Описаны методика взятия аутотрансплантата со стопы (плюснефаланговый сустав с метатарзальной костью) и методика костной пластики дефекта донорской кости на мягкотканной мышечной ножке из соседней метатарзальной кости стопы с замещением дефекта деминерализованной костной тканью и без замещения дефекта.

На основании изучения прочности костной ткани разных отделов нижней челюсти сделан вывод, что при проведении реконструктивно-восстановительных операций на нижней челюсти и височно-нижнечелюстном суставе необходимо учитывать прочность трансплантата, его остеогенную активность, форму и морфологическое строение.

Предложена классификация посттравматических и постоперационных дефектов околоскуловой области, которая позволяет описать большинство дефектов перискуловой зоны, правильно их оценить и планировать последующее лечение.

Разработан новый способ формирования ложа для костного трансплантата нижней челюсти. Его особенностью является одномоментное формирование мышечно-фасциального футляра около аутологичного костного трансплантата с использованием лишь местных тканей, в частности - подкожной мышцы шеи. Костный трансплантат укутывают мягкими тканями, что способствует реализации остеогенной активности трансплантата, повышает вероятность его приживления в неблагоприятных условиях; обеспечивает перемещение дополнительного объема тканей в зону дефекта. Таким образом, улучшается анатомический функциональный и эстетический результат лечения, а в зону дефекта перемещаются здоровые ткани с хорошим кровоснабжением.

Предложен новый способ остеопластической репозиции и остеосинтеза перелома с вывихом мыщелкового отростка нижней челюсти. Суть метода: после типичного подчелюстного доступа проводят остеотомию в виде латинской литеры L ветви нижней челюсти на травмированной стороне. Фрагмент ветви на ножке из мягких тканей отводят, освобождая доступ к головке нижней челюсти. Репонируют фрагменты нижней челюсти. Спицей Киршнера и проволочными швами кости проводят фиксацию фрагментов нижней челюсти. Показания к применению данного хирургического способа: перелом с вывихом мыщелкового отростка нижней челюсти на уровне шейки и основания головки с медиальным смещением малого фрагмента, невозможностью его репозиции без дополнительной фрагментации ветви нижней челюсти.

Полученный опыт даёт возможность считать целесообразным использование для устранения костных дефектов средней зоны лица, возникших вследствие осколочных переломов скулового и скулоорбитального комплекса со смещением остеоиндуктивных-материалов на основе гидроксиапатита кальция наряду с фиксацией костных фрагментов титановыми пластинками, проволочными швами для ускорения процессов остеорепарации.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р665

Рубрики:

Хірургічна стоматологія

Шифр НБУВ: Ж16999 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Исследования проведены на 61-м мацерированном препарате нижней челюсти (НЧ) и 7-ми влажных препаратах головы людей в возрасте от 18-ти до 75-ти лет. Изучена топография питающих отверстий ветви НЧ. Измеряны диаметры этих отверстий. Проведена инъекция сосудов тела НЧ с их последующим препарированием, коррозией и просветлением. Установлены особенности топографии питательных отверстий разных сегментов ветви НЧ.

Проаналізовано літературні дані та клінічний досвід щодо проблеми хірургічного лікування новоутворень та сторонніх тіл крилопіднебінної та підскроневої ямок. Зокрема обговорено питання вибору хірургічного доступу до вказаної анатомічної зони. В історичному аспекті наведено дані щодо існуючих варіантів хірургічних доступів. Визначено основні вимоги на сучасному етапі розвитку хірургії основи черепа. Проведено порівняльний аналіз найбільш поширених способів хірургічного доступу, вказано їх основні переваги та недоліки. Визначено основні показання та протипоказання до застосування тих чи інших хірургічних підходів залежно від клінічної ситуації. Зазначено, що методом вибору в лікуванні більшості доброякісних пухлин та сторонніх тіл крилопіднебінної та скроневої ямок слід вважати вінцевий доступ, що характеризується низкою технічних, естетичних та функціональних переваг. Наведено клінічні приклади його застосування.

Вивчено клінічні та морфофункціональні особливості больового синдрому в пацієнтів із захворюваннями скронево-нижньощелепного суглоба. Типовими для цих пацієнтів є порушення анатомо-топографічних взаємозв'язків між елементами суглоба, їх дистрофічні зміни, порушення капсулярно-зв'язкового апарату, нейро-м'язові розлади. Запропоновано новий спосіб лікування пацієнтів із спастичним больовим синдромом, зумовленим тонічним скороченням латерального крилоподібного м'яза.

Представлено показники функціональних змін жувальної мускулатури, які одержані у ході проведення електроміографічного дослідження у пацієнтів із захворюваннями скронево-нижньощелепного суглоба. Виявлено, що даний метод функціональної діагностики виявився досить інформативним під час оцінювання стану жувальних м'язів, оскільки дозволяє виявити зміну показників на різних рівнях порушень.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р665.8-5

Рубрики:

Травматологія порожнини рота і щелепно-лицьової ділянки

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено міцнісні, морфологічні, функціональні характеристики нижньої щелепи, скронево-нижньощелепового суглоба, кісткових трансплантатів донорських ділянок скелета людини (тім'яної, скроневої кісток, ключиці: грудинного відділу і діафізи, VII ребра; гребних крил клубової кістки, метатарзальних кісток). Розглянуто фактори оцінювання трансплантатів з метою обгрунтування їх застосування у лікуванні хворих з адамантиномами, дефектами, деформаціями нижньої щелепи, анкілозами та деформівними остеоартрозами скронево-нижньощелепового суглоба (СНЩС). Наведено результати лікування. Запропоновано біохімічно та морфометрично обгрунтовані варіанти вибору індивідуально необхідних трансплантатів для реконструкції нижньої щелепи та СНЩС. Визначено ефективність диференційованого підходу щодо вибору автотрансплантатів для лікування хворих з адаматиномами, дефектами, деформаціями нижньої щелепи, анкілозами та деформівними остеоартрозами, деформаціями нижньої щелепи, анкілозами та деформівними остеоартрозами СНЩС, що сприяє покращанню результатів лікування.

Наведено результати обстеження 175 пацієнтів, середній вік яких 25 років. Визначено іридогенетичні конституційні ознаки слабкості сполучної тканини (СТ) у пацієнтів із захворюваннями скронево-нижньощелепних суглобів: світлий колір очей, радіально-лакунарний конституціональний тип за Вельховером Е. С., тип зі слабкістю СТ за Deck I., низька щільність строми іриса (V ступінь), голубий колір склер, виражена судинна сітка, патологія органа зору. Виявлено взаємозв'язок між структурно-функціональним станом СТ організму та виникненням дегенеративно дистрофічних і деструктивно-запальних захворювань скронево-нижньощелепних суглобів.

Розглянуто питання діагностики стану скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС). Важливість підвищення ефективності діагностики зумовлена високою частотою ураження цього суглоба у населення. Складність діагностики змін у СНЩС пов'язана з особливостями його анатомії та функції. Наявність суглобового диска, внутрішньосуглобових зв'язок, біламінарної зони, судин, нервів, їх ушкодження зумовлює велику кількість патологічних змін у суглобі, які схожі за клінічною картиною, та неможливістю візуалізувати всі структури суглоба за допомогою звичайної рентгенографії. Висвітлено аспекти пошуку методів променевої діагностики патології суглоба, описано можливості артрографії, комп'ютерної томографії, комп'ютерної артротомографії, магнітно-резонансної томографії СНЩС тощо. Узагальнено рентгеноморфометричні індекси, показано перспективу рентгеноморфометричних досліджень СНЩС.

Проведено неспецифічну іридотопічну діагностику 188 пацієнтів, середній вік яких 20 - 30 років. Виявлено іридовісцеральний зв'язок між локальними змінами райдужної оболонки ока, станом сполучної тканини організму, наявної патології внутрішніх органів, дегенеративно-дистрофічними і деструктивно-запальними захворюваннями скронево-нижньощелепних суглобів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р661.3-4 + Р665.434-4

Рубрики:

Хвороби щелепно-лицьової ділянки

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.665.634 + Р733.696

Рубрики:

Урологічна патологія у дітей

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ідіопатична гіпертрофія власне жувального м'яза трапляється досить рідко та має невизначену етіологію. Деякі лікарі пов'язують її виникнення зі шкідливою звичкою жувати жувальну гумку, із захворюваннями скронево-нижньощелепного суглоба, функціональним перенавантаженням і психоемоційними розладами. Більшість пацієнтів скаржаться на косметичні зміни, що спричинені асиметрією обличчя, або, так званим "квадратним обличчям", а також частими є тризм, протрузія (вип'ячування) та бруксизм м'язів. Мета дослідження - вивчення випадків ідіопатичної гіпертрофії власне жувальних м'язів.

Наведено результати обстеження 248 пацієнтів із захворюваннями скронево-нижньощелепного суглоба (середній вік - 26 років). Вивчено прояви патології серцево-судинної системи, стан мигдаликів (зокрема мікрофлору носоглотки), показники гострофазових реакцій. У багатьох обстежених виявлено помірні, дифузні, метаболічні зміни міокарда, порушення ритму серця (синусова аритмія, тахікардія, брадикардія, екстрасистолія, блокада ніжки пучка Гіса), порок мітрального клапана, що є ознаками дисплазії сполучної тканини, а також значну гіпертрофію мигдаликів, хронічний тонзиліт, стрептококову та стафілококову інфекцію носоглотки.