Зауважено, що одним із важливих чинників впливу на функціонування фізіологічних процесів і оптимізації продуктивності дерев є водний режим. Проаналізовано інтенсивність транспірації деревних рослин за умов впливу несприятливих чинників природного та антропогенного походження. Результати засвідчили різницю між рівнями випаровування води у листках деревних рослин, що ростуть у парковій зоні та вулицях м. Хмельницький. Найбільш вразливими до посухи та впливу несприятливих чинників природного та антропогенного навантажень є гіркокаштан кінський і клен гостролистий. Найбільш стійкими виявилися рослини ялини європейської, тополі пірамідальної, липи серцевидної.

Пил є одним із потужних забруднювачів атмосферного повітря у містах. Збільшення пилового навантаження на рослини у містах зумовлює гальмування біосинтетичних процесів, закупорювання продихів, гальмування росту рослин. Мета роботи - оцінка рівня пилового забруднення атмосферного повітря міста Хмельницького, яке визначається за кількістю пилу на листкових пластинах вуличних деревних насаджень. Використано методику відбору листя деревних рослин за порівнянням їх морфолого-анатомічних й функціональних досліджень. Динаміка запиленості рослин визначалася за методикою І. Калініна. Аналіз кількості пилу та його накопичення у листкових пластинках дерев показав, що найбільшу кількість пилу акумулюється у листкові поверхні тополі пірамідальної (Populus pyramidalis Roz.) та на каштана кінського (Aesculus hippocastanum), а найменше акумулюється у клена звичайного (Acer platanoides) та липи серцелистої (Tilia cordata). Ці породи деревних рослин є порівняно стійкими до пилового забруднення. Найменша кількість пилу акумулюється у листкових пластинах завдяки їх шорсткості, покритої ворсинками та гофрованої поверхні. Здатність деревних порід витримувати певну забрудненість повітря залежить від внутрішньобіологічних особливостей виду, комплексу грунтово-кліматичних умов , температури та вологості повітря, віку рослин та пори року. Зазнають впливу шкідливих речовин молоді рослини, їх листя й пагони. Доведено,що за допомогою зелених насаджень відбувається зниження запиленості повітря в наслідок уповільнення швидкості руху забрудненого потоку в зелені масиві й випадання пилу на поверхню листя, хвої, гілок і стовбурів. Під деревами у результаті різниці температур виникають спадні потоки повітря, що спричиняють осідання пилу. Пил який осів на листкові поверхні чи на стовбурі дерева змиває дощ або струмінь води під час поливу зелених насаджень. Висновки: рекомендаціями щодо оптимізації та зниження вмісту пилу на вулицях міста Хмельницького є: створення системи пилозатримуючих насаджень деревних рослин, які характеризуються високою газостійкістю. Проведення інвентаризації вуличних деревних насаджень з метою визначення морфологічної структури та місця знаходження деревних рослин, що дозволить швидко й ефективно їх замінити на якісну рослину. Здійснення правильної кронації дерев та проведення фітосанітарних робіт, що дозволяє покращати стан конкретного типу дерев.