Окреслено теоретичні засади побудови системи організації праці спеціалістів фармації у сучасних умовах. Базуючись на системному підході, визначено, що складовими організації праці є організаційний, кадровий, та мотиваційний фактори. Узагальнено принципи побудови системи організації праці: системності, ефективності, комплексності, конкретності, динамічності та задоволення працею. Запропоновано алгоритм проведення аналізу організації праці на підприємствах, заснований на обрахуванні системи аналітичних показників. Побудова системи організації праці на зазначених теоретичних положеннях сприятиме підвищенню ефективності використання кадрів та конкурентоспроможності фармацевтичних підприємств.

Обозначены теоретические основы построения системы организации труда специалистов фармации. Основываясь на системном подходе, определено, что организацию труда необходимо рассматривать как совокупность нескольких составляющих: организационной, кадровой, мотивационной с учетом условий труда. Обобщены принципы построения системы организации труда: системности, эффективности, комплексности, конкретности и удовлетворенности трудом. Предложен алгоритм проведения анализа организации труда на предприятиях, основанный на расчете ряда аналитических показателей. Построение системы организации труда с учетом этих теоретических положений будет способствовать повышению эффективности использования кадров и конкурентоспособности фармацевтических предприятий в современных условиях.

The author of the article underlines the theoretical principles of constructing the labour organization system of the specialists in pharmacy. Being based on the systemic approach it has been determined that the main constituents of the labour organization are organization, personnel, motivational and the labour conditions. The principles of constructing of the labour organization are generalized. They are the system, efficiency, complexity, specification, dynamic quality and satisfaction with work. The algorithm of conducting the labour organization analysis at the enterprises, which is based on the calculations of a number of the analytical indexes, has been offered. The construction of the labour organization system taking into account these theoretical statements will promote the increase of efficiency of the personnel application and the competitiveness of pharmaceutical enterprises in the modern conditions.

Проанализирована профессиональная деятельность провизора аптеки. Предложена современная классификация затрат времени провизора, определено содержание отдельных элементов его работы, рассчитан стандарт рабочего времени. Анализ будет способствовать научному обоснованию и разработке эффективных подходов к организации труда специалистов фармации в современных условиях.

За допомогою методів фотографії та самофотографії робочого дня досліджено структуру витрат робочого часу провізора-аналітика аптеки, визначено перелік елементів роботи та їх змістовність, складено баланс використання робочого часу, розраховано його стандарт.

Проведен исторический анализ нормативных документов, определяющих профессиональные задачи специалистов фармации. Выявлены факторы, которые обусловливают необходимость определения и перераспределения обязанностей среди специалистов фармацевтической отрасли в современных условиях. Обоснована целесообразность проведения научных исследований по разработке стандартов, определяющих место и роль каждого из специалистов (бакалавра, магистра, провизора, младшего специалиста) в практической фармации.

Проведен глубокий анализ общих теоретических положений и концепций по организации труда (ОТ) как отдельного научного направления. Выявлены особенности научных подходов зарубежных исследователей и основателей отечественных школ по ОТ. Изучен и обобщен опыт работы Всесоюзного научно-исследовательского института фармации как отраслевого методического центра по вопросам научной ОТ в СССР в 70-е - 80-е годы XX ст. На основе исторического анализа развития исследований по ОТ и авторского собственного видения проблем и перспектив отечественной фармацевтической отрасли определены перспективные направления исследований по ОТ в фармации.

Досліджено професійну діяльність уповноваженої особи аптеки з контролю якості лікарських засобів, визначено окремі елементи роботи, складено класифікацію витрат часу, на підставі якої розраховано баланс робочого часу та визначено можливі напрямки його оптимізації. Запропоновано раціональну послідовність виконання робіт уповноваженої особи та здійснено регламентацію її діяльності.

Исследовано эволюционное развитие теорий по управлению персоналом; проанализированы возможности их применения в современной деятельности фармацевтических предприятий. Установлено, что мотивационной теорией, которая наиболее соответствует условиям деятельности специалистов фармации, является модель характеристик работы. Расчет мотивирующего потенциала работы при определении заданий и обязанностей специалистов фармации будет способствовать повышению их производительности труда.

Проведены исследования по определению компетенций провизора аптеки методом групповых сессий экспертов. В качестве экспертов привлечены специалисты пяти областей Украины: Днепропетровской, Донецкой, Луганской, Полтавской и Харьковской. Дифференцированными компетенциями провизора аптеки определены: межличностное понимание, ориентация на пациента, самоконтроль, фармацевтическая экспертиза; забота о порядке, качестве и аккуратности; способность оказывать влияние. Пороговые компетенции провизора аптеки: аналитическое мышление; построение взаимоотношений, командная работа и сотрудничество.

Обобщен зарубежный опыт определения компетенций персонала как специфических характеристик, которые обуславливают эффективное выполнение заданий и обязанностей работником. Представлены особенности научных подходов к определению компетенций МакКлелланда, Бояциса, Спенсеров. Значительная специфика деятельности фармацевтических организаций, обусловленная необходимостью реализации ими функций как экономического, так и социального характера, свидетельствует о наличии у специалистов фармации специфических компетенций, определение которых требует методологического и теоретического обоснования.

Рассмотрены ключевые понятия современной системы управления персоналом фармацевтических организаций - компетентность и компетенция. Предложена модель компетенций специалистов фармации, состоящая из общеорганизационных, функциональных и ролевых компетенций. Обосновано применение модели компетенций как основы всех направлений современного менеджмента персонала: отбора и найма, обучения и развития, управления деловой карьерой, оценки и аттестации персонала, мотивации, стимулирования и оплаты труда, а также для создания Национального стандарта компетентности.

Висвітлено комплекс заходів щодо державного регулювання цін на медикаменти за сучасних умов, визначальними з яких є постійне ведення Національного переліку основних лікарських засобів та впровадження реєстрації цін виробників основних лікарських засобів (ОЛЗ). Розроблено та запропоновано Державній службі лікарських засобів та виробів медичного призначення Міністерства охорони здоров'я України методику проведення експертизи та державної реєстрації цін виробників ОЛЗ з використанням показника доступності лікарського забезпечення. Визначено формулу обрахування зазначеного показника. Описано структуру бази даних цін країн світу на ОЛЗ для забезпечення інформаційних потреб державних органів, які здійснюють політику регулювання. Наведено методичні рекомендації щодо проведення моніторингу системи цін на ОЛЗ як інструменту ефективного контролю за виконанням заходів державної політики регулювання ціноутворення.

Висвітлено методологію визначення компетенцій спеціалістів фармацевтичних організацій (ФО), на підставі якої описано моделі компетенцій ключових посад фармацевтичної галузі. Розглянуто питання використання створених моделей у здійсненні підбору, оцінюванні, професійному навчанні персоналу ФО.

Освещена методология определения компетенций специалистов фармацевтических организаций (ФО), на основании которой описаны модели компетенций ключевых должностей фармацевтической отрасли. Рассмотрены вопросы использования созданных моделей в осуществлении подбора, оценке, профессиональном обучении персонала ФО.

Вперше теоретично обгрунтовано та наведено результати вирішення наукової проблеми - забезпечення ефективності діяльності персоналу фармацевтичних закладів (ФЗ) шляхом розробки методології, наукових підходів і рекомендацій щодо управління персоналом на засадах компетенцій. Введено у науковий обіг поняття фармацевтична компетенція, модель компетенцій, андрагогічні засади професійного навчання. Розроблено методологію визначення компетенцій за умов певного ФЗ. Запропоновано класифікацію компетенцій спеціалістів фармації. Розроблено моделі компетенцій провізора та завідувача аптеки, проведено їх валідацію. Запропоновано методичні рекомендації щодо управління персоналом ФЗ на засадах компетенцій, зокрема, підбору та наймання, ділового оцінювання, професійного навчання.

Розроблено модель компетенцій провізора аптеки, що складається із обгрунтованого переліку компетенцій (шести диференціюючих і трьох порогових) та шкали їх оцінювання. Запропоновану модель компетенцій провізора аптеки доцільно розглядати як стандарт професійної діяльності спеціалістів, що обіймають відповідну фармацевтичну посаду.

Проведены исследования по определению компетенций заведующего аптекой, в которых приняли участие четыреста специалистов фармации из шести областей Украины: Днепропетровской, Донецкой, Луганской, Николаевской, Полтавской и Харьковской. Дифференцирующими компетенциями заведующего аптекой определены: инициатива, способность оказывать влияние, построение взаимоотношений, командное лидерство, развитие способностей подчиненных, концептуальное мышление, ориентация на достижение и самоконтроль. Пороговыми компетенциями провизора аптеки являются фармацевтическая экспертиза, аналитическое мышление, командная работа и сотрудничество.

Проведены первичный и вторичный статистические анализы экспертных оценок по определению компетенций провизора аптеки. Рассчитаны средние оценки, их стандартное отклонение и вариация, обобщенные среднегрупповые оценки. Определена согласованность в ранжировании компетенций среди отдельных и разных групп экспертов, что подтверждает репрезентативность и статистическую значимость полученных данных.

Запропоновано новий підхід до вивчення генетичного та функціонального сполучувального потенціалу займенників в англійській та українській мовах. Розкрито механізми сполучувальних властивостей займенників з огляду на їх походження в зазначених мовах. Інвентаризовано прономінативні конструкції за характером сполучення займенникового компонента в обох мовах. Охарактеризовано референційне, емфатичне та стилістичне функціональне навантаження займенників на основі їх сполучувального потенціалу. Виявлено закономірності та відмінності у генетичній природі й функціональному навантаженні займенників та їх сполучувальному потенціалі в зіставлюваних мовах.

Мета роботи - вивчення міжнародного досвіду діяльності організацій професійного фармацевтичного самоврядування (ОПФС) із питань професійного захисту спеціалістів фармації (СФ) і можливості його використання в умовах України. Матеріали та методи: порівняльний аналіз діяльності ОПФС, дані офіційних сайтів і наукової літератури. Встановлено, що за кордоном держава створює нормативно-правове регулювання діяльності ОПФС. Саме держава бере на себе відповідальність за діяльність фармацевтичної галузі та перелік повноважень для ОПФС за усіма напрямками її діяльності. В Україні професійні асоціації долучаються до виконання цих питань, але відсутність урегулювання відносин з органами управління ускладнює їх виконання. Протягом останніх років вивчаються засади формування та функціонування ОПФС, взаємовідносин не тільки з органами управління, а й з окремими спеціалістами (фізичними й юридичними особами). На сьогодні кожна асоціація обирає самостійно свої напрямки його виконання, оскільки немає чіткого розподілу повноважень. За результатами досліджень закордонного досвіду встановлено, що основним завданням ОПФС є захист прав та інтересів СФ, надання юридичних та економічних консультацій, підтримка безперервного професійного розвитку СФ, питання професійної етики, пропагування та підвищення ролі фармацевтів у сфері охорони здоров'я тощо. Такі дослідження можуть бути використані для врегулювання діяльності ОПФС.