На основі досвіду зарубіжних країн та сучасних українських реалій висвітлено нові методи організації діяльності судових органів і розглянуто питання створення на їх базі оптимально діючих моделей місцевих судів. Розкрито організаційну основу роботи судів, проаналізовано розподіл судових справ між суддями, описано організаційну структуру суду.

На основе опыта зарубежных стран и современных украинских реалий освещены новые методы организации деятельности судебных органов и рассмотрены вопросы создания на их базе оптимально действующих моделей местных судов. Раскрыта организационная основа работы судов, проанализировано распределение судебных дел между судьями, описана организационная структура суда.

Дисертація присвячена дослідженню правового регулювання відносин, пов'язаних із збереженням біологічного різноманіття. Сформульовані базові поняття дослідження, їх взаємозв'язок і розмежування між собою, визначені основні принципи діяльності щодо збереження біологічного різноманіття. Проаналізовано стан і перспективи правового регулювання збереження біорізноманіття на глобальному, регіональному і національному рівнях. Зроблені висновки і внесені пропозиції щодо вдосконалення правового забезпечення відповідної сфери, підвищення ефективності застосування законодавства.

Висвітлено теоретичні та прикладні аспекти здійснення комунікації в судовій владі України. Розглянуто зміст, особливості та передумови комунікаційної діяльності суддів, судів та інших органів судової влади (внутрішня та зовнішня комунікації). З позицій європейських стандартів проаналізовано нормативно-правові засади здійснення комунікації судової влади в Україні. Увагу приділено психологічним засадам комунікації та засобам практичної реалізації цілей комунікаційної діяльності судової влади, питанням налагодження ефективної взаємодії судової влади з громадськістю, формуванню позитивного іміджу суду та суддів. Запропоновано науково-методичні рекомендації щодо розробки стратегії комунікації судової влади та проект Концепції комунікації судової влади України.

Проаналізовано сутність, тенденції формування, склад, класифікації джерел екологічного права (ЕП) та їх взаємодію з іншими джерелами права України. Розглянуто призначення та функціональне навантаження джерел ЕП, їх окремі види та перспективи подальшого вдосконалення. Визначено чинники впливу на реалізацію та формування джерел ЕП. Висвітлено особливості виникнення колізій в екологічному законодавстві, подано рекомендації щодо запобігання їх виникнення й усунення існуючих колізій. Запропоновано основні напрями та форми впорядкування нормативно-правових актів в екологічній сфері.

Досліджено особливості розвитку джерел екологічного права України. Описано різні наукові погляди на формування цими джерелами інститутів та підгалузей екологічного права, розглянуто систему цих джерел у цілому та окремо кожний її елемент. Акцентована увага на перспективах удосконалення правового регулювання відносин у сфері взаємодії суспільства і природи. Запропоновано класифікацію функцій джерел екологічного права та вивчено основні поняття. Окремо розглянуто складові системи джерел екологічного права: Конституції України, Законів України, підзаконних нормативно-правових актів, міжнародних договорів, а також судової практики та її системного зв'язку з джерелами екологічного права. Важливою складовою дисертації є підрозділ, присвячений реалізації джерел екологічного права України та перспективам їх розвитку. Охарактеризовано різноманітні чинники, що впливають на формування джерел екологічного права. Проаналізовано правові колізії та питання систематизації екологічного законодавства. Особливу увагу приділено проблемам розробки майбутнього Екологічного кодексу України, здійснення галузевої природоресурсної кодифікації.