Висвітлено життєвий і творчий шлях О.А.Янати (1888 - 1938) - відомого українського природознавця, професора, дослідника, просвітника, педагога. Показано участь професора в діяльності регіональних наукових товариств України. Проаналізовано внесок ученого у ботаніку, агрономію, історію науки, українську ботанічну термінологію.

Освещен жизненный и творческий путь А.А.Янаты (1888 - 1938) - известного украинского природоведа, исследователя, просветителя, педагога. Показано участие профессора в деятельности региональных научных обществах Украины. Проанализирован вклад ученого в ботанику, агрономию, историю науки, украинскую ботаническую терминологию.

Представлено життєпис, виклад наукових праць академіка АН СРСР (з 1918 р.) та АН УРСР (з 1924 р.) С. Г. Навашина (1857 - 1930), який у 1894 р. посів кафедру ботаніки у Київському університеті та став директором ботанічного саду при ньому. Київський період діяльності (1894 - 1915) виявився найбільш плідним у його творчому житті.

На підставі архівних джерел викладено уточнені та нові відомості про життя і діяльність основоположника вітчизняної науки про бактеріальні хвороби рослин професора І. Л. Сербінова.

Вперше показано, що початок розробки вітчизняної наукової ботанічної термінології був спричинений необхідністю викладання медицини, природознавства та агрономії в Україні. Доведено, що колективна робота, яка відчутно прискорила даний процес, була започаткована у надрах недержавних об'єднань: громад, просвіт, студентських гуртків і наукових товариств. Зазначено, що помітні успіхи у справі розробки та впровадження наукового терміну спостерігались у відповідних підрозділах Української академії наук. До наукового обігу введено нові або маловідомі факти з історії української термінотворчості, а також наведено дані про забутих або несправедливо замовчуваних вчених, які працювали у даному напрямку. Проведено порівняльний аналіз номенклатурних і термінологічних ботанічних словників, видрукуваних в Україні протягом ХІХ - ХХ ст.

Проаналізовано процес зародження і розвитку вчення про бактеріози рослин (БР) на базі досягнень мікології та фітопатології. Визначено основні етапи становлення та інституціоналізації бактеріальної фітопатології як самостійної наукової дисципліни у світовому просторі. Висвітлено розвиток вчення про БР в Україні, наведено відомості про вчених, розкрито їх внесок у розробку досліджуваної проблеми.

Проанализирован процесс зарождения и развития учения о бактериозах растений (БР) на базе достижений микологии и фитопатологии. Определены основные этапы становления и институционализации бактериальной фитопатологии как самостоятельной научной дисциплины в мировом пространстве. Освещено развитие учения о БР в Украине, приведены сведения об учёных, раскрыт их вклад в разработку исследуемой проблемы.

Висвітлено історію бактеріологічної фітопатології від часу її зародження в кінці XIX ст. у Північній Америці до утвердження як самостійного наукового напряму на початку XX ст. на території Європи. Проведено перше в українській історіографії комплексне дослідження, присвячене розвитку вчення про бактеріози рослин в Україні. Ідентифіковано колектив вітчизняних дослідників, що працював у цій галузі, як наукову школу. Введено до наукового обігу нові та призабуті факти й імена, розширено та скориговано відомості про вчених, що зробили свій внесок у розробку досліджуваної проблеми.

Розглянуто актуальні питання історії розвитку науки, техніки й освіти в Україні. Розкрито особливості регіонального розвитку академічної науки в СРСР в другій половині XX ст. Висвітлено основні напрями досліджень Інституту географії НАН України. Подано інформацію про життєвий шлях і наукову діяльність винахідника електронного телебачення Б. П. Грабовського, академіка О. Г. Івахненка, професора О. К. Погорєлко, видатного українського палеонтолога М. В. Павлової. Показано роль Російського технічного товариства в розвитку та пропаганді електротехніки. Розглянуто проблеми розвитку генетики людини, квантової механіки, інформаційних технологій в Україні. Розкрито питання періодизації історії метрології, стандартизації та сертифікації в країні.

Розглянуто життя й наукову діяльність видатного вченого-мікробіолога Г. О. Ручка, одного з директорів Інституту мікробіології та епідеміології, засновника та першого редактора "Мікробіологічного журналу". Багато даних і фактів наводяться вперше, деякі з них уточнені й виправлені, оскільки їх джерелом послужили як спогади колег ученого, що зберігаються в архіві Інституту, так і виписки з особистої справи, сфабрикованої НКВС після арешту Г. О. Ручка, яка знаходиться в архіві СБУ. Особливу увагу приділено аналізу робіт ученого з бактеріофагії, епідеміології, а також ролі Г. О. Ручка в реорганізації Інституту та створенні відділу бактеріозів сільськогосподарських рослин.

Показано життєвий шлях, охарактеризовано наукову, організаційну та викладацьку діяльність академіка М. Ф. Гамалії, розповідається про його нащадків.

Розглянуто наукову діяльність професора К. Г. Бельтюкової (1900 - 1971), її учнів та послідовників.

Розглянуто процес виникнення та історію розвитку біотехнологій, етапи формування обчислювального центру АН УРСР та Інституту кібернетики АН УРСР. Досліджено внесок українських студентських товариств у розвиток наукових і технічних знань у Східній Галичині (1900 - 1939 рр.). Проаналізовано педагогічну діяльність А. С. Бориневича в радянський період (1918 - 1946 рр.), діяльність академіка Б. Є. Веденєєва в галузі портобудівництва на Далекому Сході та Кольському півострові. Простежено становлення ергодичної теорії (початок XX ст.), становлення та розвиток геронтології в Україні. Надано відомості про наукові доробки Г. А. Гамова щодо крапельної моделі будови ядра, внесок М. С. Філоненко у розвиток науки про опір матеріалів. Розглянуто авіаційний аспект діяльності Київського політехнічного інституту в період Першої світової війни. Висвітлено погляди українських вчених XIX - XX ст. на проблему смертної кари в моральному та релігійно-правовому аспектах (О. Ф. Кістяківського, В. І. Екземплярського, О. І. Бочковського). Розкрито значення стандартизації в дизайні та еко-культурі. Досліджено вплив ідей В. І. Вернадського на науково-дослідну діяльність одного з фундаторів геохімічних досліджень в Україні Є. С. Бурксера.

Розглянуто історію зародження та становлення нанотехнологій. Акцентовано увагу на питанні внеску українських вчених у розвиток наукової фотографії в СРСР у 1920 - 1960-х рр. Висвітлено питання популяризації науки в минулому столітті для формування творчої діяльності молоді. Розкрито роль інженерно-конструкторського доробку І. Й. Дронга в аспекті розвитку світового тракторобудування. Проведено аналіз потенціалу глобальної інноваційної системи на прикладі космічного приладобудування України. Визначено роль науково-технічних товариств в розвитку науки, техніки та виробництва. Висвітлено історію організації роботи залізничних станцій та теорію маневрової роботи. Увагу приділено новітнім технологіям та трансформації онтологічних категорій.

Висвітлено актуальні проблеми історії та методології науки, техніки й освіти України. Розглянуто науковий доробок в галузі економічних наук вчених-викладачів Київського комерційного інституту в період 1906 - 1920 рр. Охарактеризовано наукову спадщину академіка Г. Є. Пухова. Проаналізовано соціальні ризики використання нанотехнологій. Висвітлено проблеми створення національної галузі виробництва лікарських засобів і її інтеграції у світове співтовариство. Розглянуто особливості оцінювання пріоритетів фінансування досліджень і розробок в Україні у дисциплінарному аспекті. Увагу приділено розробці методів і технологій очищення води у вітчизняних наукових інститутах, становленню та розвитку досліджень геокосмосу в Харківському політехнічному інституті, якісним емпіричним методам дослідження наукового виробництва й інновацій.

Вміщено матеріали, підготовлені молодими істориками науки, техніки і освіти, та окремими спеціалістами, в яких висвітлено найбільш актуальні проблеми історії та методології науки, техніки та освіти в Україні. Розкрито роль вакуумної техніки в наукових дослідженнях, зокрема в ракетно-космічній галузі. Опубліковано результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів з історичних наук.

Розглянуто непотоплюваність як основну складову теорії корабля. Увагу приділено підготовці інженерів-залізничників в Україні (кінець 19 - початок 20 ст.). Визначено вплив залізничного транспорту на екологію. Розглянуто становлення та розвиток вагонобудування в колишньому СРСР (20 - 30-ті рр. 20 ст.). Акцентовано увагу на саморозвитку особистості як засобу формування сучасної молодої людини через рідне слово. Висвітлено історію виникнення баяна. Розглянуто права недієздатних осіб в Україні в другій половині XIX ст. Висвітлено питання про формування наукових шкіл.

Розглянуто стан і характерні риси української академічної науки повоєнних років у період перебування О. В. Палладіна на посту президента АН УРСР. Досліджено життєвий та творчий шлях вченого, створення ним наукової школи, його організаційну та викладацьку роботу. Показано вплив економічних, політичних та соціальних чинників на функціонування науки в Україні того періоду. Проаналізовано досягнення вітчизняних вчених у різних наукових галузях: фізиці та хімії, математиці, біохімії та генетиці, радіофізиці та електроніці. Визначено пріоритетні напрями розвитку української науки 1946 - 1962 рр., серед яких - ядерна фізика, атомна енергетика, напів провідники, обчислювальна техніка, рідкісні та летючі кольорові метали, пластичні маси і штучне волокно, біохімія нервової системи та ін. Підкреслено значення діяльності О. В. Палладіна для подальших перспектив розвитку та світового визнання української академічної науки.

Зазначено, що Національна академія наук України від самого свого заснування і до сучасності була важливою ознакою нашої держави і в складних суспільно-політичних процесах XX століття відігравала роль системоутворюючого національного центру, сприяла консолідації суспільства та виявленню ресурсів його розвитку. Висвітлено діяльність її президентів Володимира Вернадського, Ореста Левицького, Миколи Василенка, Володимира Липського, Данила Заболотного, Олександра Богомольця, Олександра Палладіна, Бориса Патона в контексті завдань, що стояли перед українською державою і суспільством.

Вміщено матеріали, підготовлені молодими істориками науки, техніки і освіти, та окремими спеціалістами, в яких висвітлено найбільш актуальні проблеми історії та методології науки, техніки та освіти в Україні. Опубліковано також результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора та кандидата історичних наук. Окреслено патентування як критерій оцінки внеску держави у науково-технічний прогрес. Доведено науковий підхід до збереження історичної спадщини в Україні. Подано інформацію про спорудження стратегічних залізниць. Розглянуто пам’яткоохоронну діяльність в контексті розвитку пам’яткознавства в Україні. Досліджено адміністративно-територіальний устрій та чисельність населення м. Харкова за матеріалами перепису населення 1926 року. Описано досягнення українських учених у ХІХ ст. Увагу приділено історії податкових реформ останньої чверті ХІХ ст. Охарактеризовано перспективи участі українських вчених у рамкових програмах ЄС.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ж.г я431(4УКР) + Ч213 я431(4УКР)

Рубрики:

Історія техніки

Історія науки

Шифр НБУВ: ВА867636 Пошук видання у каталогах НБУВ