Політика керівництва підприємств України, щодо формування позитивного іміджу на ринку праці, стає на сьогодні не вирішеним питанням, що веде до значних економічних втрат підприємствами. Персонал є основою функціонування будь-якого підприємства. Саме персонал, будучи невичерпним резервом формування позитивного іміджу підприємства, визначає напрями подальшого розвитку та умови формування конкурентних переваг підприємства і є основою формування його стратегічного потенціалу. Тема є актуальною через недостатню повноту дослідження інвестиційної привабливості підприємств на ринку праці через формування його іміджу як роботодавця.

Створення позитивного іміджу стає не тільки першочерговим завданням, але необхідною умовою досягнення економічного зросту і стабілізації економічних процесів у державі. Увага держави і суспільства в цілому до проблем розбудови інвестиційної системи породжена вимогами реальної економіки. Нині виникла об'єктивна потреба в поглиблених наукових дослідженнях проблеми формування іміджу. Поглиблено теоретичні засади, розроблено методичні рекомендації щодо підвищення іміджу та використання інвестиційного потенціалу підприємств.

Проведено огляд публікацій, присвячених особливостям формування іміджевої політики підприємств в Україні. Запропоновано модель формування іміджу підприємства на ринку праці, у вигляді послідовності етапів і сукупності методів. Наведено базові елементи моделі формування іміджу підприємства на ринку праці для різних етапів співробітництва з корпорацією. Оцінку результативності формування іміджу на ринку праці запропоновано виконувати за чотирма напрямами: аналітичним, виробничим, інформаційним та управлінським. Наведено показники оцінки ефективності формування іміджу на ринку праці для кожного з запропонованих напрямів.

На сьогодні пріоритетний напрям управління підприємством в умовах Індустрії 4.0 є формування позитивного іміджу роботодавця. Позиціонування та створення іміджу підприємства на ринку праці має здійснюватися поступово, цілеспрямовано в розрізі динаміки та перспектив основних показників ринку праці, що, своєю чергою, забезпечить підприємству конкурентні переваги на ринку праці і дозволить залучити кадрові ресурси з оптимальними кількісними і якісними параметрами. Мета роботи - аналіз основних показників і тенденцій розвитку ринку праці України для подальшого формування іміджевої стратегії підприємств в умовах Індустрії 4.0. Досліджено основні показники, що характеризують стан ринку праці, а саме: рівень безробіття, динаміку чисельності економічно-активного населення України, прогноз чисельності економічно-активного населення. Виявлено, що при формуванні іміджевої стратегії підприємств на ринку праці потрібно враховувати не тільки трендовий аналіз чисельності економічно активного населення, але й рівень безробіття, тому що він є одним із найважливіших індикаторів реалізації трудового потенціалу. Подолання проблем, пов'язаних із поширенням безробіття, потребує невідкладного реформування трудової сфери в концепції "Індустрія 4.0" та здійснення необхідних кроків для досягнення стратегічних цілей, максимальної реалізації трудового потенціалу шляхом створення сприятливих умов для праці та активізації заходів щодо формування іміджу підприємств на ринку праці.

Удосконалено процедури моніторингу щодо оцінювання іміджу промислових підприємств шляхом застосування проактивного підходу до оцінювання іміджу підприємств, що об'єднує в єдину систему аналіз інформації, оцінювання іміджу підприємства, прогнозування стану іміджу, розробку й реалізацію коригуючих впливів на стан іміджу підприємства та дає можливість управляти іміджем підприємств і підсилювати його основні характеристики. Удосконалено механізм та інструментальний апарат елімінування факторів негативного впливу на імідж промислових підприємств, що складається з алгоритму послідовних дій, апарату уникнення негативного впливу та дозволяє здійснювати ідентифікацію загроз, застосовувати різні сценарії до елімінування факторів негативного впливу та приймати ефективні управлінські рішення щодо посилення іміджу підприємств; удосконалено теоретико-методичне підгрунтя щодо управління стратегічним іміджем промислових підприємств завдяки створенню концепту управління іміджевою стратегією в умовах неоіндустріалізації, що включає підсистеми інформаційного, забезпечувального стратегічного розвитку, планування, розробки й відбору стратегій іміджу та дозволяє управляти іміджем із позицій стратегічного розвитку підприємств. Дістав подальшого розвитку теоретичний базис визначення поняття "іміджева стратегія підприємства", яке запропоновано розглядати як встановлений набір напрямків розвитку діяльності підприємств із використанням досягнень НТП з метою ефективного просування конкурентних переваг, із використанням інноваційних ресурсів промислових підприємств у довгостроковому періоді та сприйняття унікальності підприємства учасниками ринку, що дозволяє забезпечити економічні вигоди різних промислових підприємств у процесі досягнення стратегічних цілей в умовах неоіндустріалізації; дістала подальшого розвитку структуризація цільових груп сприйняття іміджу підприємств шляхом деталізації складових зовнішнього та внутрішнього іміджу, що розширює можливості аналізу стратегічних цілей і дозволяє своєчасно уточнювати стан іміджу промислових підприємств та управляти окремими його елементами; дістала подальшого розвитку технологія вибору і обгрунтування іміджевої стратегії підприємств в умовах неоіндустріалізації, котра грунтується на запропонованому аналітичному базисі, що складається з інструментів зонування іміджу промислового підприємства, та процедурі вибору іміджевої стратегії й дозволяє управляти іміджем підприємства з позиції його стратегічного розвитку; дістав подальшого розвитку методичний підхід до оцінювання іміджу підприємств у частині структуризації й деталізації його підсистем, їхніх елементів, схем взаємодії управлінських дій та інформаційних потоків, що завдяки застосуванню когнітивних методів формалізації та економіко-математичного моделювання дозволяє підвищити ефективність управління іміджем підприємств.

Представлено результати досліджень з теорії, методології та практики сучасних процесів трансформації у фінансовій системі, аграрній галузі та сфері послуг. Досліджено новітні напрями перетворень в економічній сфері. Проаналізовано процес цифрової трансформація економіки та адаптацію її світового досвіду. Охарактеризовано бізнес-процеси підприємств торгівлі та їх вплив на економічну безпеку підприємств. Здійснено прогнозування показників функціонування підприємств машинобудівної галузі. Досліджено інформаційно-технологічні проблеми та перспективи розвитку у банківській сфері. Висвітлено теоретико-методичні засади взаємодії банків та суб'єктів реального сектору економіки в сучасних реаліях розвитку бізнесових процесів в Україні. Оцінено ефективність послуг в умовах міжнародної економічної діяльності. Увагу приділено розвитку спеціалізованого туризму в Україні як одному з практичних питань організації туризму (на прикладі кінного туризму). Побудовано моделі прогнозу рівня доходів від сільського зеленого туризму у Дніпропетровській області на основі аналізу стану та перспектив його розвитку.