На основі когнітивного підходу проаналізовано емотивність як мовне явище, розглянуто її онтологічні та гносеологічні основи, компонентний склад та кількісні характеристики. Досліджено взаємовідношення емотивності з предметно-логічним компонентом значення та варіанти взаємодії зазначених складників у семантичній структурі мовних одиниць різних рівнів, передусім лексичного та граматичного, які є основою для утворення фразеологічних одиниць. Детально розглянуто взаємовідношення між емотивністю та функціонально-стилістичним компонентом значення.

Розглянуто участь граматичних (синтаксичних і морфологічних) засобів у створенні емотивності висловлювання. Граматичні засоби виразу емотивності окреслено визначеними порушеннями чинної мовної норми, хоча завдяки їм можна відрізнити неправильне вживання граматичних засобів від помилкового.

  Скачати повний текст

Розглянуто актуальні питання фразеології німецької мови, які були започатковані В. І. Гаврисем. У статтях його учнів розроблено ідеї, які закладено у працях В. І. Гаврися. Викладено діахронічний аспект німецької фразеології. Наведено лексико-семантичні шляхи первинного фразотворчого процесу. Висвітлено особливості утворення фразеологічних одиниць сучасної німецької мови шляхом народно-етимологічного переосмислення. Розкрито фразеологічну контамінацію як історично невпинний та продуктивний процес вторинного фразотворення (на матеріалі фразеологізмів німецької мови). Розглянуто семантичний та структурний аспект фразеологічних засобів вербалізації концепту Freundschaft в німецькій мові.