Розглянуто сучасні та перспективні вітчизняні фотограмметричні прилади. Відзначено унікальні властивості технології цифрової аерозйомки, а також нові можливості та основні переваги її методу. Вказано можливі галузі та сфери застосування цифрових знімків.

Представлено матеріали та проаналізовано результати натурного експерименту з радіопередачі/прийому цифрових зображень місцевості, одержаних за допомогою цифрового літакового сканеру 3-DAS-1, з борту літака Ан-2, який проводився з метою підтвердження окремих технічних рішень, запропонованих для реалізації під час розробки сучасних засобів повітряної розвідки.

Исследованы теоретические, методические и практические аспекты разработки и внедрения инноваций в управлении, образовании и безопасности. В результате изучения и обобщения отечественных и зарубежных литературных источников классифицированы направления внедрения инноваций на предприятиях разного профиля. Разработана инновационная методика расчета риска и безопасности предприятия. Предложены пути повышения эффективности внедрения инноваций в образовательной отрасли. Дано инновационное определение "опасности", сделана ее детализированная характеристика. Сформулированы инновационные понятия "риски девиантности" и "риски некомпетентности". Предложена инновационная методика изображения характеристик большого числа опасностей для объекта безопасности под названием "одуванчик опасностей".

В час інтенсивного розвитку цифрових технологій і проникнення їх в освітній простір, постала необхідність підготовки випускників, здатних швидко адаптуватися до соціальних змін і викликів, критично мислити під час вирішення практичних завдань, здійснювати адекватну самооцінку своїх інтелектуальних здібностей і бути готовими до систематичної самоосвітньої діяльності. У зв'язку з чим на часі модернізація існуючих і пошук нової моделі процесу формування самоосвітньої компетентності учнів закладів загальної середньої освіти, яка б враховувала інноваційні досягнення науки. Проведено теоретичний аналіз і синтез праць науковців із теми дослідження, вивчення передового педагогічного досвіду, педагогічний експеримент, опитування на блозі та узагальнення висновків. Уточнено модель процесу формування самоосвітньої компетентності учнів закладів загальної середньої освіти при вивченні фізики, яка враховує інноваційні досягнення науки та опирається на сучасний стан методики навчання фізики. Запропонована модель процесу формування самоосвітньої компетентності учнів містить нормативно-теоретичний, операційно-технологічний та оцінювально-результативний блоки, цільову, змістовну та умовну складові, де кожен із блоків і складових виконує свою функцію. Зроблено висновки, що за дотримання принципів системного підходу до аналізу й організації процесу формування самоосвітньої компетентності учнів, повноцінного дотриманні організаційно-педагогічних умов його реалізації та забезпеченні комплексу ефективних форм, методів і засобів навчання, результатом реалізації запропонованої моделі передбачено досягнення високих рівнів сформованості самоосвітньої компетентності в учнів закладів загальної середньої освіти, посилення мотивації до вивчення фізики та покращання якості освітнього процесу.

Висвітлено результати здійсненого педагогічного експерименту з упровадження розробленої методичної системи формування самоосвітньої компетентності учнів основної школи в процесі вивчення фізики на засадах сталого розвитку. При дотриманні принципів системного підходу до аналізу й організації освітнього процесу формування самоосвітньої компетентності учнів основної школи в освітньому процесі з фізики, повноцінному дотриманні педагогічних умов його реалізації та забезпеченні комплексом ефективних форм, методів, засобів і технологій в освітньому процесі, передбачаємо сформованість високого рівня самоосвітньої компетентності учнів ЗЗСО. Під час реалізації педагогічного експерименту послуговувалися теоретичними (аналіз науково-методичної літератури з питань формування самоосвітньої компетентності учнів), емпіричними (спостереження, анкетування, тестування), а також статистичними методами опрацюванню результатів дослідження (критерій Пірсона та Стьюдента). Проведено педагогічний експеримент (констатувальний, пошуковий, формувальний і підсумковий етапи) до якого було залучено 1227 учнів із 24 закладів освіти Тернопільської (18), Волинської (3) і Кіровоградської (3) областей. Результати педагогічного експерименту підтвердили статистичну достовірність впливу запропонованої методичної системи на якісні показники самоосвітніх умінь і позитивні зрушення у засвоєнні учнями навчального матеріалу з фізики. Встановлено, що Впровадження розробленої методичної системи сприяє: підвищенню мотивації учнів до самоосвіти, зацікавленості до вивчення фізики, розвитку критичного мислення, вдосконаленню вмінь учнів використовувати хмарні сервіси для виконання особистісних і соціально значущих завдань і навчальних проєктів, розвитку вмінь використовувати у процесі вивчення фізики прикладне програмне забезпечення, виробленню навичок самостійності, роботи в групі, навчальної комунікації тощо.