Проанализирована феминистская эпистемология как постнеклассический феномен. Рассмотрены такие направления, как постпозитивизм, постмодернизм и социология знания, оказавшие значительное влияние на развитие феминистской концепции. Показаны принципы и методы феминистского исследования. Переведены и использованы новейшие англоязычные источники по феминистской критике в науке.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф74(0,8)

Рубрики:

Рух і організація жінок

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито філософські засади освітнього дискурсу, обгрунтовано можливості застосування посткласичної методології (нелінійного, гендерного, ціннісно-смислового, діалогічного підходів). Висвітлено філософські проблеми інформатизації й управління сучасною освітою. Показано місце педагогічної комунікації в літературно-освітній сфері. Розглянуто освіту як важливу соціокультурну детермінанту становлення особистості.

Раскрыты философские основы образовательного дискурса, обоснованы возможности применения постклассической методологии (нелинейного, гендерного, ценностно-смыслового, диалогового подходов). Освещены философские проблемы информатизации и управления современным образованием. Показано место педагогической коммуникации в литературно-образовательной сфере. Рассмотрено образование как важная социокультурная детерминанта становления личности.

Досліджено феміністську епістемологію як постнекласичний феномен. Простежено теоретичні витоки виникнення феміністської теорії знання (постпозитивізм, соціологію знання, постмодернізм). Визначено її методологічні засади. Проаналізовано головні напрямки - емпіризм, постмодернізм, соціальну епістемологію. Запропоновано визначення феміністської епістемології. Висвітлено її головні принципи та методи. Розглянуто феміністські підходи, що застосовуються у біології, антропології, соціології, освіті, етиці та теорії міжнародних відносин, окреслені як феміністська методологія в природничо-науковому і гуманітарному знанні.

Висвітлено результати гендерних і феміністських досліджень зарубіжних авторів, праці яких уперше перекладені українською мовою (І. Кона, Р. Хаббарда, М. Даймена, М. Месснера, К. Мартіна, Л. Тайфер, Б. Баркера-Бенфілда, Л. Мур, А. Кларк, В. Гайденко).

Освещены результаты гендерных и феминистических исследований зарубежных авторов, труды которых впервые переведены на украинский язык (И. Кона, Р. Хаббарда, М. Даймена, М. Месснера, К. Мартина, Л. Тайфер, Б. Баркера-Бенфилда, Л. Мур, А. Кларк, В. Гайденко).

Висвітлено загальну проблематику філософії освіти в контексті визначення філософських напрямків її розвитку. Розглянуто проблеми освіти в її філософській рефлексії, розкрито онтологічні, антропологічні, епістемологічні, аксіологічні, естетичні аспекти. Особливу увагу приділено гендерній освіті та освітньому менеджменту.

Освещена общая проблематика философии образования в контексте определения философских направлений её развития. Рассмотрены проблемы образования в её философской рефлексии, раскрыты онтологические, антропологические, эпистемологические, аксиологические, эстетические аспекты. Внимание уделено гендерному образованию и образовательному менеджменту.

Висвітлено гендерну освіту як необхідну складову освіти за умов мінливості соціуму. На прикладі історії філософії вказано на мізогіністську орієнтацію інтелектуальної історії людства, зокрема в контексті соціальних реалій сучасної України. З урахуванням соціологічних та статистичних даних, обгрунтовано патріархатну спрямованість сучасного українського суспільства, зміна якого частково можлива саме через гендерну освіту як практику свободи.

Рассмотрено гендерное образование как необходимая составляющая образования в условиях меняющегося социума. Показана мизогинистская ориентация интеллектуальной истории человечества на примере истории философии. С учетом социологических и статистических данных, обоснована патриархатная направленность современного украинского общества, изменение которого частично возможно через гендерное образование как практику свободы.

Gender education is considered as a key element of education as a whole in a changeable world. The misogynist orientation of a history of philosophy as a part of human intellectual history has been shown. A compelling argument for the patriarchal character of up-to-date Ukrainian society finds support in soci-patriarchal order can be partially done by means of gender education as a practice of freedom

Розглянуто критичну педагогіку бразильського освітянина та педагога Пауло Фрейре. Наведено основні засади критичної педагогіки: проблемно зорієнтована освіта, антропологічне тлумачення культури, концепція людської гуманності, критична свідомість та ідеал викладача. Зазначено, що критична педагогіка має багато спільного з "уповноваженою освітою" А.Шор, "граничною педагогікою" Г.Жиру та гендерною (феміністською) педагогіками. Доведено, що у критичної педагогіки завжди буде стабільне майбутнє, оскільки вона є критичною сама до себе.

Рассмотрена критическая педагогика бразильского педагога и теоретика образования Пауло Фрейре. Приведены основные принципы критической педагогики: проблемно ориентированное образование, антропологическая интерпретация культуры, концепция человеческой гуманности, критическое сознание и идеал преподавателя. Отмечено, что критическая педагогика имеет много общего с "уполномоченным образованием" А.Шор, "граничной педагогикой" Г.Жиру и гендерной (феминистской) педагогикой. Доказано, что у критической педагогики всегда будет стабильное будущее, поскольку она в первую очередь критична к самой себе.

The article deals with the the critical pedagogics of the Brazilian teacher and the theorist of education Paulo Freire. Main principles of critical pedagogics are shown: problem-oriented education, anthropological interpretation of culture, the concept of human humanity, critical consciousness and an ideal of the teacher. It is noticed, that the critical pedagogics is crossed with " the authorized education " A.Shor, " boundary pedagogics " G.Zhiru and gender/feministic pedagogics. It is proved, thatthe critical pedagogics always will have stable future as it first of all is critical to herself.

Розкрито деякі аспекти філософії освіти в Австралії і викладено основні ідеї її провідної представниці - Дж. Гор, дослідницькі інтереси якої зосереджені на проблемах соціології освіти, постструктуралізму та феміністської теорії, а саме: якості викладання і навчання, владних відносинах у викладанні, соціалізації вчителів, альтернативній педагогіці (критична, феміністська). Розглянуто розроблені Дж. Гор концепції "продуктивної педагогіки", мета якої полягає у реструктуруванні освіти, і охарактеризовано принципи, на яких вона базується: інтелектуальна якість, доцільність, сприятливе середовище та визнання відмінності. Наведено короткий огляд основних ідей книги Дж. Гор "Боротьба за педагогіки: критичний і феміністський дискурси як режими істини", яка є масштабним дослідженням відносин "влада-педагогіка".

Раскрыты некоторые аспекты философии образования в Австралии и изложены основные идеи ее ведущей представительницы - Дж. Гор, исследовательские интересы которой сосредоточены на проблемах социологии образования, постструктурализма и феминистской теории, а именно: качестве преподавания и обучения, властных отношениях в преподавании, социализации учителей, альтернативной педагогике (критическая, феминистская). Рассмотрены разработанные Дж. Гор концепции "продуктивной педагогики", цель которой состоит в реструктуризации образования, и охарактеризованы принципы, на которых она базируется: интеллектуальное качество, целесообразность, благоприятная среда и признание различия. Приведено краткий обзор основных идей книги Дж. Гор "Борьба за педагогики: критический и феминистский дискурс как режимы истины", которая является масштабным исследованием отношений "власть-педагогика".

This article is an encyclopedic sketch about the philosophy of education in Australia, in particular, J. Gore, its leading speaker. Her works are devoted to feminist approach toward critical pedagogy. J. Gore has contributed to the advancement of "productive pedagogy" based on the principles of intellectual quality, connectedness, supportive classroom environment, and recognition of difference. The article gives a short overview of the core ideas of J. Gore's book "The struggle for pedagogies: Critical and feminist discourses as regimes of truth", the fragment of which is available in translation.