На підставі результатів рятівних розкопок багатошарової пам'ятки Лукаші Бродівського району Львівщини висвітлено історичні процеси, які відбувалися на даній території у добу пізнього палеоліту, епохи бронзи, ранньозалізного віку та періоду Київської Русі. Наведено інформацію про дослідження кремнеобробної майстерні городоцько-здовбицької та могильника висоцької культур.

На основании результатов раскопок многослоевой памятки Лукаши Бродовского района Львовской области освещены исторические процессы, происходившие на данной территории в эпохи позднего палеолита и бронзы, раннего железного века и в период Киевской Руси. Приведена информация об исследованиях кремнеобрабатывающей мастерской городоцко-здовбицкой и могильника высоцкой культур.

Вперше визначено ряд археологічних ознак шкіровиробництва, насамперед, стаціонарних, зроблено спробу комплексного багатоспекторного дослідження усіх його аспектів, що дозволило інтерпретувати як шкіровиробничі десятки досліджених об'єктів і комплексів пізньоримського часу, зокрема, на території Північної Буковини, визначити чинбарство як спеціалізовану галузь виробництва та вагому статтю експорту до античних міст і центрів. Обговорено традиційність чинбарства як важливої галузі виробництва в краї.

Підсумовано результати археологічних розкопок виробничого осередку пізньоримського часу Гряда I поблизу м. Львів. Подано інформацію про топографію пам'ятки. Увагу приділено господарській діяльності жителів регіону зазначеного історичного періоду, зокрема, особливостям розвитку чинбарства, вапнярства, дігтярства. Проаналізовано житлобудівництво, кераміку та знаряддя даного періоду. Встановлено час існування та міце Гряди I в колі пам'яток регіону. Дану історичну пам'ятку визначено як вапнярсько-чинбарський осередок локального варіанта типу Черепин черняхівської культури IV ст. н. е., в якому відбувався повний цикл спеціалізованої масової вичинки шкіри.

Висвітлено методологічні засади Екологічної Конституції Землі (ЕКЗ) як глобального економіко-правового акта екологічної безпеки (ЕБ) і сталого розвитку цивілізації, історію зародження, становлення та розвитку ЕКЗ. Визначено екологічний федералізм у контексті регіонального та світового розвитку, генезу, зміст і шляхи реалізації концепції міжнародної ЕБ. Розкрито сутність і концептуальні засади ЕКЗ, її політико правові, еколого-економічні, соціальні та філософські аспекти. Описано сучасну конституційну модель реалізації екологічної функції держави в системі розподілу влади. Проаналізовано вплив інституційного середовища на забезпечення норм ЕКЗ. Розглянуто питання розвитку нових форм партнерської взаємодії науки і бізнесу з імплементації ідей ЕКЗ. Визначено інституційні передумови та перспективи створення світової екологічної організації.

Висвітлено питання культурно-хронологічної належності пам'яток археології, функціонального призначення знайдених речей, окремі аспекти господарювання та побуту носіїв давніх культур, проблеми заселення Комарева та Волиці (Сокальщина) в стародавні часи. Відзначено перспективність проведення на досліджуваній території археологічних розкопок окремих поселень епохи енеоліту-бронзи та римського часу.

Досліджено виробничий осередок Добринівці Чернівецької області. Пам'ятку визначеного як чинбарський комплекс черняхівської культури IV ст. н. е., на якому відбувалась масова спеціалізована професійна вичинка шкіри - важливої статті варварського експорту пізньоримської доби. Проаналізовано стаціонарні та рухомі матеріали з пам'ятки. З'ясовано археологічні ознаки шкірвиробництва на матеріалах з Добринівців І. Надано результати палеоекономічного аналізу комплексу, опубліковано об'єкти ранньоримського часу, які підстилають виробничий осередок.

Розглянуто проблему "виробничого хіатусу" у вітчизняній історіографії. Визначено дефініції допоміжних ремесел та промислів і надано загальну типологію виробничих занять. Проаналізовано промисли як археологічний артефакт. Вивчено харчові, добувні та лісохімічні промисли. Здійснено археологічну ідентифікацію допоміжних ремесел. Приділено увагу соціально-економічній організації промислів за допомогою ремесел у населення півдня Східної Європи І - ХІІІ ст.

Розглянуто результати досліджень чинбарського спеціалізованого комплексу черняхівської культури III - IV ст. біля с. Добринівці.

Досліджено історію розвитку промислів і допоміжних ремесел у населення півдня Східної Європи пізньоримського та середньовічного часу. Всебічно охарактеризовано техніко-технологічні аспекти цих занять, надано їх археологічне відображення та соціально-економічну інтерпретацію. Виявлено причини переходу давніх промислів і допоміжних ремесел від рівня виробничих занять до професійного громадського та спеціалізованого товарного ремесла. Показано, що протягом майже півтора тисячоліття промисли та допоміжні ремесла (технології, організація) пройшли значний шлях, зазнавали як підйому (розширялись, диференціювались, спеціалізувались), так і занепаду. Найбільший розквіт виробнича діяльність у населення півдня Східної Європи демонструє за умов державності (протодержава Германаріха IV ст., особливо - Русь IX - XIIІ ст.). Містобудування, адміністративні та редистрибутивні функції влади, зовнішньоекономічна діяльність безмежно збільшують потреби в продукції промислів і ремесел, спонукають владу до забезпечення сталого росту цих галузей і функціонування внутрішнього та зовнішнього ринку - постійного гаранта збуту товарної продукції.

Проаналізовано знахідки ранньосередньовічного меча, бойової сокири, а також струга, виявлених в одному місці у р. Західний Буг на північній околиці сучасного Червонограда. Появу рідкісного для України типу меча у V - VII ст. пов'язано з візантійськими впливами. Обгрунтовано висновок про різночасовість виявлених знахідок як наслідок тривалого існування переправи у цьому місці.