Висвітлено життєвий шлях В.Щавинського - українського хіміка, мистецтвознавця та колекціонера, розкрито його внесок у процес повернення українських культурних цінностей за часів Української Народної Республіки та Української держави. Охарактеризовано діяльність Культурної комісії, головною метою якої було повернення українських культурних цінностей з Росії.

Освещен жизненный путь В.Щавинского - украинского химика, искусствоведа и коллекционера, раскрыт его вклад в процесс возвращения украинских культурных ценностей во времена Украинской Народной Республики и Украинского государства. Охарактеризована деятельность Культурной комиссии, главной целью которой было возвращение украинских культурных ценностей из России.

Розглянуто передумови створення тимчасової Паритетної комісії для провадження обміну історико-культурними та художніми музейними цінностями між Україною та Росією, основні принципи її діяльності. Охарактеризовано організаційні форми та нормативну базу українсько-російського переговорного процесу з питань взаємообміну пам'ятками. Під час роботи Паритетної комісії вперше застосовуються пропозиції про репродукцію, ескізи, гальванопластичні копії предметів. Зазначено, що порівняльний аналіз відомостей про ті речі, які мали повертатись в Україну з російських сховищ, та виявлених актів передання пам'яток до українських музеїв засвідчує, що досягнуті домовленості не були реалізовані повністю.

Рассмотрены предпосылки создания временной Паритетной комиссии для проведения обмена историко-культурными и художественными музейными ценностями между Украиной и Россией, основные принципы ее деятельности. Охарактеризованы организационные формы и нормативная база украинско-российского переговорного процесса по вопросам взаимообмена памятками. Во время работы Паритетной комиссии впервые применяются предложения о репродукции, эскизах, гальванопластических копиях предметов. Указано, что сравнительный анализ сведений о тех вещах, которын должны были возвратиться в Украину из российских хранилищ, и выявленных актов передачи памяток в украинские музеи свидетельствует о том, что достигнутые договоренности не были реализованы полностью.

Розглянуто методи й основні форми роботи вищих органів влади УСРР над реалізацією проблеми повернення та реституції предметів старовини та мистецтва, архівних матеріалів. Вивчено механізми реституції історико-культурних цінностей у процесі реалізації УСРР 11 статті Ризького мирного договору. Розкрито позицію УСРР, РСФРР і Польської Республіки щодо проблеми реституції предметів старовини та мистецтва за умов розроблення Ризького мирного договору 1921-го року. Висвітлено діяльність і результати роботи російсько-української Паритетної комісії з питань обміну предметами музейного значення між УСРР та РСФРР. Проведено узагальнення системи заходів органів державної влади УСРР щодо практичного розв'язання проблеми повернення та реституції історико-культурних цінностей в 1920-х -1930-х роках. Запропоновано періодизацію етапів функціонування державних органів влади УСРР у реалізації проблеми повернення та реституції предметів старовини і мистецтва.

На підставі узагальнення українських і російських джерел проаналізовано етапи повернення українських архівних документів з Росії. Висвітлено роботу державних і наукових установ УСРР у контексті загального процесу реституції українських культурних цінностей з РСФРР у період 1921 - 1926 рр. Досліджено діяльність архівно-бібліотечної секції на чолі з В.Барвінським (першої всеукраїнської загальнодержавної установи, створеної у січні 1919 р., до компетенції якої входило завідування державними, науковими, приватними, революційними архівами), Особливої всеукраїнської архівної комісії (1920 р.), Центрального Архівного Управління України. Наведено список українських архівних фондів, які на даний період зберігалися у Росії, зокрема, Московському архіві Міністерства юстиції, архівах радянських установ, евакуйованих з України, бібліотеках Російської академії наук, архівах Міністерства Закордонних справ), складеного Д.Багалієм і В.Барвінським. Розглянуто особливості роботи підкомісій у складі В.Адоратського, Д.Багалія, М.Мелешка (1925 р.), а також В.Максакова, М.Мелешка, М.Рубача і експертів Довнар-Запольського, Я.Ждановича з вироблення основних положень розподілу архівних матеріалів.

На основе обобщения украинских и русских источников проанализированы этапы возвращения украинских архивных документов из России. Освещена работа государственных и научных учреждений УССР в контексте общего процесса реституции украинских культурных ценностей из РСФСР в период 1921 - 1926 гг. Исследована деятельность архивно-библиотечной секции во главе с В.Барвинским (первого всеукраинского общегосударственного учреждения, созданной в январе 1919 г., в компетенцию которого входило заведование государственными, научными, частными, революционными архивами), Особой всеукраинской архивной комиссии (1920 г.), Центрального Архивного Управления Украины. Приведен список украинских архивных фондов, (составленного Д.Багалием и В.Барвинским), которые в данный период хранились в России, в частности, Московском архиве Министерства юстиции, архивах советских учреждений, эвакуированных из Украины, библиотеках Российской академии наук, архивах Министерства иностранных дел. Рассмотрены особенности работы подкомиссий в составе В.Адоратского, Д.Багалия, М.Мелешко (1925 г.), а также В.Максакова, М.Мелешко, М.Рубача и экспертов Довнар-Запольского, Я.Ждановича по выработке основных положений распределения архивных материалов.

На підставі узагальнення українських і російських джерел проаналізовано етапи повернення українських архівних документів з Росії. Висвітлено діяльність державних, наукових установ УСРР у контексті загального процесу реституції українських культурних цінностей з РСФРР протягом 1926 - 1936 рр. Розглянуто основні положення програми, розробленої Центрархівом УСРР у листопаді 1925 р., щодо одержання інформації про українські архівні документи. Увагу приділено поверненню у серпні 1933 р. матеріалів про Т.Шевченка, що перебували в архівосховищах РСФСР. Зазначено, що процес повернення власних архівних цінностей був одним з важливих векторів розвитку національної культури у межах Радянського Союзу й органічно доповнював роботу українських наукових кіл з повернення та реституції культурних цінностей з Росії, ініційованих Всеукраїнською Академією Наук і Народним комісаріатом освіти УСРР.

На основе обобщения украинских и российских источников проанализированы этапы возвращения украинских архивных документов из России. Освещена деятельность государственных, научных учреждений УССР в контексте общего процесса реституции украинских культурных ценностей из РСФСР на протяжении 1926 - 1936 гг. Рассмотрены основные положения программы, разработанной Центрархивом УССР в ноябре 1925 г., о получении информации об украинских архивных документах. Внимание уделено возвращению в августе 1933 г. материалов о Т.Г.Шевченко, которые находились в архивохранилищах РСФСР. Указано, что процесс возвращения собственных архивных ценностей был одним из важных векторов развития национальной культуры в рамках Советского Союза и органически дополнял работу украинских научных кругов по возвращению и реституции культурных ценностей из России, инициированных Всеукраинской Академией Наук и Народным комиссариатом образования УССР.