Наведено відомості з систематики, географічного розповсюдження сукулентних рослин родини асфоделових. Представлено ботанічну характеристику, описано форми росту, розглянуто питання онтогенезу, зовнішньої морфології насіння. Висвітлено особливості насіннєвого та вегетативного розмноження родин родів алое, гастерія та гавортія з колекції сукулентів Ботанічного саду ім. академіка О.В.Фоміна. Викладено морфологічну характеристику більш ніж 100-а видів рослин, зокрема, міжвидових та міжродових гібридів, одержаних у Ботанічному саду. Проаналізовано сучасний стан та перспективи подальших досліджень з вивчення алое, гастерій та гавортій.

Приведены сведения по систематике, географическом распространении суккулентных растений семейства асфоделовых. Представлена ботаническая характеристика, описаны формы роста, рассмотрены вопросы онтогенеза, внешней морфологии семян. Освещены особенности семенного и вегетативного размножения семейства родов алое, гастерия и гавортия из коллекции сукулентов Ботанического сада им. академика О.В.Фомина. Изложена морфологическая характеристика более чем 100-а видов растений, в частности, межвидовых и межродовых гибридов, полученных в Ботаническом саду. Проанализированы современное состояние и перспективы дальнейших исследований по изучению алое, гастерий и гавортий.

  Скачати повний текст

Підведено підсумки інтродукції тропічних і субтропічних рослин у захищений грунт Ботанічного саду ім. акад. О. В. Фоміна. Наведено відомості з історії створення колекційних фондів тропічних і субтропічних рослин. Для кожного колекційного зразка вказано латинську назву, ареал, джерело надходження, рік інтродукції, життєву форму, відомості про цвітіння та плодоношення.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.925.25 Eup*60

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Підбито підсумки інтродукції сукулентних рослин у захищений грунт Ботанічного саду ім. академіка О. В. Фоміна Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка. Надано відомості з історії створення колекції, охарактеризовано її сучасний стан. Визначено місце сукулентів у рослинному світі, розглянуто їх природний ареал, анатомо-морфологічні особливості та можливості практичного використання. Надано характеристику основних родин, до складу яких входять сукулентні рослини, описано близько 70-ти видів з дев'яти родин.

Описано етапи формування, сучасний стан і перспективи розвитку однієї з найстаріших в Україні колекції представників тропічної та субтропічної флори.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.912.12Asr

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.925.25 Eup*99

Шифр НБУВ: Ж22632 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано спосіб природного вегетативного розмноження сукулентної рослини - Cissus tuberosa Moc. et Sesse ex DC. (Vitaceae) і наведено результати анатомо-морфологічних досліджень стебел цієї рослини при підготовці до посушливого періоду.

Проаналізовано рослини з колекції сукулентів Ботанічного саду ім. акад. О. В. Фоміна Київського національного університету ім. Т. Шевченка з аномальними формами росту. Встановлено, що до складу колекції входять 22 види фасційованих рослин, які належать до 14 родів та 3 родин, більшість з них є представниками родини Cactaceae A. L. Juss. Перевірено гіпотези виникнення подібних форм унаслідок механічного пошкодження, зараження вірусами та мікроскопічними грибами. Не підтверджено жодну з гіпотез утворення аномальних форм росту у рослин родини Cactaceae.

Надано порівняльну характеристику анатомо-морфологічної будови листків і проаналізовано кореляційні зв'язки між морфометричними та кількісними їх показниками у 9 видів рослин роду Agave L., з двох підродів: підрід Littaea (Agave attenuata, A. filifera, A. geminiflora, A. mitis) та підрід Agave (A. americana, A. fourcroydes, A. sisalana, A. vivipara, A. stricta). У межах роду виявлено кілька типів епідермальних клітин: з тонкою кутикулою та кутикулярними папілами в A. attenuata, A. mitis і A. sisalana; клітини епідерми келихоподібної форми в A. geminiflora, A. fourcroydes та A. filifera; зовнішня клітинна стінка куполоподібної форми з товстою кутикулою в A. americana, A. stricta, A. vivipara. Будова зовнішньої епідермальної стінки може слугувати додатковим таксономічним критерієм, що відрізняє A. sisalana від A. americana та A. vivipara. Вперше було виявлено негативну кореляцію між шириною продихів і розмірами листка, та позитивну - між шириною продихів, кількістю листків у розетці та ступенем лігніфікації флоеми. Розглянуті морфологічні й анатомічні показники листків не можуть використовуватись як діагностичні ознаки певного підроду.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.924.1 Cac*669.1

Рубрики:

Cariophyllales

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено фенологію та морфологічні особливості генеративних органів Adenium obesum (Forssk.) Roem. & Schult. за умов інтродукції для виявлення чинників, які перешкоджають штучному перехресному запиленню й одержанню життєздатного насіння. Встановлено, що бутонізація у рослин триває майже 90 діб, цвітіння - 30 - 35 діб, достигання плодів - близько 110 - 120 діб. Цвітіння однієї квітки триває 5 діб, але запилення можливе лише в перші 2 доби, оскільки потім порушується зв'язок між стовпчиком квітки і плодолистками. Висока фертильність пилку спостерігається протягом 3 - 4-х діб цвітіння. За штучного запилення зрілі плоди містять у середньому (80 ± 30) насінин. Схожість свіжозібраного насіння становить 96 %. Запропоновано послідовність дій за штучного запилення квіток A. obesum.

Досліджено особливості епідерми у парадермальній площині у 11 видів підродини Cactoideae родини Cactaceae. Проведено порівняльний аналіз особливостей цієї тканини в 3-, 6-, 12- та 18-місячних рослин. Для представників більшості вікових груп усіх досліджених видів характерна епідерма з крупними основними клітинами, які мають розпластані й витягнуті проекції та, переважно, звивисті обриси. При цьому звивистість антиклінальних стінок з віком значно зростає у всіх видів, крім Mamillaria prolifera (майже не змінюється) та Echinopsis peruviana (зменшується). Площа клітин епідерми з віком зменшується, а їх кількість на одиницю площі збільшується. Продихи паралелоцитні, великих розмірів, здебільшого поодинокі, однак у більшості досліджених рослин їх кількість на одиницю площі з віком зростає. У деяких видів зміни в епідермі мають спорадичний характер, що, ймовірно, свідчить про сезонні особливості розвитку цих рослин, зокрема, про нерегулярність процесів ділення та росту епідермальних клітин. Лише у представників Oreocereus celsianus більшість ознак епідерми з віком залишаються майже сталими.

Увагу приділено теоретичним і прикладним аспектам інтродукції рослин, проблемам збереження біорізноманітності in situ й ex situ в ботанічних садах і дендропарках в умовах кліматичних змін, анатомо-морфологічним і фізіолого-біохімічним дослідженням рослин, а також розробці біотехнологічних методів розмноження in vitro. Розглянуто сучасні проблеми менеджменту ботанічних садів і дендропарків, питання використання наукових, музейних і гербарних колекцій в освітянських і природоохоронних дослідженнях. Висвітлено еколого-біологічні особливості Veronica prostrata L. і перспективи її використання в умовах Правобережного Степового Придніпров'я. Подано інформацію щодо відтворення популяцій рідкісних видів рослин Кременецьких гір шляхом реінтродукції. Досліджено біоекологічні та біоморфологічні особливості комахоїдних рослин роду Pinguicula L. із колекції Ботанічного саду ім. акад. О.В. Фоміна. Проаналізовано терморегулюючу здатність листопадних представників родини Magnoliaceae Juss. у формуванні мікроклімату урболандшафту.

Изучены количественные анатомические признаки листьев трех видов рода Magnolia, произрастающих на территории Ботанического сада им. акад. О. В. Фомина Киевского национального университета имени Тараса Шевченко: M. kobus Sarg., M. obovata Thunb., M. denudata Desr. Установлено, что на первых этапах онтоморфогенеза M. kobus характеризуется менее специализированным типом мезофилла (гомогенногубчатым), в отличие от M. obovata и M. denudata, для которых характерен дорзовентральный тип. Количество слоев клеток мезофилла в исследованных видах составляет 4 - 6. Наименее вариабельным анатомическим признаком листа исследованных видов является их толщина (CV = 2 %). Другие анатомические признаки характеризуются средними значениями коэффициентов вариации (15 - 31 %). На основании корреляционной матрицы по методу "максимального корреляционного пути" построены корреляционные плеяды анатомических признаков листовой пластинки исследуемых растений. Из результатов корреляционного анализа определены группы признаков, которые в силу генетических, физиологических и биохимических причин обнаруживают взаимосвязанное проявление в онтогенезе. Из трех исследованных видов рода Magnolia на первых этапах онтоморфогенеза только у M. obovata подавляющее большинство исследованных анатомических признаков характеризуется высокими коэффициентами корреляции. У растений M. kobus и M. denudata наблюдается большая согласованность между признаками эпидермальной ткани. Отмечено, что на первых этапах онтоморфогенеза исследуемые виды испытывают недостаток влаги и высоких температур.

Одним із представників сукулентної флори острова Мадагаскар у колекції тропічних та субтропічних рослин Ботанічного саду ім. акад. О. В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка є Uncarina roeoesliana Rauh (Pedaliaceae). Рослина була описана наприкінці ХХ ст., а в колекції ботанічного саду перші екземпляри з'явились у 2005 р. Представники цього виду поширені у південно-західній частині острова в суворих аридних умовах. Рослини цього роду є ентомофільними та перехреснозапильними. Фенологічні спостереження показали, що рослини Uncarina roeoesliana вступають до генеративного періоду вже у віці 2 - 3 років. Досліджено морфологічні особливості листків, квіток, плодів і насінин Uncarina roeoesliana в умовах культивування. Показано наявність багатоклітинних залозистих трихом із чотириклітинною головкою на абаксіальному боці листків і на зовнішній поверхні оцвітини. Проведено фенологічні спостереження за цвітінням квітки та визріванням плодів. Описано морфологію квіток, що зібрані в цимоїдні суцвіття, які містяться в пазухах листків. Встановлено, що пилок у закритих пиляках є в невеликій кількості і зберігає 100 % життєздатність навіть після опадання квітки. Плід - сплюснута двогнізда коробочка, озброєна численними виростами з гачками на кінцях. Плоди визрівають упродовж майже 80 діб і містять, в наших умовах, насіння, здатне до проростання. Встановлено, що подібні морфологічні особливості квітки та характер запилення притаманні представникам родини Apocynaceae, які поширені в Південній Африці та на Мадагаскарі. Висунуто припущення, що такі пристосування пов'язані з аридним кліматом, для якого характерні високі температури та сухе повітря. Спостереження, проведені нами, дали підставу розробити методику запилення рослин цього виду в умовах інтродукції. Запропоновано послідовність дій під час штучного запилення квіток Uncarina roeoesliana.

Наведено відомості про ботанічні особливості та поширення в світі сукулентних рослин різних систематичних груп. Надано стислу характеристику місць їх зростання, морфологічні особливості та ступінь рідкісності. Книгу проілюстровано фотографіями рослин з колекції сукулентних рослин Ботанічного саду ім. акад. О. В. Фоміна Київського національного університету імені Тараса Шевченка, природних місцезростань та натуралізованих в природні угруповання деяких тропічних країн. Подано інформацію про сукулентні рослини Канарських островів, острова Сокотра, Австралії, Європи.