Розглянуто результати аналізу захворюваності, клінічної картини та летальності в разі мозкового інсульту, спровокованого умовами дії гострого (Спітакський землетрус) і тривалого (енергетична криза, яка затягнулася, воєнні дії, соціальна депривація) психоемоційного стресу, який охоплював широку людську популяцію (у масштабі цілої країни - Вірменії). Вегетативні розлади, пов'язані з гострим психоемоційним стресом, є фактором ризику, який зумовлює збільшення частоти розвитку нефатальних порушень мозкового кровообігу, тоді як відповідні розлади за тривалого стресу є предиктом несприятливого, у тому числі й фатального, клінічного перебігу мозкового інсульту. Зроблено припущення про вплив змін в основних нейрофізіологічних механізмах вегетативної нервової системи, пов'язаних із психоемоційним стресом, на завершення цереброваскулярних захворювань, зокрема мозкового інсульту.

На основании анализа историй болезни 885-ти мужчин и 1 117-ти женщин разного возраста (30 - 90 лет), госпитализированных во 2-ю клиническую больницу г. Еревана в 1987 - 2000 гг., изучены возрастные отличия частоты встречаемости мозгового инсульта (МИ) разного характера и локализации, летальности и сроков наступления смерти (СНС) от момента его развития. Показано, что частота встречаемости ишемического и геморрагического инсультов разной локализации у мужчин и женщин примерно одинакова, но средний возраст женщин достоверно выше, чем у мужчин, при ишемическом инсульте в каротидном бассейне. Наиболее высокая летальность и ранние СНС наблюдались при геморрагическом инсульте. Вероятность смерти от МИ статистически значимо коррелировала с возрастом мужчин и женщин. Вместе с тем, у мужчин летальность прогрессивно растет в течении всего исследуемого возрастного диапазона (30 - 90 лет), в то время как у женщин она минимальна в период 50 - 60 лет и примерно удваивается за каждое десятилетие в обе стороны от этого возрастного интервала. В отличие от мужчин у женщин выявлена положительная корреляция между СНС и возрастом, что указывает на большую вероятность развития у них поздних осложнений МИ при старении.

Проведені дослідження свідчать про зв'язок між розвитком ішемічного інсульту і змінами показників ліпідного обміну в еритроцитах. Виявлено, що пероксидне окиснення ліпідів відбувається відповідно до зниження в них концентрації alpha-токоферолу. Порушення рівня малонового діальдегіду та alpha-токоферолу у порівнянні з нормою спостережено на тлі змін резистентності еритроцитів до пероксидного гемолізу. Аналогічні порушення, але менш виражені, виявлено також і в плазмі крові.