Досліджено особливості ліпідного обміну при хронічних вірусних гепатитах (ХВГ) різного ступеня активності у дітей шкільного віку. Встановлено, що при ХВГ відмічається порушення ліпідного обміну, яке проявляється підвищенням вмісту загальних ліпідів, загального холестерину, триацилгліцерину та зниженням фосфоліпідів; зміни показників ліпідного обміну залежать від активності процесу - найбільше виражені при максимальній активності, менше - при помірній і мінімальній. Підкреслено, що відновлення вмісту ліпідів під впливом традиційного лікування з включенням противірусного препарату наступає при мінімальній і помірній активності хронічного гепатиту, при максимальній - показники обміну не досягають нормальних величин.

Розглянуто основні методи додаткового обстеження дитини, необхідні для встановлення діагнозу, моніторингу фізичного стану в процесі лікування та спостереження за нею. Запропоновано критерії оцінки показників периферичної крові, спинномозкової рідини, сечі, калу, дуоденального вмісту. Проаналізовано особливості імунного статусу. Наведено методику клінічної оцінки функції печінки.

Рассмотрены основные методы дополнительного обследования ребенка, необходимые для установления диагноза, мониторинга состояния организма в процессе лечения и наблюдения за ним. Предложены критерии оценки периферической крови, спинномозговой жидкости, мочи, кала, дуоденального содержания. Проанализированы особенности имунного статуса. Приведена методика клинической оценки функции печени.

Описаны редко встречаемые случаи синдромов гиперэластической и вялой кожи. Представлены клинические типы и критерии дифференциальной диагностики.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.410.105.01-52 + Р733.645.093.3-52

Рубрики:

Вроджені вади серця у дітей

Неврози і психоневрози у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У 65-ти дітей старшого шкільного віку з синдромом функціональної диспепсії було вивчено зміни вегетативного статусу за даними кардіоінтервалографії. Виявлено напруження компенсаторних механізмів, що проявлялося перевагою тонусу симпатичного відділу вегетативної нервової системи, збільшенням індексу напруги і амплітуди моди кардіоінтервалів. В комплекс терапії виявлених порушень було включено як немедикаментозну (психотерапевтичну), так і медикаментозну корекцію таких змін. Проведені дослідження дозволяють вважати кардіоінтервалографію методом контролю за адаптаційними процесами та тестом оцінки ефективності призначеної терапії.

Изложены результаты исследования клинического течения реактивных артритов у детей с сопутствующей HBV-инфекцией. Показан высокий удельный вес больных с указанной сочетанной патологией в общей структуре находящихся на стационарном лечении по поводу воспалительных заболеваний суставов. Приведен дифференцированный анализ жалоб, анамнеза заболевания, анамнеза жизни, показателей объективного суставного статуса и активности артрита с последующим их сравнением между детьми, инфицированными и не инфицированными вирусом гепатита В. Описаны особенности течения реактивных артритов с HBV-инфекцией, в том числе - в зависимости от ее фазы. Указана совокупность признаков, наличие которой может быть предлогом для проведения дальнейшего диагностического поиска с целью уточнения возможной этиопатогенетической роли вируса гепатита В в возникновении заболевания.

Вивчено особливості клінічного перебігу хронічних захворювань верхніх відділів травної системи у дітей шкільного віку. Встановлено вікозалежний феномен патології з переважанням у обстежених старшого шкільного віку. Виявлено наявність проявів больового, диспепсичного синдромів та синдрому хронічної неспецифічної інтоксикації.

Изложены результаты сравнительного исследования функционального состояния печени, лабораторных показателей системной эндотоксемии и иммунитета между детьми, больными реактивным артритом с HBV-инфекцией, и детьми, у которых при этой патологии данных про инфицированность вирусом гепатита В не было. Показаны более значимые патологические изменения у детей с HBV-инфекцией. Указана важность корректного установления факта синдрома цитолиза гепатоцитов и их микросом у больных реактивными артритами. Представлены коррелятивные связи между уровнем "средних" молекул и формализированными интегративными показателями эндогенной интоксикации у детей при сочетании артрита и HBV-инфекции. Показано, что иммунные нарушения у них в целом сходны с таковыми, которые наблюдаются у больных с хроническим гепатитом В. Обращено внимание на возможность различного типа Т-хелперного ответа организма в зависимости от фазы вирусной активности.

Изложены результаты сравнения клинического течения ювенильного ревматоидного артрита (ЮРА) у детей, инфицированных и не инфицированных вирусом гепатита В. Приведен дифференцированный анализ жалоб, анамнеза заболевания, анамнеза жизни, основных клинических синдромов, качества висцеритов, объективного суставного статуса и активности заболевания. Определены особенности показателей отечественных критериев активности ЮРА и показателей активности по индексу DAS 4. Установлено возможное влияние фазы HBV-инфекции на развитие того или иного варианта дебюта ЮРА и отсутствие этого влияния на активность болезни в целом. Показано, что окончательная диагностика сочетанного течения этих двух заболеваний возможна только после проведения специального иммуноферментного исследования.

Розглянуто стан психоемоційної сфери у підлітків з хронічною патологією шлунково-кишкового тракту. Обстежено 75 дітей віком 13 - 17 років, із них у 42 (56,0 %) діагностовано хронічний гастродуоденіт, у 21 (28,0 %) - хронічний холецистохолангіт, у 12 (16,0 %) - виразкову хворобу дванадцятипалої кишки; 30 практично здорових дітей склали групу порівняння. Встановлено залежність психоемоційного стану підлітків від статі, клінічного перебігу захворювань, функціонування органів травного тракту.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.410.105.0-3

Рубрики:

Вади серця у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено особливості психоемоційної сфери у дітей шкільного віку з хронічними захворюваннями верхніх відділів травної системи. Встановлено наявність змін психологічного стану у обстежених пацієнтів. Показано позитивний вплив на стан хворих при застосуванні настоянки "Фітосед" в комплексному лікуванні хронічної патології гастродуоденальної зони.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413.2-3

Рубрики:

Хвороби шлунку і дванадцятипалої кишки у дітей

Шифр НБУВ: Ж22335 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изложены результаты сравнения функционального состояния печени, синдрома эндогенной интоксикации и ряда показателей иммунитета у больных ювенильным ревматоидным артритом (ЮРА), инфицированных и неинфицированных вирусом гепатита В. Показано, что более выраженный цитолитический синдром у детей, больных ЮРА с HBV-инфекцией, является причиной снижения у них белково-синтетической и детоксикационной функций печени. Отмечено, что при сочетании указанной патологии нарушения иммунитета имели неспецифический характер: ряд показателей обладали признаками, присущими ревматоидному артриту и HBV-инфекции, а ряд других - были нехарактерны ни для одного из перечисленных заболеваний.

Отображены современные представления о диагностике сочетанной патологии гепатобилиарной системы у детей школьного возраста. Установлено нарушение белоксинтезирующей и липидообменной функций печени у детей школьного возраста, больных хроническим холецистохолангитом. По данным ультразвуковой доплерографии диагностировано снижение кровотока в портальной вене и печеночной артерии при хроническом холецистохолангите у школьников. Определена прямая зависимость изменений функционального состояния печенки от нарушений кровотока по результатам доплерографического картирования сосудов печени.

На підставі вивчення клініко-параклінічних особливостей перебігу хронічного гепатиту В і С (ХГВіС) в дитячому віці, факторів ризику трансформації гострого гепатиту В у хронічний, функціонального стану печінки, імунного та вегетативного гомеостазу, розробки моделі прогнозування можливості хронізації гострого гепатиту В, диференційованих методів етапного патогенетичного лікування та реабілітації розглянуто питання удосконалення, оптимізації лікування та реабілітації дітей, хворих на вірусниий гепатит. Систематизовано фактори ризику розвитку хронічного гепатиту (ХГ), наведено модель алгоритму можливої трансформації гострого вірусного гепатиту В у хронічний процес. Науково обгрунтовано методи лікування і реабілітації дітей, хворих на ХГ залежно від активності фази патологічного процесу. Виявлено особливості імунного статусу, ендотоксикозу, вегетативної нервової системи. Показано необхідність проведення безперервного комплексного патогенетичного лікування, яке у дітей-реконвалесцентів гострого вірусного гепатиту (ГВГ) включає препарат "Вобензим". З'ясовано, що для лікування ХГВ необхідними заходами є раціональне лікувальне харчування відповідно віковим потребам і супутній соматичній патології та противірусна терапія лафероном у комбінації з вобензимом. Доведено, що диференційоване використання вобензиму та мінеральної води джерела N6 курорту Моршин поліпшує загальний стан дітей, хворих на ХГВ, функціональний стан печінки та імунний статус пацієнтів, подовжує періоди ремісії, зменшує частоту загострень ХГВ. Створено концептуальні моделі етапного спостереження, лікування, реабілітації дітей та прогнозування можливості

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413.520.11 + Р731.93

Рубрики:

Холецистити і ангіохоліти (холангіти) у дітей

Система травлення у дітей

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.413.520.11-25

Рубрики:

Холецистити і ангіохоліти (холангіти) у дітей

Шифр НБУВ: Ж16694 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчення функціонального стану печінки при хронічному холецистохолангіті є необхідною складовою сучасних діагностично-лікувальних схем даного захворювання. Обстежено 84 дитини з хронічним холецистохолангітом віком від 9 до 14 років. У клініці захворювання переважали прояви абдомінального больового та астено-невротичного синдромів. Встановлено ознаки цитолітичного синдрому у 7,1 % хворих, мезенхімально-запального - у 6,0 % дітей, холестатичного - у 11,9 % хворих. За даними УЗД підтверджено діагноз хронічного ураження печінки у 23,8 % дітей з хронічним холецистохолангітом, початкові ознаки портальної гіпертензії - у 1,2 % хворих.

Досліджено рівень інтерферону-alpha у крові 14 дітей, хворих на хронічний гепатит В до і після лікування лафероном та вобензимом. Середнє значення рівня інтерферону-alpha у крові хворих дітей було нижчим у 1,6 раза та у 12 з них зросло приблизно в 5 разів після лікування.