Проаналізовано поняття «компетентність», «компетенція», «фахова компетенція» та визначено їх відмінності. Визначено поняття «інформаційно-комунікаційна компетентність фахівця» та систему компетентностей майбутніх фахівців водного транспорту. Розглянуто педагогічні умови формування кінцевого результату - алгоритмічно-компетентного фахівця.

Проведен анализ понятий «компетентность», «компетенция», «профессиональная компетенция» и определены их отличия. Определены понятие «информационно–коммуникационная компетентность специалиста» и система компетентности будущих специалистов водного транспорта. Рассмотрены педагогические условия формирования конечного результата – алгоритмично-компетентного специалиста.

Розглянуто питання використання візуалізаторів, зокрема модулю середовища демонстрації інтегрованого середовища вивчення курсу "Основи алгоритмізації та програмування", що розроблено в НДІ ІТ Херсонського державного університету, для викладання курсу програмування у вищих навчальних закладах.

Охарактеризовано критерії визначення рівня сформованості алгоритмічної компетентності у професійній підготовці майбутніх судноводіїв з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Розроблено модель алгоритмічної підготовки майбутніх судноводіїв до вирішення професійно-орієнтованих завдань, що включає, мету, завдання, принципи, технологію алгоритмічної підготовки, інформаційно-комунікаційне середовище та систему різнорівневих професійно-орієнтованих завдань. Визначено педагогічні умови алгоритмічної підготовки майбутніх судноводіїв засобами інтенсивного використання наочності. Як інформаційно-комунікаційне середовище запропоновано використовувати інтегроване середовище вивчення курсу "Основи алгоритмізації та програмування", дидактичні візуальні засоби якого (інтерактивний гіпертекстовий навчальний посібник, бібліотека лекцій, бібліотека алгоритмів, середовище демонстрації) створюють можливості їх раціонального використання в алгоритмічній підготовці майбутніх судноводіїв. Для забезпечення методичної підтримки процесу алгоритмічної підготовки судноводіїв та організації обчислювального експерименту з використанням візуалізаторів розроблено методичні рекомендації: для виконання практичних робіт "Інформатика та використання обчислювальної техніки в судноводінні" курс "Основи алгоритмізації та програмування", для виконання самостійних робіт "Інформатика та використання обчислювальної техніки в судноводінні" курс "Основи алгоритмізації та програмування".

Розглянуто питання алгоритмічної підготовки судноводіїв за умов інформаційно-комунікаційного педагогічного середовища. Для викладання алгоритмізації та програмування пропонується використовувати інтегроване середовище вивчення курсу "Основи алгоритмізації та програмування", що розроблено в НДІ ІТ Херсонського державного університету.

Досліджено розвиток теорії наочного навчання, визначено функції наочності та особливості реалізації принципу наочності у сучасному навчальному процесі. Встановлено суть поняття "візуальне середовище навчання" та дидактичну значимість процесів інтерактивної мультимедіа-візуалізації, досліджено проблему виявлення потенціалу когнітивної візуалізації в алгоритмічній підготовці студентів з використанням інформаційно-комунікаційного педагогічного середовища.

Проведено аналіз поняття "результати навчання"; розглянуто та пояснено форми формативного і сумативного оцінювання; як частини навчального процесу, наведено види формативного та сумативного оцінювання; наведено поняття безперервного оцінювання; розглянуто засоби оцінювання результатів навчання, запропонований принцип побудови оціночної таблиці, яка поєднує в собі види формативного і сумативного оцінювання під час вивчення модуля "Морехідна астрономія" у процесі підготовки судноводіїв.

Розглянуто проблемні питання негативного прояву людського чинника на морському транспорті. Науковою гіпотезою в статті виступає зв'язок підвищеної суб'єктивної ентропії особи, що приймає рішення, і неадекватних рішень, що тягнуть катастрофічні наслідки при управлінні судном. Запропоновано ряд формальних залежностей, заснованих на ентропійному підході, а також математичну модель проявів суб'єктивної ентропії. У даній моделі передбачається застосування інтелектуальних інтерфейсів з метою попередження негативних наслідків шляхом ідентифікації суб'єктивної ентропії і впливу на її рівень. Основними елементами моделі виступають альтернативи прийняття рішень і чинники, що впливають на підвищення і зниження рівня суб'єктивної ентропії. Передбачається, що рівень підвищення суб'єктивної ентропії залежить від значень інформативності альтернатив. Наведено висновки про підходи впливу на суб'єктивну ентропію при виконанні суб'єктом посадових обов'язків.

Досліджено формування і практичну реалізацію функціональних можливостей транспортних засобів. Висвітлено напрямки вирішення проблем їх експлуатації і діагностики. Розглянуто питання створення методологічних основ оптимального технічного використання, технічного обслуговування і ремонту засобів транспорту, вивчення закономірностей зміни їх технічного стану, високоефективного використання з дотриманням вимог охорони навколишнього природного середовища. Увагу приділено розробці технічних заходів у напрямку підвищення надійності функціональних і енергетичних транспортних систем. Розглянуто особливості сучасних технологій транспортного комплексу, питання конструювання, випробувань та експлуатації засобів транспорту.

Роль морських вищих навчальних закладів полягає в тому, щоб підготувати майбутнього компетентного працівника морського спеціаліста таким чином, щоб він відповідав вимогам роботодавця та мав можливість забезпечити якісну професійну діяльність на борту. Тому професійна компетентність майбутніх морських фахівців як здатність мобілізувати знання та досвід, набуті в конкретній предметно-професійній діяльності, визначається знаннями, вміннями та навичками. Мета дослідження - моделювання професійної підготовки майбутніх морських фахівців за інформаційно-технологічним середовищем. До моделі професійної підготовки майбутніх морських фахівців в інформаційно-технологічному освітньому середовищі включено такі блоки: мотиваційно-цільовий, теоретико-методологічний, функціонально-змістовий, процедурні, критеріально-діагностичні, ефективні та постійно-професійні. Узагальнено, що перехід до компетентнісного підходу породжує зміни в розумінні освіти, коли вчителі разом із роботодавцями повинні чітко визначати кінцеві цілі професійної підготовки морських професіоналів, цілі повинні формулюватися з точки зору результатів навчання і виражене в термінах компетентностей, навчання спрямоване на засвоєння готовими студентами алгоритмів професійної діяльності, без суворого дотримання встановлених правил чи алгоритмів діяльності. При оцінці компетентностей студентів система оцінювання навчальних досягнень студентів повинна враховувати моніторинг і визначення рівня компетентності. Наступні невід'ємні компоненти моделі перераховано та описано: організаційно-педагогічні умови, інформаційно-технологічне освітнє середовище. В результаті дослідження доведено, що результат професійної підготовки майбутніх спеціалістів морської галузі за допомогою інформаційно-технологічного освітнього середовища - позитивна динаміка рівня професійної компетентності майбутніх морських фахівців.

Досліджено стан теорії та практики професійної підготовки майбутніх морських фахівців засобами інформаційно-технологічного освітнього середовища. Обґрунтовано концепцію професійної підготовки майбутніх морських фахівців, яка орієнтована на формування здатності й готовності майбутніх морських фахівців реалізувати себе за професійним призначенням. Виявлено та реалізовано організаційно-педагогічні умови підготовки майбутніх морських фахівців до професійної діяльності: підвищення рівня сформованості мотивації і дотримання цільових орієнтирів у професійній підготовці майбутніх морських фахівців; забезпечення ефективності інформаційно-технологічного освітнього середовища у процесі професійної підготовки майбутніх морських фахівців на основі компетентнісного підходу; спрямованість освітнього процесу на активну взаємодію її учасників у системі "викладач - курсант / студент - інформаційно-технологічне освітнє середовище"; підвищення професійної компетентності науково-педагогічних працівників до використання засобів інформаційно-технологічного освітнього середовища. Спроєктовано педагогічну систему професійної підготовки майбутніх морських фахівців засобами інформаційно-технологічного освітнього середовища, що об'єднує теоретичні та практичні основи: цільове спрямування, закономірності підготовки, комплекс загальнодидактичних і специфічних принципів; зміст навчальних дисциплін базової та спеціальної підготовки.