Пациентам с синдромом острого повреждения лёгких включали малопоточную мембранную оксигенацию крови в базисную терапию, что позволило стабилизировать гемодинамику, нормализовать кислородный режим и приостановить дальнейшее развитие танатогенеза.

Пациентам с синдромом острого повреждения лёгких включали малопоточную мембранную оксигенацию крови в базисную терапию, что позволило стабилизировать гемодинамику, нормализовать кислородный режим и приостановить дальнейшее развитие танатогенеза.

Пациентам с синдромом острого повреждения лёгких в базисную интенсивную терапию включали малопоточную мембранную оксигенацию крови, которая снижала артериальную гипоксемию, нормализовала показатели гемодинамики, биологической целостности организма и тормозила дальнейшее развитие танатогенеза.

Пациентам в состоянии острой алкогольной интоксикации обеспечивали надежный сосудистый доступ, проводили коррекцию острых респираторных расстройств, использовали различные виды экстренной детоксикации, адекватную инфузионную терапию, внутривенно вводили тиамин с 40 % глюкозой, налоксон, проводили симптоматическую терапию, что позволило уменьшить глубину алкогольной комы, восстановить сознание, сократить сроки лечения и уменьшить летальность.

Пациентам с сочетанной травмой, тяжёлыми экзогенными отравлениями, сопровождающимися гиповолемическим шоком, вводили рефортан-плюс, стабизол 500 - 1 500 мл в сочетании с кристаллоидами и по показаниям препаратами крови и стандартной интенсивной терапии. Это позволило снизить летальность на 4 - 8 %, риск осложнений, уменьшить экономические затраты на лечение.

Розроблено та досліджено новітні методики корекції гіпоксії у хворих з синдромом гострого пошкодження легенів за критичних станів у контексті інтегративної медицини. За клінічних умов вивчено ефективність малопоточної мембранної оксигенації крові та встановлено її протекторний вплив на легеневу тканину. В основній групі хворих традиційні методи лікування синдрому гострого пошкодження легенів поєднано з малопоточною мембранною оксигенацією крові. У групі порівняння для лікування даної категорії хворих використано традиційну терапію. Залежно від стадії синдрому гострого пошкодження легенів кожну групу розподілено на три підгрупи. Виявлено, що застостування традиційної інтенсивної терапії без використання алопоточної мембранної окигенації крові за синдрому гострого пошкодження легенів обумовлює летальність хворих на рівні 88 %. Встановлено, що у разі включення малопоточної мембранної оксигенації крові у комплекс інтенсивної терапії синдрому гострого пошкодження легенів нормалізується гемодинаміка, кисневий режим і метаболізм, біологічна цінність організму, що дозволило вижити 55,3 % хворих.