Індекс рубрикатора НБУВ: Г534.511 + К343.1

Рубрики:

Системи метал-метал

Металургія алюмінію

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше проведено експериментальне дослідження й аналіз атомної структури розплавів системи Al-Cu з використанням тривимірних моделей, реконструйованих з експериментальних кривих структурного фактора, метричних і топологічних параметрів поліедрів Вороного та симплексів Делоне. Проведено повномасштабний аналіз атомної структури розплавів АІ-Мn з використанням тривимірних моделей, реконструйованих з одержаних кривих структурного фактора, метричних і топологічних параметрів поліедрів Вороного та симплексів Делоне. Вперше проведено рентгенодифракційне дослідження й аналіз атомної структури розплавів систем Al - Cu-Fe, Al - Cu - Co, Al - Cu - Ni, Al - Mn - Co, Al - Mn - Ni в квазібінарному наближенні з використанням методів оберненого Монте-Карло, Вороного - Делоне та Бхатіа - Торнтона. Показано, що передпік на кривих структурного фактора досліджених розплавів характеризує хімічне впорядкування атомів у розплавах та обумовлений кореляцією в розташування атомів перехідних металів на середніх масштабах у складі політетраедричних кластерів нанометрового розміру.

На основании рефлексивного управления исследован процесс принятия решений, осуществляемый работниками предприятий. Предложенная модель позволяет выделить функции в деятельности субъекта при принятии решений, определить факторы снижения их эффективности. Обосновано применение управления с помощью событий на примере инновационных игр для повышения эффективности управленческих решений.

Экспериментальным путем подтверждено негативное влияние несбалансированного питания на состояние здоровья лабораторных животных. Отмечены патологическая потеря веса, отсутствие роста, снижение физиологических процессов. У крыс развились гипотермия и сахарный диабет, поражение центральной нервной системы, определено недоразвитие половых органов.

Наведено експериментальні дані спостереження за лабораторними щурами лінії Wistar на тлі годування їх незбалансованою їжею. Відмічено патологічну втрату маси тіла, затримку росту та зниження фізіологічних процесів в організмі.

Розглянуто теоретичне обґрунтування методичної системи навчання аналітичної хімії у педагогічному ВНЗ. Доведено, що ефективною є традиційна лекційно-лабораторно-практична система з її систематичним характером навчання, впорядкованістю, логічно правильною подачею навчального матеріалу, організаційною чіткістю з оптимальними витратами ресурсів на масовому навчанні. Запропоновано модернізацію методичної системи навчання шляхом інтеграції традиційного навчання з інноваційними технологіями для реалізації переходу від інформаційно-репродуктивного до інформаційно-діяльнісного підходу в навчанні. Доведено, що домінуючою є традиційна лекційно-лабораторно-практична система навчання, недоліком якої є директивна структура управління на всіх рівнях, при цьому управління носить суб’єктивний характер.

Рассмотрено теоретическое обоснование методической системы обучения аналитической химии в педагогическом ВУЗ. Доказана эффективность традиционной лекционно-лабораторно-практической системы с ее систематическим характером обучения, упорядоченностью, логично правильной подачей учебного материала, организационной четкостью с оптимальными затратами ресурсов на массовом обучении. Обоснована модернизация методической системы обучения путем интеграции традиционного обучения с инновационными технологиями для реализации перехода от информационно-репродуктивного к информационно-деятельностному подходу в обучении. Доказано, что в процессе преподавания химии доминирует традиционная лекционно-лабораторно-практическая система обучения, недостатком которой является директивная структура управления на всех уровнях, при этом управление носит субъективный характер.

The article reviewed the theoretical justification of methodical system of analytical chemistry teaching at pedagogical hee. It was proved the effectiveness of traditional lecture – laboratorial – practice system with its systematic training, ordering, logically correct presentation of educational material, and organizational crearness with optimal optimal consumption of resources in mass education. It was offered the modernization of methods system of teaching by means of integration the traditional training with innovative technologies for realization the transition from informative-reproductive to informative-active approach in teaching.

Розглянуто методи аналізу структури рідини. Подано інформацію про дифрактометр для дослідження розплавів. Описано методику обробки експериментальних даних. Викладено результати дослідження структури металічних розплавів на основі алюмінію з використанням реконструйованих з експериментальних даних рентгенодифракційного експерименту тривимірних структурних моделей, одержаних методом оберненого Монте-Карло, та їх аналізу статистично-геометричним методом Вороного - Делоне та методом Бхатіа - Торнтона.

Охарактеризовано дослідження науковців за 2017-2021 роки. Висвітлено дослідження екологічного стану басейнів малих річок Центрального Побужжя та їх біорізноманіття, водно-болотних ландшафтів Центрального Побужжя. Здійснено мультиспектральний екологічний моніторинг параметрів пігменту фітопланктону у водному середовищі. Проведено вимірювання фізико-хімічних властивостей водних розчинів методом віскозиметрії. Розглянуто показники якості питної води, проведено визначення вмісту важких металів у водних об'єктах території залізничного полотна та джерел хімічного забруднення водних ресурсів середньої частини Південно-Бузького екологічного коридору. ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКОЛОГІЧНОГО СТАНУ 7 БАСЕЙНІВ МАЛИХ РІЧОК ЦЕНТРАЛЬНОГО ПОБУЖЖЯ ТА ЇХ БІОРІЗНОМАНІТТЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ВОДНО-БОЛОТНИХ 28 ЛАНДШАФТІВ ЦЕНТРАЛЬНОГО ПОБУЖЖЯ МУЛЬТИСПЕКТРАЛЬНИЙ ЕКОЛОГІЧНИЙ 69 МОНІТОРИНГ ПАРАМЕТРІВ ПІГМЕНТУ ФІТОПЛАНКТОНУ У ВОДНОМУ СЕРЕДОВИЩІ ВИМІРЮВАННЯ ФІЗИКО-ХІМІЧНИХ 83 ВЛАСТИВОСТЕЙ ВОДНИХ РОЗЧИНІВ МЕТОДОМ ВІСКОЗИМЕТРІЇ ПОКАЗНИКИ ТА КРИТЕРІЇ ЯКОСТІ ПИТНОЇ 116 ВОДИ ВИЗНАЧЕННЯ ВМІСТУ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ У 142 ВОДНИХ ОБ’ЄКТАХ ТЕРИТОРІЇ ЗАЛІЗНИЧНОГО ПОЛОТНА СЕРЕДНЬОЇ ЧАСТИНИ ПІВДЕННО-БУЗЬКОГО ЕКОЛОГІЧНОГО КОРИДОРУ ВИЗНАЧЕННЯ ДЖЕРЕЛ ХІМІЧНОГО 177 ЗАБРУДНЕННЯ ВОДНИХ РЕСУРСІВ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ ПІВДЕННО-БУЗЬКОГО ЕКОЛОГІЧНОГО КОРИДОРУ Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» (ст. 20, 22) передбачено створення державної системи моніторингу довкілля та проведення спостережень за станом навколишнього природного середовища, рівнем його забруднення. Моніторинг передбачає виявлення змін, а також оцінки: ефективності використання угідь, полів, ділянок; процесів, пов’язаних зі змінами родючості ґрунтів (розвиток водної й вітрової ерозії, втрата гумусу, погіршення структури ґрунту, заболочення і засолення), заростання сільськогосподарських угідь бур’янами, забруднення земель пестицидами, важкими металами, радіонуклідами та іншими токсичними речовинами. Проведене дослідження в рамках кафедральної теми «Дослідження біологічного, ландшафтного різноманіття та вивчення і покращення екологічного стану водних ресурсів Центрального Побужжя» (011Ш007558) здійснювалося упродовж 2017-2021 років у напрямі аналізу екологічного моніторингу біорізноманіття та якості водних об’єктів центральної частини Південно-Бузького екокоридору. Моніторинг біологічного різноманіття є найголовнішим інструментом отримання якісних даних стосовно стану окремих рівнів біологічної організації, умов їх життя, сукцесійних змін в екосистемах, прогнозів на майбутнє, а також сталого використання окремих біологічних ресурсів. Зникнення видів тварин і рослин через діяльність людини є однією із глобальних екологічних проблем. Першим кроком до її вирішення є споглядання (дослідження, стеження, моніторинг) за змінами чисельності та розповсюдженням видів. За його результатами будують природоохоронну діяльність - міжнародні та національні програми, практичні заходи тощо. За даними моніторингу оцінюють ефективність вжитих заходів, і у разі потреби здійснюють їх корегування. В Україні напрям охорони біорізноманіття широко представлений у законодавстві ще з перших років незалежності, коли були розроблені закони про природно-заповідний фонд, рослинний і тваринний світ та започатковано ведення Червоної книги України і Зеленої книги України. Україна підписала Рамкову конвенцію ООН про охорону біорізноманіття (1992) та одинадцять інших міжнародних угод у сфері біорізноманіття. Близько 7% площі держави включено до складу територій природно-заповідного фонду. Україна також розпочала формування Смарагдової мережі (Emerald Network) як частини адаптації України до законодавства Європейського Союзу. Охорона біорізноманіття є важливою частиною Закону України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року», Цілей сталого розвитку та інших програмних документів. Основним чинником антропогенного навантаження на поверхневі водні ресурси є значні обсяги як споживання води в економічній діяльності, так і скидів забруднених вод. Державний моніторинг поверхневих вод є складовою частиною державної системи моніторингу довкілля і здійснюється в системі Державного агентства водних ресурсів України згідно із ст. 16 Водного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 № 758 «Про затвердження Порядку здійснення державного моніторингу вод», № 391 від 30.03.1998 «Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля». Україна належить до однієї з найменш водозабезпечених країн Європи, крім того ресурси поверхневих вод розподілені по території країни дуже нерівномірно. Величина річкового стоку місцевого формування на 1км2 площі - важливий показник природного забезпечення водними ресурсами. У Водній стратегії України до 2025 року (наукові основи) серед основних водних проблем виділяють: природний дефіцит водних ресурсів, а також їх нерівномірний розподіл по території та в часі; виснаження водних ресурсів внаслідок великого обсягу водозабору для господарських потреб; значний обсяг забруднюючих речовин, що надходять у річки; надмірне регулювання річкового стоку, що спричиняє додаткові втрати води на випаровування, уповільнення водообміну і, як наслідок, погіршення якості води і деградації русел. Державний моніторинг масивів поверхневих вод складається з діагностичного, операційного та дослідницького моніторингу, що здійснюється за біологічними, фізико-хімічними, хімічними та гідроморфологічними показниками з метою встановлення екологічного стану масивів поверхневих вод. Авторами колективної монографії здійснено певний внесок у дослідження біологічного різноманіття та якості водних ресурсів центральної частини Південного Бугу. У розділі 1 досліджено екологічний стан басейнів малих річок Центрального Побужжя та їх біорізноманіття (Совгіра С. В.), розділі 2 - водно-болотних ландшафтів Центрального Побужжя (Душечкіна Н. Ю., Новікова Т. П.), розділі 3 здійснено мультиспектральний екологічний моніторинг параметрів пігменту фітопланктону у водному середовищі (Мандебура С. В.), розділі 4 - вимірювання фізико-хімічних властивостей водних розчинів методом віскозиметрії (Галушко С. М.), розділі 5 розкрито методику визначення якості води (Давискиба В. В.), розділі 6 проведено визначення вмісту важких металів у водних об’єктах території залізничного полотна середньої частини Південно-Бузького екологічного коридору (Совгіра С. В.), розділі 7 - джерел хімічного забруднення водних ресурсів центральної частини Південно-Бузького екологічного коридору (Горбатюк Н. М.)

Розглянуто способи формування критичного мислення учнів під час вивчення соціально-економічної географії, проблеми водних ресурсів Черкаської області, екологічний туризм як інструмент сталого розвитку і засіб збереження природних ресурсів України. Висвітлено сільськогосподарські ландшафтно-технічні системи правобережної України, формування здоров’язбережувальних компетентностей на уроках основ здоров’я. Викладено проблеми оперативної оцінки параметрів хімічного зараження на об’єктах хімічної промисловості, оцінки протиерозійної стійкості ґрунтів правобережного степу України, оптимізації впливу сільськогосподарського виробництва на довкілля. Охарактеризовано екологічну культуру як індикатор в галузі екологічної освіти, практичний досвід ефективного розвитку системи екологічної освіти та просвіти населення.