Визначено роль використання алюзивних засобів як способу впливу на читача. Вирішено такі завдання: визначення алюзії та встановлення її відношення до суміжних понять (ремінісценція, цитація, імплікація); з'ясування факторів, що впливають на сприйняття алюзії читачем, з урахуванням встановлення критеріїв побудови тексту для орієнтації повідомлення на конкретну аудиторію. Дослідження проведено на матеріалі текстів полемічного дискурсу англомовної політичної риторики.

Окреслення характеристик алюзивних засобів з позицій теорії інтермедіальності дозволяє розкрити особливості перекодування знаків, які апелюють до різних каналів рецепції інформації, у вербальні знаки. Залучення методу нечітких множин уможливлює виявлення жанрових особливостей текстів англомовного публіцистичного дискурсу й, як наслідок, оптимізує процес ідентифікації алюзій у тексті. Виявлено, що елементи джерела чітко репрезентованої алюзії можуть бути експлікованими або неексплікованими у тексті-реципієнті. Елементи нечітко репрезентованої алюзії з'являються у тексті-реципієнті у зміненому вигляді, зберігаючи, однак, деякі риси одиниць джерела. Доведено, що чим вищим є ступінь нечіткості репрезентації алюзії, тим менш повним та адекватним є алюзивний зміст, що актуалізується. До константних функцій алюзій англомовного публіцистичного дискурсу належать пізнавальна (когнітивна), кумулятивна, компресивна та комунікативно-прагматичні (оцінна, експресивна, волюнтативна). До варіативних функцій алюзій відносимо контактовстановлювальну, дейктичну та функцію збільшення кількості кодових систем, за допомогою яких здійснюється комунікація. Встановлено, що когнітивний механізм актуалізації змісту алюзивних засобів англомовного публіцистичного дискурсу становить відтворення фрейму тексту-джерела за одним (або кількома) слотами й екстраполяції його в якості загального фрейму (або одного з субфреймів) на текст-реципієнт. Використання алюзії як засобу інтермедіального зв'язку дозволяє автору збільшити кількість кодових систем, за допомогою яких здійснюється комунікація, й, як наслідок, підвищити ефективність впливу англомовного публіцистичного тексту на адресата.

Розглянуто можливість та оцінено ефективність застосування розчинів, оброблених за допомогою контактної нерівноважної низькотемпературної плазми для інтенсифікації розчинення дорогоцінних металів у ціаністих системах вилуговування. Встановлено, що плазмохімічно активовані розчини завдяки дії пероксидних сполук, радикалів і частинок, які утворюються у воді під час обробки, проявляють вищі окиснювальні властивості у порівнянні із синтетичним пероксидом водню, що зазвичай застосовується в гідрометалургійній промисловості як окиснювальний компонент. Встановлено вплив основних технологічних параметрів на швидкість процесу розчинення дорогоцінних металів у активованих розчинах, а також за використання синтетичного пероксиду водню. Показано, що розчинення золота й міді в обох випадках характеризується перехідним типом кінетики, що підтверджується розрахованими значеннями енергій активації. Порівняння значень енергій активації свідчіть про перевагу використання активованих розчинів над додаванням синтетичного пероксиду водню.

Розглянуто можливість й оцінено ефективність застосування розчинів, оброблених за допомогою контактної нерівноважної низькотемпературної плазми для інтенсифікації розчинення срібла в ціаністих системах вилуговування. Встановлено, що плазмохімічно активовані розчини завдяки дії пероксидних сполук, радикалів і частинок, що утворюються у воді під час обробки, проявляють значні окиснювальні властивості у порівнянні з синтетичним пероксидом водню і кисню, які зазвичай застосовуються у гідрометалургійній промисловості як окиснювальний компонент. Встановлено вплив основних технологічних параметрів на швидкість процесу розчинення срібла в активованих розчинах, а також за використання синтетичного пероксиду водню і кисню. Показано, що розчинення срібла у всіх випадках протікає в дифузійному режимі, що підтверджується розрахованими значеннями енергій активації. Порівняння значень енергій активації свідчить про перевагу використання активованих розчинів у порівнянні із синтетичним пероксидом водню і киснем.

За допомогою програми HyperChem 7.00 виконано квантово-хімічні розрахунки ряду неорганічних речовин, відібраних для стабілізації пероксидних сполук, водних розчинів, оброблених під дією контактної нерівноважної низькотемпературної плазми. На основі розрахованих параметрів досліджуваних сполук проаналізовано їх реакційну здатність та досліджено силу їх донорно-акцепторної взаємодії з металами-каталізаторами розкладення пероксидних і надпероксидних сполук.

Науково обгрунтовано та розроблено технологію ціанідного одержання золотовмісних розчинів з мінеральної сировини з використанням води, обробленої контактною нерівноважною низькотемпературною плазмою, для підвищення ступеня вилучення золота з "упорних" руд і концентратів. Виконано термодинамічний аналіз та визначено кінетичні параметри розчинення золота і срібла ціанідними розчинами, на основі води, обробленої контактною нерівноважною низькотемпературною плазмою. Проведено мінералого-технологічне оцінювання рудного концентрату Бобриківського родовища (Луганська обл., Україна) і визначено причини "упорності" цієї мінеральної сировини до традиційної технології ціанідного вилуговування. Для запобігання розкладу пероксидних сполук плазмохімічно обробленої води під дією іонів важких і полівалентних металів, присутніх в золотовмісній мінеральній сировині, досліджено застосування солей фосфатної кислоти та полімерів. Виявлено влив основних технологічних параметрів на ступінь вилучення золота та срібла з мінеральної сировини розчинами на основі плазмохімічно обробленої води. Встановлено умови, що забезпечують високий ступінь вилучення золота та срібла в розчин. Розроблено технологічну схему та проведено порівняльне економічне оцінювання з визначенням економічної доцільності вилучення дорогоцінних металів з рудних концентратів ціанідними розчинами, виготовленими на основі плазмохімічно обробленої води.

Показано ефективність використання контактної нерівноважної низькотемпературної плазми для одержання наночастинок золота з водних розчинів тетрахлороаурату без додаткового введення відновників і високомолекулярних стабілізаторів. Встановлено вплив початкової концентрації прекурсору та електричних параметрів плазмохімічної установки на процес синтезу золів. Досліджено форму та розмір одержаних частинок. Запропоновано механізм процесу утворення золів золота під дією плазменного розряду.

Індекс рубрикатора НБУВ: К344.13

Рубрики:

Видобування золота ціануванням

Шифр НБУВ: Ж69121 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Із використанням математичних моделей гетерогенних процесів розроблено програму в середовищі Delphi 7 для визначення можливого механізму та розрахунку кінетичних параметрів процесу вилуговування золота з рудних концентратів розчинами, виготовленими з використанням води, обробленої під дією контактної нерівноважної плазми. На основі розрахованих констант, передекспоненціального множника та енергії активації одержано рівняння Ареніуса. Показано, що дані, одержані під час використання програми, цілком адекватні та корелюють з результатами розрахунку кінетичних параметрів, одержаних без її застосування.

Проаналізовано та систематизовано теоретичні та правові засади використання Due Diligence під час обгрунтування передінвестиційних рішень на мікро-, мезо- та макрорівнях. Розглянуто досвід західних консалтингових компаній із відпрацювання Due Diligence та можливості його запровадження в Україні. Опрацьовано особливості використання Due Diligence під час укладання угод злиття та поглинання. Проаналізовано сучасний стан і перспективи методичного забезпечення Due Diligence під час обгрунтування передінвестиційних рішень у секторах національної економіки, визначено методичний підхід до оцінки стану основних засобів у процесі модернізаційних перетворень на вітчизняних підприємствах. Окреслено тенденції розвитку окремих галузей національної економіки, обгрунтовано можливі передінвестиційні управлінські рішення. Розглянуто тенденції розвитку промисловості України та визначено можливості інвестування до певних галузей вітчизняної економіки.