Наведено результати режимно-налагоджувальних робіт турбіни ТК-330-240-3 з метою забезпечення теплофікаційного навантаження взимку.

Сформовано математичну модель теплопередавальної системи для дво- і триходового теплообмінника.

Порівняно схеми теплоенергетичних установок, сформовані за технологічними та термодинамічними ознаками. Запропоновано систему уніфікованих математичних моделей елементів термодинамічних систем.

Розроблено математичну модель теплопередавальної системи для дво- та триходового теплообмінників на базі методу режимних розрахунків. Використання розроблених математичних моделей надасть змогу проводити режимні розрахунки поверхонь нагріву діючих котлів на базі відомих тільки режимних параметрів (зокрема температур теплоносіїв в одному з режимів роботи обладнання), а об'єктні параметри (витрата теплоносіїв, площа та стан поверхонь нагріву) можуть залишатися невідомими.

Запропоновано спеціальну структурну схему та відповідну математичну модель повітропідігрівника (ПП) як системи взаємопов'язаних теплообмінників. Одержані результати можна використати як новий методичний апарат розрахунків ПП, так і апарат для виявлення можливих удосконалень об'єкта.

Розглянуто основні проблеми, які виникають під час розв'язання задачі оптимізації роботи теплотехнічного устаткування, коли за умов експлуатації фактичний стан його суттєво відрізняється від проектного. Застосовано метод режимних розрахунків, який надає змогу визначити наслідки внесених змін у теплопередавальну систему на основі відомих тільки вхідних та вихідних температур теплоносіїв у початковому режимі. Котел ТП-100 зображено у вигляді поєднання конвективних поверхонь нагріву (повітропідігрівач, економайзер, первинний пароперегрівач та проміжний пароперегрівач), які розглядаються як конвективна теплопередавальна система котла. Розроблено спеціальну структурну схему та відповідну математичну модель повітропідігрівача котла ТП-100 як системи взаємозв'язаних теплообмінників. Одержані результати можна використати як новий методичний апарат розрахунків повітропідігрівачів, а також як апарат для виявлення можливих удосконалень об'єкта.

Розроблено принципи побудови математичної моделі системи передачі тепла, найпростішими елементами якої вибрано елементарний теплообмінник, дільники та змішувачі потоків теплоносія, для яких характерна найпростіша схема руху теплоносіїв. Це нанадає можливість реалізувати математичний опис різних систем передачі тепла без наступного виділення дискретних складових частин теплообмінних апаратів, що надасть змогу підвищити ефективність аналізу роботи теплообмінників.