Індекс рубрикатора НБУВ: Р11(4УКР)026.241.0

Рубрики:

Організація охорони здоров'я

Шифр НБУВ: Ж69917 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета науково-дослідної роботи - аналіз динаміки непухлинної захворюваності чоловіків, евакуйованих в дитячому і підлітковому віці (до 18 років) з 30-кілометрової зони ЧАЕС внаслідок катастрофи, у віддалений період (1993 - 2007 рр.) за даними клініко-епідеміологічного реєстру (КЕР). На диспансерному обліку КЕР знаходяться 1 809 чоловіків. Динаміка непухлинної захворюваності вивчалася за п'ятирічні періоди спостереження (1993 - 1997; 1998 - 2002; 2003 - 2007). Використовувалися епідеміологічні методи дослідження. У обстежуваних двох вікових категорій виявлено зниження непухлинної захворюваності в другому (на 12 - 16-му році після катастрофи) і третьому (на 17 - 21-му році) періодах в порівнянні з першим (на 7-11-му році). Ця динаміка непухлинної захворюваності обумовлена відсутністю змін, а також зниженням рівнів показників більшості класів хвороб (нервової системи і органів чуття, органів дихання, органів травлення, сечостатевої системи та ін.) в періоди спостереження. В той же час, в обох вікових категоріях чоловіків в третьому періоді в порівнянні з двома попередніми періодами зареєстровано достовірне зростання рівнів показників деяких нозологічних форм: вегетативних хвороб центральної нервової системи, цереброваскулярних хвороб, хронічних хвороб печінки і цирозу.

Цель научно-исследовательской работы - анализ динамики неопухолевой заболеваемости мужчин, эвакуированных в детском и подростковом возрасте (до 18 лет) из 30-километровой зоны ЧАЭС вследствие катастрофы, в отдаленный период (1993 - 2007 гг.) за данными клинико-эпидемиологического регистра (КЭР). На диспансерном учете КЭР находятся 1 809 мужчин. Динамика неопухолевой заболеваемости изучалась за пятилетние периоды наблюдения (1993 - 1997; 1998 - 2002; 2003 - 2007). Использовались эпидемиологические методы исследования. У обследуемых двух возрастных категорий выявлено снижение неопухолевой заболеваемости во втором (на 12 - 16-м году после катастрофы) и третьем (на 17 - 21-м году) периодах по сравнению с первым (на 7-11-м году). Данная динамика неопухолевой заболеваемости обусловлена отсутствием изменений, а также снижением уровней показателей большинства классов болезней (нервной системы и органов чувств, органов дыхания, органов пищеварения, мочеполовой системы и др.) в периоды наблюдения. В то же время, в обеих возрастных категориях мужчин в третьем периоде по сравнению с двумя предыдущими периодами зарегистрирован достоверный рост уровней показателей некоторых нозологических форм: вегетативных болезней центральной нервной системы, цереброваскулярных болезней, хронических болезней печени и цирроза.

Досліджено емфатичність епітетної структури в поетичному тексті. На основі нового підходу до розуміння епітетної структури як дуального цілісного утворення удосконалено та розширено класифікацію архітектонічних модифікацій епітетної структури. Проаналізовано характер взаємозв'язків епітетної структури з фігурами паралелізму, хіазму, парцеляції, тмезису, енжамбеману. З'ясовано роль фонічних засобів в емфатизіції епітетної стуктури, а також взаємозв'язок мелодійно-фонічних елементів тексту зі звуковими характеристиками епітета. Розгляд засобів емфатизації епітетних структур здійснено на матеріалі поетичних текстів М. Волошина та В. Свідзінського.

Простежено роль поетичної інтерпретації форми у подоланні культурної дистанції через художній переклад. Можливості інтерпретації смислу форми продемонстровано на прикладі художніх перекладів "Книги пісень" Г. Гейне, зроблених В. Кобилянським. Предметом вивчення стали характерні риси строфічної, метричної організації, фоніки, мелодійна основа віршів, засоби створення образності, особливості пунктуації. Авторка доводить, що В. Кобилянський долає культурну дистанцію між українською і німецькою національно-етнічними традиціями через майстерну інтерпретацію форми "Книги пісень" Г. Гейне.

Розглянуто проблему інтермедіальних зв'язків у літературі в аспекті художнього перекладу. Зокрема, здійснено аналіз вияву музикальності в україномовних перекладах поетичного твору П. Верлена "Il pleure dans mon coeur...". Утілення музикальності елегії П. Верлена в перекладах розглянуто у двох аспектах: зіставлення фонічної організації твору-оригіналу і перекладів; порівняння мелодики й мелодії оригіналу і перекладів. Результати дослідження переконують, що інтермедіальні явища в українських версіях знаходять утілення у своєрідних мелодійних малюнках, які, зберігаючи звукову й настроєву канву оригіналу, свідчать про оригінальність перекладацької рецепції мотивів твору П. Верлена.