Індекс рубрикатора НБУВ: Д244.6

Рубрики:

Електричні явища у верхніх шарах атмосфери

Шифр НБУВ: Ж15835 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д214.37

Шифр НБУВ: Ж15835 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д214.2

Рубрики:

Геомагнетизм Землі

Шифр НБУВ: Ж15835 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано результати спостережень варіацій геомагнітного поля в діапазоні періодів 1 - 1000 с, які супроводжували старти 43 ракет типу "Союз" і "Протон" з космодрому Байконур в 2002 - 2006 рр. Вимірювання виконано поблизу м. Харків (віддалення від космодрому 2100 км). Виявлено три групи збурень, що мали запізнення 6 - 7, 35 - 45 і 90 - 130 хв. Їх тривалість складала відповідно 17 - 27, 45 - 80 і 40 - 70 хв. У геомагнітних пульсаціях переважали періоди 5 - 8, 9 - 11 и 9 - 11 хв відповідно. Амплітуди цих пульсацій досягали 3 - 6 нТл.

Проаналізовано результати спостережень варіацій геомагнітного поля в діапазоні періодів 1 - 1000 с, які супроводжували старти ракет різних типів з різних космодромів світу у 2002 - 2008 рр. (всього 149 подій). Вимірювання виконано поблизу м. Харків (віддалення від космодромів складає 1500 - 9500 км). Статистичний аналіз виявив три групи збурень. Час запізнення та тривалості збурень збільшувався зі збільшенням відстані від космодромів. Періоди складали від 6 до 14 хв, а амплітуди становили 3 - 5 нТл.

Приведено описание и характеристики модернизированных программно-аппаратных комплексов, которые размещены в выносном пункте (с. Граково) радиофизической обсерватории ХНУ им. В. Н. Каразина и используются для мониторинга геокосмической среды в диапазонах геомагнитных пульсаций, а также гекто- и декаметровых радиоволн. Продемонстрировано хорошее согласие экспериментальных данных, регистрируемых комплексами, с наблюдениями на независимом оборудовании. На основании численного моделирования выбраны значения для количества частот, циклически обрабатываемых одним приемником в режиме пассивного доплеровского радиозондирования, и длительности наблюдения на одной частоте.

Приведены результаты наблюдений за временными вариациями доплеровских спектров и амплитуд сигналов отраженных от ионосферы радиоволн частотой 3,2 и 4,2 МГц. Проанализирована суточная зависимость этих вариаций в период осеннего равноденствия. Выявлены квази- и апериодические процессы, сопровождавшие движение солнечного терминатора и периодический нагрев ионосферной плазмы мощным ВЧ радиоизлучением стенда "Сура". Периоды и амплитуды квазипериодических процессов соответствовали параметрам внутренних гравитационных волн. Включение/выключение мощного радиоизлучения сопровождалось усилением квазипериодических процессов в ионосфере, а также увеличением концентрации электронов. Последнее, скорее всего, связано со среднеширотным высыпанием высокоэнергичных электронов из магнитосферы.

Описаны результаты наблюдения за временными вариациями амплитуды и доплеровского смещения частоты радиоволн на четырех декаметровых радиотрассах в течение частного (фаза около 0,8) солнечного затмения в Центральной Европе. Обнаружено заметное уширение доплеровских спектров и знакопеременные вариации доплеровского смещения частоты, вызванные затмением. Вариации амплитуд под действием затмения были незначительными. Результаты измерений и расчетов эффектов солнечного затмения хорошо соответствовали друг другу.

Індекс рубрикатора НБУВ: В655.4

Рубрики:

Метеорити

Шифр НБУВ: Ж15835 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В 2006 р. проведено дослідження впливу акустичного випромінювання на атмосферно-іоносферну систему. Розроблено нові підходи до системного спектрального та статистичного аналізу експериментальних даних. Виявлено періодичні й аперіодичні варіації статистичних характеристик даних дистанційного зондування, які могли бути пов'язані зі штучними акустичними збуреннями. Для оцінки ефективності впливу акустичного випромінювання, його залежності від режиму роботи акустичного випромінювача й умов спостереження потрібні додаткові систематичні та комплексні дослідження із залученням якомога більшого числа супутникових і наземних методів дослідження.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д217

Рубрики:

Сейсмологія

Шифр НБУВ: Ж15835 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Головною причиною геомагнітних збурень є космічні джерела, процеси в сонячному вітрі та в міжпланетному середовищі, падіння великих космічних тіл. До геомагнітного ефекту призводять також землетруси. Згідно системній парадигмі об'єкт Земля - атмосфера - іоносфера - магнітосфера є єдиною системою, де мають місце прямі та зворотні, позитивні та негативні зв'язки. Механізм впливу літосферних процесів і землетрусів на магнітне поле вивчено недостатньо. Вважається, що до цього впливу призводять розтріскування порід, флуктуюючий руху поровій рідині, розряди статичної електрики тощо. Під час землетрусу генеруються сейсмічні, акустико-гравітаційні хвилі (АГХ) та магнітогідродинамічні (МГД) хвилі. Мета роботи - опис магнітного ефекту землетруса, який мав місце 24 січня 2020 р. в Туреччині. Вимірювання виконано за допомогою магнітометра-флюксметра. Він має високу чутливість (0,5 - 500 пТл у діапазоні періодів коливань рівня геомагнітного поля 1 - 1000 с відповідно) і досить широку смугу досліджуваних частот (від 0,001 до 1 Гц). Магнітометр IМ-II було підключено до спеціалізованого мікроконтролерного реєстратора, який виконує поцифрування та попередню фільтрацію магнітометричних сигналів на інтервалах 0,5 с, а також зберігає відфільтровані відліки і час їх одержання в USB флеш-пам'яті. Для детального дослідження квазіперіодичних процесів використовувався системний спектральний аналіз часових варіацій рівня H і D компонент геомагнітного поля. Він грунтується на одночасному застосуванні віконного перетворення Фур'є, адаптивного перетворення Фур'є та вейвлет-перетворення. В останньому використовувався материнський вейвлет у вигляді функції Морлє. Зроблено припущення, що спостережуваний 23 січня 2020 р. приблизно за 25,5 год до землетрусу цуг коливань у рівні D-компоненти міг бути пов'язаний з магнітним передвісником. Двохполярний імпульс в H-компоненті 24 січня 2020 р. міг бути зумовлений поршневою дією землетрусу, який згенерував МГД імпульс. Квазіперіодичні варіації рівня H і D компонент геомагнітного поля, що спостерігалися через 75 хв після землетрусу, були викликані генерацією магнітного збурення рухомими іоносферними збуреннями, зумовленими АГХ від землетрусу. Амплітуда магнітного ефекту була близька до 0,3 нТл, квазіперіод - до 700 - 900 с. За оцінками відносна амплітуда збурень концентрації електронів у полі АГХ становила близько 8 %, а період - 700 - 900 с. Виявлено затухаючі коливання в обох компонентах магнітного поля з періодом близько 120 с. Зроблено припущення, що цей ефект по'язаний з генерацією ударної хвилі в атмосфері протягом землетрусу. Висновок: вивчено магнітні варіації в діапазоні періодів 1 - 1000 с, що супроводжував підготовку землетрусу і саму сейсмічну подію.

Актуальність роботи полягає у тому, що геокосмічні бурі, які є проявом синергетичної взаємодії магнітних, іоносферних, атмосферних бур та бур в електричному полі магнітосферного, іоносферного й атмосферного походження, відрізняються великим різноманіттям. Немає двох однакових проявів геокосмічних бур, через що актуальною задачею є дослідження ефектів кожної нової бурі, яке надасть змогу виявити як загальні закономірності у перебігу бурі, так і її індивідуальні особливості. Мета роботи - викладення загальних відомостей про геокосмічну бурю, результатів аналізу особливостей магнітної та іоносферної бур. Для аналізу магнітної обстановки залучалися результати вимірювань флуктуацій магнітного поля в діапазоні періодів 1 - 1000 с, виконаних у Магнітометричній обсерваторії Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, та варіацій трьох складових геомагнітного поля, виконаних у Низькочастотній обсерваторії Радіоастрономічного інституту Національної академії наук України. Для аналізу іоносферної обстановки використовувалися багаточастотні багатотрасові вимірювання, виконані в Харбінському інженерному університеті (КНР), залучалися також дані іонозондів. Як виявилось, збільшення основних параметрів сонячного вітру 5 серпня 2019 р. призвело до геокосмічної бурі, яка спостерігалася 5 та 6 серпня 2019 р. Головна фаза магнітної бурі мала місце 5 серпня 2019 р. з 06:00 до 08:30. Фаза відновлення тривала не менше чотирьох діб. Магнітна буря проявляла себе в суттєвих варіаціях всіх складових геомагнітного поля, збільшенням на порядок рівня коливань геомагнітного поля в діапазоні періодів 400 - 950 с. Протягом іоносферної бурі мали місце значні збурення F-області іоносфери. E-область іоносфери залишалась слабко збуреною. Іоносферна буря суттєво вплинула на допплерівські спектри радіохвиль в діапазоні частот 5 - 10 МГц. Мали місце значне розширення допплерівських спектрів, варіації допплерівського зміщення частоти та його квазіперіодичні зміни з періодом 20 - 40 хв і тривалістю 120 - 240 хв. Квазіперіодичні варіації допплерівського зміщення частоти були зумовлені квазіперіодичними варіаціями концентрації електронів, амплітуда їх відносних збурень змінювалася від 3 до 16 %. На одній з трас амплітуда допплерівського зміщення частоти сягала 0,7 Гц. При цьому амплітуда відносних збурень концентрації електронів могла досягати 80 - 90 %. Іоносферна буря не вплинула суттєво на амплітуду сигналу на більшості радіотрас.

Шифр НБУВ: Ж14258 Пошук видання у каталогах НБУВ