Розглянуто питання підвищення ефективності та безпечності застосування лефлуноміду (ЛФ), ауротіомалату натрію (АН) та метотрексату (МТ) у терапії ревматоїдного артриту (РА). Встановлено вплив даних лікарських засобів на функціональний стан пацієнтів і темпи рентгенологічного прогресування хвороби за результатами динамічного спостереження протягом року. Встановлено переваги тривалої терапії ЛФ щодо застосування АН та МТ і відзначено її позитивний вплив на уповільнення рентгенологічного прогресування, відновлення функціональної здатності пацієнтів та підвищення частоти розвитку ремісії хвороби. Визначено доцільність застосування магнітно-резонансної томографії (МРТ) у ранній (до 12 місяців) діагностиці кісткових ерозій у хворих на РА, а також для здійснення контролю прогресування хвороби та визначення ефективності терапії. Розроблено рекомендації щодо раціонального застосування засобів базисної терапії та використання МРТ за РА.

На підставі вивчення динаміки розвитку синдрому системної запальної відповіді (ССЗВ), ступеня ендотоксикозу, основних показників гомеостазу, активності перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) клітинних мембран на моделі еритроцитів і системи антиоксидантного захисту, змін морфологічного та функціонального стану нирок і серцево-судинної системи експериментально обгрунтовано та впроваджено в практичну медицину метод комплексної інтенсивної терапії з використанням перфторану. Встановлено ефективність негемоглобінового переносника кисню - перфторану, що має кисневотранспортну, мембраностабілізувальну функції, є інтракорпоральним сорбентом і запобігає розвитку шунтуючого кровообігу в паренхіматозних органах. Доведено, що за цих умов відновлення функціонального стану нирок і регрес ознак ССЗВ відбувається внаслідок нормалізації кровотоку на рівні мікроциркуляції, зменшення ступеня ендотоксикозу, зниження активності та зменшення ушкоджувальної дії ПОЛ, відновлення адаптаційних можливостей серцево-судинної системи.

Наведено клінічні рекомендації щодо алгоритму лікування ювенільного ідіопатичного артриту згідно з рекомендаціями Американської колегії ревматологів (2011). Для користування алгоритмом паралельно з визначенням категорії лікування необхідно встановити рівень активності захворювання та стратифікувати пацієнта залежно від наявності несприятливих прогностичних факторів.

Морфологічні та функціональні зміни життєво важливих органів, викликані впливом основного та супутніх захворювань, а також вікові анатомо-фізіологічні особливості створюють патофізіологічне тло, котре формує ступінь анестезіологічного та хірургічного ризику на різних етапах лікування урологічних хворих із супутньою патологією серцево-судинної системи. У зв'язку з цим великого значення набуває передопераційна інфузійна підготовка, спрямована на поповнення об'єму циркуляції крові, корекцію електролітних порушень, покращання реологічних якостей крові, корекцію глобулярного об'єму. Дослідження стандартних девіацій серцевого ритму у спокої та під час знеболення у разі хірургічних втручань та післяопераційному періоді дозволили на якісно новому рівні оцінювати клініко-фізіологічну інформацію. Аналіз роботи дозволив зробити висновок: чим більше в комплексі анестезіологічних заходів відсоткове відношення регіонарних анестезій та чим більше хворих, які пройшли через палату інтенсивної терапіі, тим менша післяопераційна летальність.

Морфологические и функциональные изменения жизненно важных органов, происходящие под влиянием основного и сопутствующих заболеваний, а также возрастные анатомо-физиологические особенности создают патофизиологический фон, который формирует степень анестезиологического и хирургического риска на различных этапах лечения урологических больных с сопутствующей патологией сердечно-сосудистой системы. В связи с этим большое значение имеет предоперационная инфузионная подготовка, направленная на восполнение объёма циркуляции крови, коррекцию электролитных нарушений, улучшение реологических свойств крови, коррекцию глобулярного объема. Исследования стандартных девиаций сердечного ритма в покое и во время обезболивания при хирургических вмешательствах и послеоперационном периоде позволили на качественно новом уровне оценивать клинико-физиологическкую информацию. Анализ работы позволил сделать вывод: чем больше в анестезиологическом пособии процентное отношение регионарных анестезий и чем больше больных, прошедших через палату интенсивной терапии,тем меньше послеоперационная летальность.

Розглянуто питання стосовно доцільності збереження діагнозу "ювенільний ревматоїдний артрит" у пацієнтів після 18-річного віку за умов дебюту захворювання в дитячому чи підлітковому віці. "Переформулювання" діагнозу є недоцільним з урахуванням суттєвих відмінностей в основних ланках патогенезу, а також доволі часто - клінічній картині, підходах до терапії чи режимах дозування лікарських препаратів. Крім того, важливим є правовий аспект пільгового забезпечення цієї категорії хворих ефективними лікарськими засобами, що регулюється низкою правових актів, прийнятих нещодавно.

Ювенільний ідіопатичний артрит (ЮІА) становить групу клінічно гетерогенних, аутоімунних розладів у дітей, що характеризуються хронічним запаленням суглобів. Раннє виявлення та лікування ЮІА спрямоване на те, щоб зменшити вираженість запалення і запобігти розвитку ускладнень. На жаль, багато питань, пов'язаних із лікуванням пацієнтів, залишаються без відповіді, зокрема, щодо впровадження імунобіологічної терапії та алгоритму переведення дітей у дорослу категорію. Розглянуто рекомендації щодо діагностичних критеріїв і терапевтичні підходи лікування пацієнтів із ЮІА. Представлені пропозиції щодо настанови і протоколу можуть забезпечити персоналізацію лікування при ЮІА.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р418.120.161 + Р410-1

Рубрики:

Інфекційні неспецифічні (ревматоїдні) артрити і поліартрити

Хвороби систем кровообігу і лімфообігу

Шифр НБУВ: Ж22938 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - визначення кореляції між індексацією коронарного кальцію, товщиною комплексу інтима-медіа (ТКІМ) сонних артерій, ліпідного профілю та серцево-судинного ризику у виявленні субклінічного атеросклерозу у пацієнтів із ревматоїдним артритом (РА) молодого віку. Дослідження 87 хворих на РА виконували згідно з протоколом. Проведено ультразвукове дослідження (УЗД) сонних артерій з визначенням ТКІМ та його морфології, визначення індексації коронарного кальцію за допомогою SmartScore. Серцево-судинний ризик оцінювали за шкалою SCORE та mSCORE. Визначали вміст у крові загального холестерину (ХС), тригліцеридів, ХС ліпопротеїдів високої щільності, ХС ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ) та ХС ліпопротеїдів дуже низької щільності (ЛПДНЩ). Вираженість системного запалення оцінювали за рівнем у плазмі крові С-реактивного білка, внутрішньо клітинним вмістом малонового діальдегіду (МДА). Як по казники активності оксидативного стресу визначали вміст у плазмі крові МДА й активність ката лази. Атероген ність плаз ми крові, яка залежала від вмісту модифікованих ЛПНЩ та ЛПДНЩ, тестували за допомогою культури мишачих макрофагів, за вмістом у крові апо-білків: апо-B та апо-A-I. УЗД сонних артерій - більш чутливий метод у виявленні субклінічного атеросклерозу, ніж визначення вмісту кальцію в коронарних артеріях за допомогою комп'ютерної томографії. Отримані дані свідчать про низьку практичну значимість використання шкал SCORE та mSCORE для оцінки серцево-судинного ризику у пацієнтів із РА.

Мета роботи - оцінити показники запальної активності та ураження периферичних судин як маркери серцево-судинного ризику (ССР) у жінок з ревматоїдним артритом (РА). Обстежено 105 жінок зі встановленим діагнозом РА. В анамнезі фіксували статус куріння, наявність ішемічної хвороби серця та цукрового діабету. ССР оцінено за шкалою mSCORE (низький, середній, високий та дуже високий). Для моніторингу прогресування атеросклерозу проводили ультразвукове дослідження сонних артерій із визначенням товщини комплексу інтима - медія (ТКІМ) сонних артерій - у трьох точках: у загальній сонній артерії, біфуркації, внутрішній сонній артерії при різних кутах огляду. Оцінено морфологію комплексу інтима - медія з урахуванням пошарової диференціації, ехогенності, ущільнення та фрагментації інтими. Аналіз ССР за mSCORE залежно від віку засвідчив статистично значуще зростання його поширеності у пацієнток віком понад 45 років і суттєві відмінності за кількісним показником між пацієнтками у вікових групах 46 - 60 років і понад 60 років. Аналіз показників ССР залежно від наявності в пацієнток постменопаузи виявив, що у 83,3 % жінок зі збереженою репродуктивною функцією не спостерігали ССР, у 11,1 % був помірний ССР і у 5,6 % - низький. Збільшення ТКІМ та кальциноз статистично значуще рідше виявляли в пацієнток віком менше 45 років, але при цьому їх реєстрували достатньо часто, незважаючи на те, що в цій віковій групі не рекомендовано визначати ССР. У всіх жінок із ССР виявлено порушене диференціювання на шари та ехогенність, потовщену і фрагментовану інтиму судин. Потовщення великогомілкової артерії є фактором, який пов'язаний як з традиційними чинниками ССР, так і з сурогатними. Персоналізований підхід до визначення ймовірності виникнення серцево-судинних захворювань досить актуальний. Встановлено, що новими вагомими чинниками ССР є активність запального процесу при РА, наявність антитіл до циклічного цитрулінованого пептиду, збільшення ТКІМ і великогомілкових артерій, порушення лінійної швидкості кровотоку у внутрішній сонній артерії на тлі збереження ролі традиційних факторів, таких як підвищення рівня холестерину ліпопротеїнів низької щільності та наявність постменопаузи.

Цель работы - оценить распространённость сердечно-сосудистого риска (ССР) у больных ревматоидным артритом в зависимости от возраста, наличия или отсутствия менопаузы, дислипидемии и клинико-лабораторных характеристик заболевания. Обследовано 50 больных, все - женщины с установленным диагнозом ревматоидного артрита. ССР определяли по шкале mSCORE, по градации низкий, средний, высокий, очень высокий у женщин возрастом старше 45 лет. Лабораторное обследование пациентов включало общий и биохимический анализ крови, определение уровней С-реактивного протеина, ревматоидный фактор, антитела до цикличного цитрулинового пептиду. Для характеристики активности использовали DAS28. Определяли содержание холестерина, ЛПВП, липопротеидов низкой плотности, триглицеридов, аполипопротеина А1, аполипопротеина В, мочевой кислоты, АПФ, микроальбуминурию. Оценка распространённости ССР среди обследованных возрастом более 45 лет показала, что наибольшая часть имела средний, а почти каждая пятая - высокий ССР. Анализ распределения ССР по mSCORE в зависимости от возраста свидетельствовал о достоверных признаках повышения его распространённости после 45 лет и существенных различиях по количественным показателям между пациентами в когорте от 46 до 60 и более 60 лет. У 83,3 % женщин с сохранённой репродуктивной функцией не отмечался ССР, 11,1 % демонстрировали средний и 5,6 % - низкий. У женщин в постменопаузе лишь 3,9 % не имели ССР, у большинства (64,7 %) отмечался средний, 25,5 % - высокий и у 3,9 % - очень высокий. Анализ свидетельствовал о достоверных отличиях у пациенток возрастом старше 60 лет, большая часть которых демонстрировала ССР более 5 %. Большинство больных, которые получали иммунобиологическую терапию, метотрексат, имели ССР менее 5 %. Выводы: распространённость ССР среди женщин с ревматоидным артритом после 45 лет составляет 96 %, причём значительно большая его часть регистрировалась у пациенток возрастом старше 60 лет. Достоверно более высокие количественные показатели ССР по шкале mSCORE наблюдались у больных с высокой степенью активности воспалительного процесса (СРП, КБС, КПС, показателя DAS28). Анализ распространённости ССР свидетельствовал о тенденции увеличения у женщин, которые не получали иммунобиологическую терапию. В группе обследованных с ССР более 5 % констатированы явления дислипидемии, что характеризовались более высокими уровнями холестерина, ЛПНП, аполипопротеина В и достоверно низкими концентрациями ЛПВП.

У 1947 р. створена Європейська антиревматична ліга (EULAR) для боротьби з ревматичними і м'язово-скелетними захворюваннями. Мета EULAR - зменшення тягаря ревматичних захворювань та поліпшення лікування, профілактики й реабілітації патології опорно-рухового апарату. Представлено досягнення світової ревматологічної науки за останні 70 років, проаналізовано етапи розвитку ревматології та вплив цих відкриттів на якість життя пацієнтів із ревматичними захворюваннями. Прогрес у ревматології зумовлений в основному розробленням протизапальних та імуномодулювальних препаратів і лікарських засобів, що модифікують перебіг хвороби.

Мета роботи - визначити інформативність різних шкал-калькуляторів оцінки 10-річного ризику серцево-судинних захворювань (ССЗ) у жінок, хворих наревматоїдний артрит (РА). Дослідження за участю 135 пацієнток виконували згідно з умовами протоколу. Оцінку 10-річного ризику ССЗ проводили за шкалами-калькуляторами SCORE, mSCORE, Reynolds Risk Score, Framingham Risk Score, QRISK2, QRISK3. Для оцінки товщини комплексу інтима-медіа (ТКІМ) виконували дуплексне сканування сонних артерій (СА) заметодикою, рекомендованою для застосування уклінічних дослідженнях у В-режимі із визначенням ТКІМ у трьох точках. Критерієм оцінки ТКІМ був показник 0,9 мм. Інформативність шкал оцінювали за показниками чутливості та специфічності порівняно зТКІМ. Статистичну обробку даних проводили методами варіаційної статистики звикористанням програми Statistica 7.0. У жінок, хворих на РА, 10-річний ризик ССЗ достовірно вищий порівняно з контрольною групою за всіма досліджуваними шкалами-калькуляторами. індекс ТКІМ СА ухворих на РА достовірно більший порівняно зконтрольною групою зарахунок зсуву дисперсії показника убік більших значень. Інформативність використання шкал-калькуляторів для оцінки 10-річного ризику ССЗ у хворих на РА характеризується низькою чутливістю та високою специфічністю, що недає змоги використовувати їх як самостійну методику прогнозування ризику ССЗ у клінічній практиці.

Мета дослідження - визначення кореляції між індексацією коронарного кальцію, товщиною комплексу інтима-медіа (ТКІМ) сонних артерій, ліпідного профілю та серцево-судинного ризику у виявленні субклінічного атеросклерозу у пацієнтів із ревматоїдним артритом (РА) молодого віку. Дослідження 87 хворих на РА виконували згідно з протоколом. Проведено ультразвукове дослідження (УЗД) сонних артерій з визначенням ТКІМ та його морфології, визначення індексації коронарного кальцію за допомогою SmartScore. Серцево-судинний ризик оцінювали за шкалою SCORE та mSCORE. Визначали вміст у крові загального холестерину (ХС), тригліцеридів, ХС ліпопротеїдів високої щільності, ХС ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ) та ХС ліпопротеїдів дуже низької щільності (ЛПДНЩ). Вираженість системного запалення оцінювали за рівнем у плазмі крові С-реактивного білка, внутрішньо клітинним вмістом малонового діальдегіду (МДА). Як по казники активності оксидативного стресу визначали вміст у плазмі крові МДА й активність ката лази. Атероген ність плаз ми крові, яка залежала від вмісту модифікованих ЛПНЩ та ЛПДНЩ, тестували за допомогою культури мишачих макрофагів, за вмістом у крові апо-білків: апо-B та апо-A-I. УЗД сонних артерій - більш чутливий метод у виявленні субклінічного атеросклерозу, ніж визначення вмісту кальцію в коронарних артеріях за допомогою комп'ютерної томографії. Отримані дані свідчать про низьку практичну значимість використання шкал SCORE та mSCORE для оцінки серцево-судинного ризику у пацієнтів із РА.

Надано сучасні рекомендації щодо довготривалого ведення пацієнтів із основними системними захворюваннями з акцентом на лабораторно-інструментальних дослідженнях.

Надано сучасні рекомендації щодо довготривалого ведення пацієнтів із основними системними захворюваннями з акцентом на лабораторно-інструментальних дослідженнях.

Мета дослідження - вивчити особливості порушень обміну ліпідів і ліпопротеїнів (ЛП) крові у хворих на системні ревматичні захворювання. У всіх пацiєнтів визначали рівень C-реактивного протеїну (СРП), вміст малонового альдегіду (МА) у циркулюючих моноцитах. Про наявність і вираженість проатерогенного статусу судили за вмістом у крові модифікованих ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) і ліпопротеїнів дуже низької щільності (ЛПДНЩ), який визначали за допомогою методу біотестування із застосуванням перитонеальних макрофагів мишей. Визначали вміст у крові циркулюючих імунних комплексів (ЦІК), імуногенність модифікованих ЛП за вмістом у ЦІК холестерину (ХС) та тригліцеридів (ТГ). Детально оцінювали спектр ліпідів і ліпопротеїнів у крові з додатковим визначенням рівня білків anoB та anoA-I у плазмі крові. Одержані дані свідчать про наявність у досліджених хворих вираженного системного запалення у поєднанні з виразним проатерогенним метаболічним статусом у вигляді модифікації ліпопротеїнів та появою у них аутоантигенних властивостей. Ці зміни виникали незважаючи на відсутність змін традиційних факторів атерогенезу. Висновки: під час визначення проатерогенних порушень обміну ліпідів та ліпопротеїнів крові у пацієнтів із системними ревматичними захворюваннями необхідно орієнтуватися не на традиційні фактори ризику, які можуть залишатися в межах нормальних значень, а на вміст білків aanoA-I, anoB їх співвідношення, на визначення модифікованих ліпопротеїнів крові та вираженість аутоімунної реакції на них.