Індекс рубрикатора НБУВ: Д453.1 + Д59(45Укр3)453.1

Рубрики:

Нафта

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж60337 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано термобаричні особливості південно-східної частини Передкарпатської нафтогазоносної області. Встановлено просторовий зв'язок між палеотемпературними максимумами і п'єзомінімумами та розташуванням покладів вуглеводнів. Визначено природу тискотворних процесів і визначальну роль геодинамічного фактора у формуванні надгідростатичних пластових тисків. Зроблено висновки щодо формування вуглеводневих скупчень.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д453(45Укр3)1-4 + Д59(45Укр3)453

Рубрики:

Горючі корисні копалини.Бітуми

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж60337 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Пластові води Лопушнянського нафтового родовища представлені трьома класами, відмінними за походженням та сольовим складом. За допомогою статистичного аналізу гідрогеохімічних параметрів встановлено можливі джерела і фактори збагачення вод хімічними елементами. Води класу 1 - продукт змішування конденсаційно-солюційних вод із високомінералізованими водами фону та їх взаємодії з водовмісними товщами. Води класу 2 за генезою є древньоінфільтраційними, на хімічному складі яких відбилися процеси метаморфізму та змішування з солянками вилуговування. Води класу 3 - солянки вилуговування глинисто-соленосних відкладів стебницької світи, що мігрували у колектори Лопушнянського родовища.

Розглянуто проблему наявності у піднасувних відкладах південно-східної частини Зовнішньої зони Передкарпатського прогину висококонцентрованих солянок з специфічним геохімічним складом, аномальних по відношенню до умовин осадонагромадження вмісних порід-колекторів. Ця проблема вирішується шляхом застосування методів палеогідрогеологічного аналізу як для водонапірних суббасейнів Зовнішньої зони, так і Самбірсько-Рожнятівського покриву. Встановлено, що наявність високомінералізованих вод обумовлена вилуговуванням метеогенними водами хлоридних солей із "нижніх" молас Самбірсько-Рожнятівської підзони на інфільтраційному етапі її гідрогеологічної історії та наступним їх витисканням у підстилаючі колектори під час динамо-елізійного етапу. За підрахунками, стовп води, витисненої із цих молас, сягав 168 - 252 м і заповнив колектори потужністю до 2,5 км.

Розкрито гідрогеохімічну зональність Богородчанського газосховища. Спостережено геохімічну спорідненість у іонно-сольовому складі вод автохтонних відкладів та солянок вилуговування молас алохтона. Встановлено, що Богородчанська структура характеризується відсутністю прямої вертикальної гідрогеохімічної зональності, а основний об'єм порід-колекторів заповнений солянками, витисненими з глинисто-соленосних молас Самбірсько-Рожнятівського покриву. Гідрогеохімічні ознаки вказують на проникнення сучасних інфільтрогенних вод на глибину до 950 м. Цей інтервал є несприятливим для збереження вуглеводневих скупчень. Найбільш придатними для зберігання газу є верхньобаденські породи-колектори, що залягають на глибинах нижче 950 м.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д453(45УКР3)1 + Д59(45УКР3)453.1

Рубрики:

Горючі корисні копалини.Бітуми

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж60337 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д453(45УКР3,3)1

Рубрики:

Горючі корисні копалини.Бітуми

Шифр НБУВ: Ж60337 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основі досліджень палео- та сучасних гідрогеологічних умов верхньобаденського горизонту Зовнішньої зони Передкарпатського прогину розкрито основні закономірності формування і збереження його газових покладів. Виявлено, що газові поклади пов'язані з усіма генетичними типами вод, поширеними на цій території. У межах локальних полів поклади тяжіють до ділянок з підвищеною мінералізацією вод та ознаками інтенсивних постседиментогенних процесів. На основі гідробаричних даних встановлено приуроченість більшості газових покладів до ділянок як регіональних, так і локальних баромінімумів. З ділянками баромаксимумів часто пов'язані поперечні тектонічні порушення. Взаємозв'язок баромаксимумів з підвищеними значеннями мінералізації вод визначає тектонічні порушення як шляхи міграції флюїдів.

Побудовано гідродинамічну модель горизонту грунтових вод сільської місцевості під час меженного періоду. З'ясовано, що дзеркало грунтових вод відображає морфологію рельєфу, а розвантаження вод проходить у р. Зубра за значення генерального напірного градієнта 0,027. Значення напірних градієнтів між точками опробовування коливається в межах 0,018 - 0,259. Досліджено якісні та кількісні еколого-гідрохімічні характеристики грунтових вод. Встановлено перевищення допустимих норм компонентів азотної групи, калію, органічної речовини, в окремих пробах - феруму та кадмію. Підраховано питомі значення витрат підземного водного потоку та водорозчиненого іонного стоку в р. Зубра.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д229.5

Шифр НБУВ: Ж60337 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д225.1 + Д229.5

Рубрики:

Склад і властивості річкових вод

Шифр НБУВ: Ж60337 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Д473.52 + Д59(45УКР3-4ЛЬВ)473

Рубрики:

Регіональна геологія

Шифр НБУВ: Ж60337 Пошук видання у каталогах НБУВ