Запропоновано в якості введення в радіолокацію принципи вимірювання координат цілі й огляду простору, а також характеристики радіолокаційних цілей. Обгрунтовано основи статистичної теорії ситезу й аналізу оптимальних систем виявлення та вимірювання параметрів радіолокаційних сигналів. Матеріал базується на класичній теорії статистичної радіолокації з особливостями методичної побудови й акцентуванням уваги на фізичному трактуванні основних теоретичних висновків. Досліджено питання розділення за узгодженого прийому й селекції рухомих цілей. Увагу приділено основам цифрової обробки сигналів. Наведено оригінальні дані з побудови цифрових адаптивних пристроїв, а також методи надрозділення сигналів. Висвітлено питання побудови кутомірних систем пасивної локації, які доповнені новими теоретичними розробками щодо підвищення їх ефективності.

Запропоновано і теоретично обгрунтовано новий метод і алгоритм виміру кута місця цілей з малою висотою польоту, коли в результаті інтерференції прямого сигналу й перевідбитого поверхнею ("антипода") суттєво спотворюється діаграма спрямованості в площині кута місця й значно зменшуються дальність можливого виміру висоти цілей. Метод заснований на процедурі векторної оцінки кута місця за результатами виміру кутового положення цілі і її "антипода".

Розширено теоретичні положення класичної теорії радіолокації в наступних областях застосування: просторово-частотна обробка хвильових полів, нові методи кутового "надрозділення", статистична оцінка можливостей розділення цілей у групі й особливості радіолокації маловисотних цілей. Висвітлено основи теорії просторово-часової обробки сигнальних хвильових полів у радіолокаційних системах з фоновою антенною решіткою. Увагу приділено оптимізації просторової обробки, статистичній оцінці узагальненого показника ефективності розділення цілей. Розглянуто основи теорії кутового оцінювання на основі альтернативних методів спектрального аналізу з метою підвищення кутової розподільної здатності радіолокаційних систем. Аналітично обгрунтовано особливості виявлення вимірювання цілей на малих висотах. Наведено нові методи реалізації квазіоптимальних просторових фільтрів на основі ортогональних проекторів. Розширено допоміжні фізико-математичні відомості з теорії застосування матричних фільтрів.

Викладено основні поняття та визначення системи автоматичного керування (САК), наведено основні принципи керування та класифікацію САК. Розглянуто динамічні характеристики ланок і САК, методику складання рівнянь елементів і структурної схеми системи, рівняння динаміки системи в розімкненому стані та замкненої системи. Увагу приділено визначенню стійкості САК, наведено показники їх якості. Розкрито нові можливості підвищення якості САК і розширення сфери їх застосування. Показано, що методи дослідження, розроблені в теорії автоматичного керування та регулювання, є загальними, галузь застосування яких виходить за межі практичного використання дисципліни. Принципи керування (регулювання), на основі яких будуються технічні системи, мають універсальний характер. Аналогічні принципи (наприклад, принцип зворотнього зв'язку) закладені в регуляційні системи живих організмів, у системи керування виробництвом, суспільством тощо. Тому вивчення теорії автоматичного керування та регулювання на сучасному етапі стає необхідним не лише для фахівців зі сфери автоматики, а й для широкого кола фахівців інших напрямів.

Наведено класифікація та надано характеристику основних методів резервування, відзначено їх переваги і недоліки, зроблено висновок про доцільність комплексного використання різних видів надлишковості. Розглянуто види апріорної невизначеності та методи розв'язання задач оцінки надійності за обмеженої інформації про вихідні дані. Увагу приділено аналітичному розв'язку ряду екстремальних задач визначення двосторонніх оцінок функціоналів, які входять до розрахункових співвідношень для основних показників надійності резервованих систем і були одержані раніше за повної вихідної інформації. Акцентовано увагу на побудові двосторонніх оцінок показників надійності систем з часовим, а також часовим і структурним резервуванням за відомих початкових моментів функцій розподілу вихідних випадкових величин. Викладено аналітичний метод розв'язання екстремальної задачі визначення двосторонніх оцінок дробово-лінійних функціоналів, що характеризують якість проведення технічного обслуговування систем з часовим резервуванням. Досліджено системи з часовим резервуванням, для яких значення функції розподілу напрацювання об'єкта до відмови відомі лише в обмеженій кількості точок.

Запропонований підхід до інформатизації навчального процесу полягає у розгляді діяльності об'єкта інформатизації у відповідності до принципів дидактики. інформатизація кожного з них дозволяє застосовувати різні інформаційні системи, які цілісно охоплюють весь навчальний процес. Для інформатизації пропонується використовувати спеціалізовані інформаційні системи, комерційні та з відкритим кодом. Механізмом інтеграції їх у єдине інформаційне середовище виступає автоматизована система управління навчальним процесом.

Представлено алгоритм розрахунку картини затоплення паводковими водами на основі даних про рівень води в контрольних точках русла річки. Розрахунок включає побудову криволінійної поверхні дзеркала води, і лінії її перетину з моделлю рельєфу місцевості. Представлений підхід не вимагає високопродуктивних обчислювальних засобів, дозволяє коректно моделювати поширення води по складному рельєфу місцевості і може використовуватися в розподілених обчислювальних мережах, а також допускає можливість нівелювання помилок моделі рельєфу за допомогою даних емпіричних спостережень за паводком.

Розглянуто методи форсованих випробувань напівпровідникових РЕК. Необхідність проведення форсованих випробувань пов'язана з необхідністю визначення динаміки зміни діагностичного параметру для безконтактного індукційного методу визначення технічного стану радіоелектронних блоків. Проведений аналіз дозволів обрати метод прискорених випробувань при якому із певною вірогідністю за відносно короткий час випробувань е можливість оцінити зміну ДП для напівпровідникових РЕК, через взаємозв'язок механізмів відмов з періодом часу їх прояву.

Розглянуто методи форсованих випробувань напівпровідникових РЕК. Необхідність проведення форсованих випробувань пов'язана з необхідністю визначення динаміки зміни діагностичного параметру для безконтактного індукційного методу визначення технічного стану радіоелектронних блоків. Проведений аналіз дозволів обрати метод прискорених випробувань при якому із певною вірогідністю за відносно короткий час випробувань е можливість оцінити зміну ДП для напівпровідникових РЕК, через взаємозв'язок механізмів відмов з періодом часу їх прояву.

Досліджено проблему створення інформаційної технології для синтезу високоефективних систем технічного діагностування інформаційних систем. Проведено аналіз методів підвищення ефективності систем технічного діагностування інформаційних систем на основі впровадження інформаційних технологій. Визначено основні напрямки розобки систем технічного діагностування інформаційних систем.

Розроблено діагностичну модель цифрового пристрою для спектрального методу діагностування суть якого полягає в тому, що при періодичному переключенні логічних елементів у шині живлення виникають періодичні пачки енергодинамічних перехідних процесів, форма і число яких залежать від типу інтегральної схеми й способу її включення. Експериментально доведено, що спектр енергодинамічних перехідних процесів має істотні відмінності від спектру сигналів, що входять до комплексного сигналу в шині живлення цифрових пристроїв. Дану інформацію можна використовувати в якості діагностичної.

Розглянуто сутність процесу реорганізації складної організаційно-технічної системи та питання оцінки адміністративного управління під час виконання задач на всіх етапах циклу управління установою. Розглянуто аспекти організованості складної організаційно-технічної системи. Запропоновано моделі управління функціонально-структурною реорганізацією системи. Визначено критерії організованості під час процесу реорганізації. Обгрунтовано в якості міри організованості складної організаційно-технічної системи - ентропія. Надано математичні моделі організованості.

Розроблено методику побудови діагностичної моделі узагальненого модуля цифрового пристрою для удосконаленого спектрального методу діагностування на основі перехідних процесів в шині живлення. Дану модель розроблено з метою забезпечення заданого коефіцієнта готовності цифрового пристрою при обмежених затратах на експлуатацію.

Розглянуто вирішення проблеми підвищення завадозахищеності каналів управління комплексів БПЛА методом використання складних сигналів. Виконане порівняння найбільш ефективних в боротьбі із завадами видів сигналів із визначенням для кожного з них більш небезпечного їх типу. Для проведення оцінки обраний показник - коефіцієнт придушення завади складним сигналом на основі отриманих аналітичних виразів для значень дисперсії завади на виході кореляційного приймача після згортки складного сигналу. Показано, що для її розрахунку необхідним і достатнім є отримання виразів для спектральної щільності і модулю спектральної щільності складних сигналів. Запропоновано розв'язати задачу підвищення завадозахищеності КУ в три етапи. Після наведеного першого етапу пропонується дослідити скритність сигналів і можливість сумісного передавання сигналів КУ в єдиній смузі частот.

Запропонований підхід щодо оцінки ефективності функціонування інтелектуальної системи (ІнтС), яка є складовою інформаційної системи. В основу роботи закладено методологічні основи визначення показника функціональної ефективності організаційної системи. В якості показника ефективності роботи ІнтС запропоновано застосовувати коефіцієнт забезпечення ефективності використання ІнтС з теорії управління запасами.

Розглянута сутність якості інтелектуальних систем, які є елементами складних організаційно-технічних систем. Показано, що в самій інтелектуальній системі є критичні елементи, вплив загроз на які може призвести до критичного стану всієї складної організаційно-технічної системи. Надано статичні показники інтелектуальних систем для оцінки процесів реорганізації (самоорганізації) та розглядаються приклади застосування інформаційних показників інтелектуальних систем.

Проведено аналіз методів оцінки параметрів нелінійних стохастичних моделей волатильності з використанням методу Монте-Карло для ланцюгів міток на основі алгоритмів Gibs та його модифікацій у вигляді процедури адаптивного сортування. Для згладжування лінії результатів і послідовності оцінювання параметрів, розрахованих за допомогою ітераційних алгоритмів, використовуються відповідні модифікації фільтра Калмана.

Однією з актуальних проблем в скрутних економічних умовах України є продовження ресурсу радіоелектронної техніки (РЕТ), і зокрема, інформаційних систем. Це нерозривно пов'язано з якісним проведенням діагностування РЕТ та прогнозування її остаточного ресурсу, що є функціями технічної діагностики. Їх досягання ускладнюється використанням функціонального або тестового діагностування, яке не завжди дозволяє визначати реальний технічний стан цифрових пристроїв як складових блоків інформаційних систем, що і призводить до відмов. Розроблені методи фізичного діагностування та результати проведених форсованих випробувань радіоелектронних компонентів на надійність дозволили не тільки проводити діагностування цифрових пристроїв з високою достовірністю, а і визначати залишковий їх ресурс. Обробка діагностичної інформації, отриманої за допомогою методів фізичного діагностування, буде проводитись інтелектуальною системою як елементом нової автоматизованої системи технічного діагностування інформаційних систем. Упередження відмов та своєчасна заміна складових блоків призведе до збільшення коефіцієнту готовності інформаційних систем як основної характеристики надійності. Впровадження отриманих результатів при побудові нової автоматизованої системи технічного діагностування дозволить покращити основні показники надійності інформаційних систем та заощадити державні кошти.

Досягнення науково-технічного прогресу в галузі мікроелектроніки вже давно уможливили перехід від аналогової техніки до цифрової. Роботоздатність об'єктів радіоелектронної техніки визначається кількома факторами, одним із яких є діагностичне забезпечення, до складу якого входять методи і засоби діагностування, обслуговуючий персонал та документація. Методам діагностування приділяється особлива увага під час побудови нових зразків техніки, оскільки вони традиційно відстають від засобів діагностування. Для визначення технічного стану сучасної техніки реалізовано методи функціонального і тестового діагностування, основним недоліком яких є ускладнене їх використання щодо визначення реального технічного стану цифрових пристроїв, а також його прогнозування. Раніше авторами було запропоновано фізичне діагностування на основі енергостатичного, енергодинамічного та електромагнітного методів, вільних від недоліків методів функціонального і тестового діагностування. Комплексне використання зазначених методів дозволяє істотно підвищити вірогідність діагностування, що особливо важливо для об'єктів критичної інфраструктури. Проведені форсовані випробування радіоелектронних компонентів на надійність дали змогу дістати залежності значень діагностичного параметра від часу, порівняння яких з отриманими при діагностуванні в процесі експлуатації дозволяє визначати реальний технічний стан, а також здійснювати його прогнозування. Оброблення діагностичної інформації з урахуванням результатів форсованих випробувань буде проводитись інтелектуальною системою центрів обробки діагностичної інформації, які являють собою другий рівень запропонованої автоматизованої системи технічного діагностування. Її впровадження як складової системи технічного обслуговування і ремонту радіоелектронної техніки дозволить автоматизувати процеси отримання та оброблення діагностичної інформації, збільшити коефіцієнт готовності об'єктів радіоелектронної техніки та заощадити значні державні кошти, які витрачаються на резервування окремих блоків, зокрема АЕС.

Представлені математичні моделі та алгоритм обробки діагностичної інформації для інтелектуальної системи діагностування. Остання являє собою центр обробки діагностичної інформації як елемент другого рівня системи технічного обслуговування і ремонту радіоелектронної техніки, до якого діагностична інформація, отримана з використанням методів фізичного діагностування (енергодинамічного, енергостатичного, електромагнітного) буде надходити від об'єктів діагностування (радіолокаційних станції, комплексних засобів автоматизації, засобів зв'язку, аеродромного обладнання, атомних електричних станцій тощо). У ході проведення прискорених випробувань радіоелектронних компонентів на надійність були отримані залежності діагностичних параметрів від часу, значення яких записані у базу даних інтелектуальної системи. На основі їх порівняння зі значеннями діагностичних параметрів, отриманих під час проведення діагностування зазначеними методами та записаними у базу знань, приймається рішення про технічний стан цифрових пристроїв блоків радіоелектронної техніки. Крім того, стає можливим виконання такої функції технічної діагностики як визначення залишкового ресурсу складових об'єктів радіоелектронної техніки. Вирішення задач, пов'язаних з проведенням діагностування та прогнозування, зумовило побудову математичних моделей обробки діагностичної інформації, в основу яких покладений метод найменших квадратів. Вибір даного методу обумовлений тим, що отримані залежності діагностичних параметрів від часу являють собою функції, побудовані на основі їх усереднених значень запропонованим методом, а також його високими результатами апробації. Впровадження інтелектуальної системи діагностування призведе до підвищення показників надійності об'єктів радіоелектронної техніки та заощадження державних коштів, які витрачаються на багаторазове резервування її блоків.