Показано динаміку формування і освоєння ресурсної бази вуглеводневої сировини Західного регіону України та результати геологорозвідувальних робіт і наукових досліджень за період від останньої оцінки прогнозних ресурсів (1993 р.) до сьогодні. Наведено результати їх оцінки на 1.01.2004 р. Визначено основні напрямки геологорозвідувальних робіт на перспективу, серед яких і нові: кембрійський комплекс Волино-Поділля і Більче-Волицької зони, міоценовий - Самбірського покриву, палеогеновий та крейдовий - Скибової і Кросненської зон Карпат, неогеновий, палеогеновий і мезозойський - Закарпатського прогину.

Проаналізовано методичні підходи та динаміку оцінки прогнозних ресурсів вуглеводневої сировини алохтонних елементів Карпатської нафтогазоносної провінції з 1959 р. до 2004 р. Розглянуто фактори, що вплинули на достовірність їх прогнозування. Зокрема, геологорозвідувальними роботами не підтвердилися очікувані поклади газу глибокого залягання (понад 3 км) горизонтах Бориславсько-Покутської зони Передкарпатського прогину. Оцінка з урахуванням запасів крупних родовищ (Бориславського, Долинського та Битків-Бабченського) призводила до завищення сумарних ресурсів вуглеводнів. Показано, що об'єктивність прогнозу підвищується, коли для визначення середніх ресурсів покладів не залучаються дані родовищ з видобувними запасами понад 5 млн т умовного палива, які вже довгий час (10 - 15 років) не відкривалися. Методику за питомими щільностями ресурсів на одиницю площі або на "усереднену структуру" рекомендовано використовувати для таких зон Карпат як Скибова та Кросненська, що знаходяться на початковому етапі вивчення. Для територій з високим ступенем геологічної вивченості (Бориславсько-Покутська зона) оцінку прогнозних ресурсів рекомендовано проводити за допомогою об'ємного методу.

Проаналізовано розподіл літофацій і товщин верхньовендського стратиграфічного комплексу Дністровського перикратону Заходу України. Визначено, що на схід від сучасної границі Волино-Подільської нафтогазоносної області поряд зі зростанням товщини розрізу утворень верхнього венду спостерігається тенденція підвищення якості піщаних колекторів, але гідрогеологічні, структурні і літофаціальні умови нагромадження і збереження вуглеводнів залишаються майже невивченими і потребують проведення параметричного буріння на глибину 1000 - 2300 м. Після цього можна буде визначити першочергові ділянки сейсморозвідувальних робіт і локалізації об'єктів пошуку нових покладів вуглеводнів.