосконалено модель формування проектної команди. Проведено виробничі випробування та виконано оцінювання ефективності впровадження результатів виконаної роботи.

Викладено результати розробки нових методів оцінювання продуктивності суб'єктів наукової діяльності (науковців і закладів вищої освіти). Розроблено методи, моделі й інформаційну технологію, які можуть бути використані для практичної організації наукової діяльності та формування організаційно-функціональної будови суб'єктів наукової діяльності: закладів вищої освіти та їх структурних підрозділів (кафедр, факультетів, інститутів), формування наукових груп. Зазначено, що розроблена технологія надає інструментарій для закладів вищої освіти, Міністерства освіти і науки України й інших відомств здійснювати управління науковою діяльністю, раціонально розподіляючи фінансування тих або інших напрямків досліджень із потенційно максимальною продуктивністю. В умовах обмежених ресурсів це має значне практичне значення для України для вдосконалення наукової діяльності, стимулювання фундаментальних і прикладних досліджень та розвитку інновацій в Україні для зміцнення та просування наукового потенціалу держави у світі.