Індекс рубрикатора НБУВ: Д347(45УКР)30

Рубрики:

Петрографія метаморфічних гірських порід

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д347(45УКР)30-3

Рубрики:

Петрографія метаморфічних гірських порід

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д342(45УКР)3-4

Рубрики:

Петрографія магматичних (вивержених) гірських порід

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати дослідження високотитанистих метабазитів та апобазитових метасоматитів Чемерпільської структури, що розташована в Голованівській шовній зоні Українського щита. Показано, що ці породи принципово відрізняються за мінеральним і хімічним складом від метабазитів капітанівсько-деренюхінського комплексу. До цього часу серед древніх порід Українського щита (більше 2 млрд років) не було виявлено таких, що мають вміст діоксиду титану більше ніж 2 %. Встановлено, що вихідні високотитанисті базити були метаморфізовані за умов амфіболітової фації, про що свідчать парагенезис породотвірних мінералів і геотермобарометричні розрахунки. Породотвірними мінералами високотитанистих метабазитів є рогова обманка, плагіоклаз, біотит, гранат. Мінералом-концентраторами діоксиду титану є ільменіт. Відсутність магнетиту та гематитового міналу в ільменіті свідчить про відновні умови утворення порід. Виділено кілька різновидів високотитанистих метабазитів, які відрізняються між собою складом мінералів і ступенем метаморфічної переробки. Вперше показано, що високотитанисті метабазити Чемерпільської структури є проявами дайкових слабодиференційованих базитів. Вони подібні до титанистих габроїдів анортозит-рапаківігранітної формації або сублужних базальтів. Встановлено, що на окремих ділянках високотитанисті базити зазнали значних метасоматичних змін і набули плагіоклаз-біотитового складу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д332.661.2-4 с25

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучены необычные ультрамафитовые дайки, интрудирующие гранитоиды Новоукраинского плутона (НП) в пределах Ингульского мегаблока Украинского щита. Совместно с более многочисленными дайками долеритдиабазовой формации ультрамафиты формируют Новоукраинское лайковое поле (НДП), локализованное в юго-западной части НП на северо-западном окончании Бобринецкого лайкового пояса. С целью уточнения геологической позиции и формационной принадлежности ультрамафитов НДП, а также определения условий их формирования и потенциальнойрудоносности авторы выполнили всестороннее изучение минералого-петрографических и геохимических особенностей лайковых пород с применением методов оптической и электронной микроскопии, электронно-зондового микроанализа, ICP-MS анализа и "мокрой" химии. Установлено, что в отличие от ассоциирующих с ними представителей долерит-диабазовой формации, ультрамафиты НДП подвержены интенсивным постмагматическим изменениям: актинолитизации, биотитизации и альбитизации. Локальные проявления щелочного натрового метосоматоза в ультрамафитах НДП авторы связывают с процессами формирования ураноносных альбититов, распространенных в районе исследований. На основании этого возраст ультрамафитовых даек ограничивается интервалом времени между внедрением НП (2,03-2,04 млрд лет) и формированием ураноносных альбититов (1,81 млрд лет). Характерный для субщелочных магм реликтовый парагенезис мафических и акцессорных минералов, а также целый ряд геохимических характеристик свидетельствуют об изначально повышенной щелочности ультрамафитов НДП. Наряду с более древним возрастом принадлежность к субщелочной серии и определяемая ею петрографическая специфичность ультрамафитов НДП позволяют идентифицировать их как представителей отдельного формационного типа, принципиально отличного от дайковых образований долерит-диабазовой формации и не связанного с ними единым процессом магматической эволюции. Выявленная Ti-V металлогеническая специализация ультрамафитовых даек может иметь определенное промышленное значение при условии "срабатывания" природного механизма гравитационного фракционирования ильменита и титаномагнетита, могущего иметь место в более крупных интрузивных телах.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д342(45УКР)153 + Д59(45УКР)342

Рубрики:

Петрографія магматичних (вивержених) гірських порід

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Покрово-Киріївський масив знаходиться на північно-східній окраїні Приазовського мегаблоку Українського щита, в зоні його зчленування зі складчастою структурою Донбасу. Цей масив складений сублужними габро, піроксенітами, маліньїтами, нефеліновими сієнітами і різноманітними базальтоїдами. На одному з профілів цього масиву було розбурене доволі потужне (до 35 - 40 м) тіло змінених гранітів. Зміни відбулися під впливом на гранітне тіло інтрузії сублужних піроксенітів і габро, а також численних дайок сублужних габроїдів. Зміни (перетворення) гранітів проявляються у появі ділянок ("плям"), складених дрібнозернистим агрегатом новоутвореного амфіболу (типу Na-актиноліту) та магнетиту, селадоніту та магнетиту, які, очевидно, псевдоморфно заміщують первинні амфіболи (залізисті рогові обманки) та біотити вихідних гранітів. Крім того, відбувається альбітизація плагіоклазу, також в гранітах фіксуються поодинокі зерна чисто андрадитового гранату, новоутвореного апатиту та виділення (гнізда, прожилки) кальциту. Такі екзоконтактові перетворення гранітів відрізняються від термального метаморфізму та ороговикування, а також фенітизації, що супроводжує інтрузивні породи карбонатитових комплексів. Очевидно, сублужний склад інтрузій зумовив такий не зовсім звичний тип екзоконтактових перетворень вміщувальних гранітів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д332.683.11

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч510.22

Рубрики:

Функціональні зміни дихання при заняттях фізичними вправами

Шифр НБУВ: Ж69408 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Девонський Покрово-Киріївський масив розташований у зоні зчленування Приазовського мегаблоку Українського шита і складчастої структури Донбасу. Цей масив складений сублужними й лужними породами: піроксенітами, верлітами, габро, маліньїтами, нефеліновими та псевдолейцитовими сієнітами, також їх лайковими аналогами. Не зважаючи на досить задовільну вивченість різних типів порід цього масиву у другій половині XX ст., речовинний склад нефелінових порід - нефелінових сієнітів (ювітів) та маліньїтів потребує детального дослідження на сучасному рівні. Авторами опубліковано серію статей, в яких представлено результати вивчення мінералого-петрологічних особливостей маліньїтів Покрово-Киріївського масиву. Об'єктом дослідження даної роботи є речовинний склад нефелінових сієнітів (ювітів) Покрово-Киріївського масиву. Мета роботи - детальне дослідження на сучасному рівні речовинного складу нефелінових сієнітів Покрово-Киріївського масиву та петрогенетична інтерпретація одержаних даних. Хімічний склад мінералів нефелінових сієнітів визначено за допомогою методу мікрозондового аналізу з використанням: рентгенівського мікроаналізатора JXA-133 (JEOL, Японія) в Інституті геохімії, мінералогії та рудоутворення (ІГМР) ім. М. П. Семененка НАН України та сканувального електронного мікроскопа MIRA 3 LMU (Tescan Ltd), обладнаного системою мікроаналізу INC A Energy 450 XMax-80 (Oxford Instruments Ltd), в Інституті геології і мінералогії ім. В. С. Соболєва Сибірського відділення РАН. Речовинний склад порід визначено за допомогою методу силікатного аналізу в хімічній лабораторії ІГМР НАН України. Також залучено раніше опубліковані геохімічні дані, одержані за допомогою методу ICP-MS. Висновки: нефелінові сієніти Покрово-Киріївського масиву відповідають ювітам. Набір породоутворювальних мінералів ювітів подібний до такого маліньїтів. Винятком є амфіболи, яких не виявлено в ювітах. Головні особливості мінералів маліньїтів різною мірою проявлені й в ювітах. Водночас, фемічні мінерали ювітів більш залізисті та лужні, ніж однойменні мінерали маліньїтів. Це, як і висока загальна залізистість ювітів, свідчить про вищий ступінь диференційованості порід відносно маліньїтів. Ювіти характеризуються підвищеним або високим вмістом таких несумісних елементів-домішок, як: Y, Nb, Zr, Ва, Sr, Rb, РЗЕ. Проте в ювітах нижчий, ніж у маліньїтах вміст цих та деяких інших елементів-домішок, що не зовсім зрозуміло, якщо зважати на те, що перші є більш диференційованими породами у порівнянні з другими.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д342(45УКР)112

Рубрики:

Петрографія магматичних (вивержених) гірських порід

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д43 + Д33

Рубрики:

Історична геологія

Мінералогія

Шифр НБУВ: Ж14166 Пошук видання у каталогах НБУВ