Вивчено вплив змін кислотно-лужного стану на вміст кадмію та показники мінерального обміну в організмі отруєних кадмію сульфатом щурів 3-, 6- та 18-місячного віку. Розроблено біологічні моделі введення щурів різних вікових груп у стан метаболічного ацидозу та алкалозу до та після отруєння кадмію сульфатом. Досліджено показники кислотно-лужного стану та мінерального обміну розроблених експериментальних моделей. Встановлено, що застосування біологічної моделі стану метаболічного ацидозу, який посилюється після отруєння кадмію сульфатом, сприяє зниженню вмісту кадмію у крові, печінці, нирках, селезінці, серці та легенях щурів різного віку, що найбільш виражено в організмі тварин 3-місячного віку. Досліджено вплив змін параметрів кислотно-лужного стану організму на вміст у крові макроелементів - натрію, калію, кальцію, магнію, неорганічного фосфору та мікроелементів - купруму, цинку, феруму у крові та органах отруєних щурів у віковому аспекті. Вивчено біологічні моделі змін параметрів кислотно-лужного стану організму отруєних тварин і виявлено, що стан експериментального метаболічного ацидозу у порівнянні з алкалозом після отруєння кадмію сульфатом є більш ефективним для корекції кадмієвої інтоксикації та нормалізації показників мінерального обміну в організмі отруєних щурів 3- та 6-місячного віку.

Зазначено, що в ценопопуляціх серійних рослинних угруповань на тлі різних хвиль ецезису мають місце екотопічний і біотичний відбір. Типологію внутрішньоценопопуляційних форм можна будувати на підставі різних критеріїв, але рівні стійкості, генеративної здатності та тривалості життя є цілком раціональними дія однієї з перших типологічних схем.

Показано вікові особливості вмісту кадмію в печінці, нирках і селезінці щурів 3- та 18-місячного віку за експериментального токсикозу, спричиненого кадмію сульфатом. Встановлено, що в печінці щурів 3-місячного віку вміст кадмію збільшується у 266,7 раза, а в щурів 18-місячного - у 141,8 раза у порівнянні з інтактними тваринами. Розроблено біологічну модель введення щурів 3- та 18-місячного віку у стан метаболічного ацидозу до та після експериментального отруєння їх кадмію сульфатом. Результати досліджень показали, що зміна кислотно-лужного стану організму отруєних щурів у бік метаболічного ацидозу може впливати на зменшення вмісту кадмію в їх організмі. Так, у печінці щурів 3-місячного віку за моделювання метаболічного ацидозу до отруєння кадмієм вміст його зменшується на 21 %, в нирках - на 53 %; за моделювання метаболічного ацидозу після отруєння кадмієм вміст його також зменшується на 44 та 56,5 % відповідно у порівнянні з такими показниками в отруєних тварин, але без змін у кислотно-лужному стані їх. Вміст кадмію в селезінці отруєних щурів 3-місячного віку за моделювання експериментального метаболічного ацидозу як до, так і після отруєння, зменшується на 36,5 %. Меншою мірою характер таких змін спостерігається і в організмі дослідних щурів 18-місячного віку. Результати досліджень показали ефективність корекції зниження кадмієвої інтоксикації в організмі щурів 3-місячного віку у разі використання моделі зміни кислотно-лужного балансу організму отруєних тварин.

Розглянуто особливості у змінах показників кислотно-лужного стану крові щурів різних вікових груп за умов отруєння кадмієм. Зазначено, що експериментальне введення амонію хлориду та натрію гідрокарбонату зумовлює у токсикованих кадмієм тварин двох вікових груп стан метаболічного ацидозу та метаболічного алкалозу декомпенсованого характеру. Більшу вираженість змін у показниках кислотно-лужного стану виявлено у групі старих щурів, токсикованих кадмієм, що свідчить про зменшення компенсаторних процесів з віком.

Рассмотрены особенности в изменениях показателей кислотно-щелочного состояния крови крыс различных возрастных групп в условиях отравления кадмием. Отмечено, что экспериментальное введение аммония хлорида и натрия гидрокарбоната вызывает у отравленных кадмием животных двух возрастных групп состояние метаболического ацидоза и метаболического алкалоза декомпенсированного характера. Более выраженные изменения в показателях кислотно-щелочного состояния отмечено в группе старых крыс, отравленных кадмием, что свидетельствует об уменьшении компенсаторных процессов с возрастом.

Вивчено вміст α{\dn\fs8 2}-макроглобуліну, сумарну протеолітичну та тромбінподібну активність в плазмі крові у хворих із злоякісними новоутвореннями навколоносових пазух і порожнини носа. Показано, що за умов онкологічного процесу в навколоносових пазухах і порожнинах носа збільшується рівень тромбінподібної амідолітичної активності (ТрПА) на тлі зменшення тріпсінподібної протеолітичної активності та вмісту α{\dn\fs8 2}-М в плазмі крові. У хворих з ІV стадією злоякісного росту відзначено значне підвищення рівня ТрПА.

Изучено содержание α{\dn\fs8 2}-макроглобулина, суммарную протеолитическую и тромбинподобную активность в плазме крови у больных со злокачественными новообразованиями околоносовых пазух и полости носа. Показано, что при онкологическом процессе в околоносовых пазухах и полости носа увеличивается уровень тромбинподобной амидолитической активности (ТрПА) на фоне уменьшения трипсинподобной протеолитической активности и содержания α{\dn\fs8 2}-М в плазме крови. У больных с ІV стадией злокачественного роста отмечено значительное повышение уровня ТрПА.

Вивчено розвиток агрофітоценологічних ідей. Розкрито сутність і диференційованість агрофітоценології. Обгрунтовано функції агрофітоценозів. Досліджено агрофітоценози як специфічні системи. Розглянуто еколого-еволюційні аспекти землеробства та рослинництва. Проаналізовано ідеї адаптаціогенезу в теорії землеробства та рослинництва.

З позицій міждисциплінарного підходу викладено результати досліджень сучасного стану використання альтернативних джерел енергії в умовах розвитку сільських територій. Наведено економічні, соціальні та правові проблеми використання альтернативних джерел енергії. Розглянуто питання щодо агроекологічних особливостей та перспектив використання альтернативних джерел енергії в сучасних умовах. Визначено проблеми та перспективи технологічних і технічних рішень в галузі альтернативної енергетики. Досліджено напрями вдосконалення використання альтернативних джерел енергії в умовах розвитку сільських територій. Розкрито використання вітчизняного і зарубіжного досвіду у підвищенні енергоефективності та енергонезалежності сільських територій.

Висвітлено сучасну українську історіографію розвитку аграрної освіти та науки на Придніпров'ї ХІХ - ХХІ ст. Розглянуто гуманітаристику, гуманітарне знання, гуманітарний дискурс, гуманітарні науки для вдосконалення навчання фахівця-аграрія. Увагу приділено лінгвістичній підготовці фахівців-аграріїв як компоненті сучасної гуманітаристики. Визначено пріоритетні напрями формування стійкості потенціалу беззбиткового розвитку сільськогосподарських підприємств. Висвітлено коротку історію розвитку систем землеробства та сівозмін. Розглянуто історію становлення та сучасний стан основного обробітку ґрунту. Проаналізовано діяльність лісового господарства Дніпропетровської області за індикаторами сталого розвитку тощо.