Вивчено кінетику та механізм окиснення 4-нітротолуолу озоном у розчині оцтової кислоти за присутності каталізаторів, солей металів змінної валентності. Показано, що введення в систему діацетату кобальту призводить до підвищення селективного окиснення по метильній групі з утворенням 4-нітробензойної кислоти з виходом 96,6 %. Роль озону є, головним чином, у регенеруванні окисненої форми каталізатору, яка далі включає нітротолуол у селективне окиснення по метильній групі.

Встановлено, що озон реагує з нітротолуолами за двома конкуруючими напрямками - метильною групою й ароматичним кільцем. Досліджено вплив структури нітротолуолів та температури на селективність окиснення за метильною групою. Запропоновано механізм окиснення нітротолуолів озоном у розчині оцтової кислоти.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г252.11-27 + Г542.334

Рубрики:

Вуглеводні одноядерні (бензол, толуол, ксилол)

Окислювально-відновні реакції

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено процес рідкофазного окиснення 4-ацетокситолуолу озоном у розчині оцтової кислоти. Показано, що за присутності кобальту (II) ацетату як основний продукт окиснення утворюється 4-ацетоксибензойна кислота з виходом 84,7 %. Визначено оптимальні умови окиснення 4-ацетокситолуолу, які дозволяють проводити екологічно чистий синтез за м'яких умов і з високим виходом відповідної ароматичної кислоти. Запропоновано механізм окиснювально-відновного каталізу, що пояснює одержані експериментальні дані.

Вивчено реакцію озону з 4-амінотолуолом в оцтовій кислоті. Показано, що реакція озонування перебігає з високою швидкістю по вільній парі електронів гетероатома аміногрупи з утворенням переважно смолоподібних сполук, а також нітрозо-, нітротолуолу та толухінону. Напрям атаки озоном змінюється та спрямовується по метильній групі і ароматичному кільцю шляхом ацилювання аміногрупи. 4-Ацетамінотолуол окиснюється з утворенням продуктів руйнування ароматичного кільця - аліфатичних пероксидів (79,7 %) і продуктів окиснення по метильній групі - 4-ацетамінобензальдегіду та 4-ацетамінобензойної кислоти (16 %). Визначено константи швидкості реакції озону з 4-амінотолуолом і продуктами його перетворення. Запропоновано механізм реакції озону з 4-ацетамінотолуолом.

На основі вивчення процесів озонування нітротолуолів у розчині оцтової кислоти доведено, що введення в ароматичне кільце молекули толуолу електроноакцепторних замісників хоча і підвищує його стійкість до електрофільної атаки озоном, але переважною залишається реакція деструктивної оксидації. Досліджено, що введення у систему нітротолуол - озон - оцтова кислота діацетату кобальту дозволяє практично повністю запобігти озонолізу ароматичного кільця та спрямувати реакцію у бік оксидації метильної групи з утворенням відповідних нітробензойних кислот. Установлено, що використання кобальтбромідного каталізатора сприяє підвищенню швидкості селективної оксидації та зменшенню концентрації каталізатора у системі.

Освещены общие закономерности катализа реакции озона с аренами и гетаренами в жидкой фазе и современные представления о механизме катализа озонолитических реакций. Рассмотрены основные принципы прогнозирования и управления маршрутами этих реакций на основе целенаправленного подбора катализаторов и растворителей. Описаны новые методы селективных синтезов кислородсодержащих производных аренов и гетаренов, раскрыты технологические аспекты применения озона для их производства.

Вивчено окиснення 4-амінотолуолу озоноповітряною сумішшю в оцтовому ангідриді за присутності сульфатної кислоти і марганецьбромідного каталізатора. Розглянуто вплив температури і каталізатора на селективність та глибину окиснення 4-амінотолуолу за метильною групою. Визначено оптимальні умови екологічно чистого процесу синтезу 4-амінобензальдегіду. Запропоновано схему окисно-відновного каталізу, яка пояснює експериментальні дані.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г252.731.1-273.5 + Г223.512

Рубрики:

Каталітичне окислення

Шифр НБУВ: Ж24320 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено рідкофазне окиснення ацетокситолуенів озоном за присутності солей перехідних металів та їх сумішей із калій бромідом. Показано, що в оцтовій кислоті за температури 95 градусів за Цельсієм за присутності кобальт (II) ацетату озон реагує з ацетокситолуенами переважно за метильною групою з утворенням ацетоксибензойних кислот (55 - 88 %). Як проміжні продукти ідентифіковано бензилові спирти та бензальдегіди, але виділити їх за цих умов неможливо. Якщо вести процес за температури 5 градусів за Цельсієм у розчині оцтового ангідриду за присутності сульфатної кислоти та манган (II) ацетату, основними продуктами реакції стають ацетоксибензилацетати (55 - 63 %) та ацетоксибензилідендіацетати (10 - 14 %). Введення у систему калій броміду підвищує глибину окиснення з одержанням ацетоксибензилідендіацетатів (63 - 68 %). Визначено роль кожного компонента окиснювальної системи. Запропоновано схему окиснювально-відновного каталізу, яка пояснює утворення відповідних ацетоксибензилових спиртів, альдегідів та ацетоксибензойних кислот.

Вивчено окиснення толуолу озоноповітряною сумішшю в оцтовому ангідриді за присутності сульфатної кислоти та марганецьбромідного каталізатора. Розглянуто вплив каталізатора на селективність і глибину окиснення толуолу за метильною групою. Визначено оптимальні умови окиснення толуолу, за яких проходить екологічно чистий синтез бензальдегіду. Запропоновано схему окисно-відновного каталізу, який пояснює експериментальні дані.

Изучена кинетика жидкофазного каталитического окисления толуола озоновоздушной смесью в присутствии серной кислоты и ацетата марганца (II). Показано, что основными продуктами окисления в этих условиях являются бензилацетат (42,0 %), бензальдегид (30,0 %) и бензилидендиацетат (17,5 %). Рассмотрен механизм окислительно-восстановительного катализа.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г252.112-273.5

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено кінетику рідиннофазного окиснення гідрокситолуолів озоноповітряною сумішшю за присутності ацетату кобальту (II) і кобальт-бромідного каталізатора. Показано, що участь гідрокситолуолів у реакції з озоном в оцтовій кислоті у вигляді відповідних ацетатів дозволяє одержувати в якості продуктів окиснення метальної групи ізомерні ацетоксибензойні кислоти. У випадку окиснення за присутності ацетату кобальту (II) селективність досягає 55 - 87 %, а у разі залучення до системи броміду калію - 66 - 97 %. Запропоновано механізм окиснювально-відновного каталізу процесу, що дозволяє пояснити одержані результати.

Изучено каталитическое окисление 3-ацетаминотолуола озоном в уксусной кислоте. Показано, что в присутствии кобальтбромидного катализатора в условиях окисления озоно-воздушной смесью основным продуктом реакции является 3-ацетаминобензойная кислота, выход которой достигает 71,2 %.

Вивчено рідкофазне окиснення 4-амінотолуену озоном в оцтовому ангідриді за присутності мінеральних кислот. Показано, що в оцтовому ангідриді за присутності сульфатної кислоти 4-амінотолуен швидко ацилюється вже в процесі приготування розчину для окиснення і реагує з озоном як 4-ацетиламінотолуен переважно за ароматичним кільцем з утворенням аліфатичних пероксидів (70,0 %). Серед продуктів окиснення за метильною групою ідентифіковано 4-ацетиламінобензилацетат (7,5 %) і 4-ацетиламінобензилідендіацетат (20,5 %). З умов вичерпного окиснення субстрату з'являється 4-ацетиламінобензойна кислота. Виявлено ланцюговий механізм витрати озону. Визначено ефективні константи швидкості реакції озону з 4-ацетиламінотолуеном за різних температур.

Вивчено окиснення толуолу озоноповівтряною сумішшю в оцтовому ангідриді за присутності сульфатної кислоти та марганецьбромідного каталізатора. Розглянуто вплив каталізатора на селективність і глибину окиснення толуолу за метильною групою. Визначено оптимальні умови окиснення толуолу, в яких проходить екологічно чистий синтез бензальдегіду. Запропоновано схему окиснювально-відновного каталізу, що пояснює експериментальні дані.

Висвітлено основні тенденції розвитку хімічної технології, викладено матеріал щодо конструкції та принципу роботи машин і апаратів технологічних схем, устаткування для збереження, транспортування та дозування матеріалів. Увагу приділено організації й апаратурному оформленню технологічних ВНЗ і схем типових процесів тонкого органічного синтезу, стадіям підготовки сировини та випуску готової продукції, знешкодженню й утилізації відходів виробництва. Викладено матеріальні розрахунки та складання матеріального балансу виробництва. Розкрито особливості теплових розрахунків процесів сульфування, нітрування, хлорування, відновлення нітросполук, діазотування й азосполучення, лужного плавлення сульфокислот, гідролізу, амінування й алкілування.

Вивчено реакцію озону з етилбензеном в оцтовій кислоті. Показано, що основними продуктами реакції є пероксидні сполуки - продукти деструкції ароматичного кільця (60 %) і, меншою мірою, продукти окиснення за бічним ланцюгом - ацетофенон (25 %) і фенілметилкарбінол (10 %). Визначено константи швидкості реакції озону з етилбензеном. Запропоновано механізм реакції, який пояснює одержані експериментальні дані.

Розкрито суть теоретико-методичних засад і практичних рекомендацій щодо формування та розвитку ринку продукції скотарства. На підставі проведених досліджень розроблено рекомендації та вказано шляхи виходу з кризової ситуації, визначено основні напрями формування ринку продукції скотарства. Подано основні результати комплексного вивчення стану формування ринку продукції скотарства у АР Крим. Зроблено оцінку платоспроможного попиту та досліджено тенденції споживання продукції скотарства, вивчено вплив ринкових регуляторів на економічну поведінку виробників скотарської продукції, проаналізовано стан переробки продукції скотарства. На основі проведеного дослідження обгрунтовано концептуальну модель функціонування ринку продукції скотарства; вдосконалено методичний підхід щодо оцінки потенціалу можливостей ринку продукції скотарства; удосконалено алгоритм побудови та коректування організаційно-економічних відносин інтегрованого формування на ринку продукції скотарства; розроблено пропозиції з кластеризації агроформувань за рівнем розвитку скотарства; обгрунтовано систему трансфертних цін на ринку продукції скотарства: розроблено пропозиції щодо удосконалення механізму державного регулювання ринку продукції скотарства.