Рассмотрены современные проблемы строительства и эксплуатации нефтегазовых трубопроводов. Предложены новые и эффективные способы закрепления трубопроводов с помощью свайных анкерных устройств. На основе результатов экспериментальных исследований приведены инженерные методы расчета несущей способности свайных анкеров, оценки напряженно-деформированного состояния грунта и работы данных устройств путем числового моделирования с использованием метода конечных элементов. Выполнен технико-экономический анализ эффективности устройства и закрепления трубопроводов.

Запропоновано методику моделювання методом скінченних елементів для визначення параметрів штучних основ, утворених поверхневим ущільненням важкими трамбівками. На підставі порівняння результатів числового і натурного экспериментів доведено, що на точність визначення характеристик ущільнених грунтів під час моделювання суттєво впливають величина вимушених вертикальних переміщень вузлових точок верхньої межі розрахункової області та дискретизація цієї області на КЕ, а значення природної щільності суттєво не впливає на точність моделювання.

Предложена методика моделирования методом конечных элементов для определения параметров искусственных основ, образованных поверхностным уплотнением тяжелыми трамбовками. На основании сравнения результатов числового и натурного экспериментов доказано, что на точность определения характеристик уплотнения грунтов при моделировании существенно влияют величина вынужденных вертикальных перемещений узловых точек верхней границы расчетной области и дискретизация этой области на КЕ, а значение естественного уплотнения существенно не влияет на точность моделирования.

На підставі методу скінченних елементів розглянуто особливості математичного моделювання у фізично та геометрично нелінійній постановці фундаментів і штучних основ з урахуванням технологічних і конструктивних особливостей методів ущільнення грунту у процесі їх зведення та подальшої експлуатації. Проаналізовано сучасні проблеми математичного моделювання взаємодії фундаментів з ущільненими основами, запропоновано класифікацію методів ущільнення грунтів основ.

На основе метода конечных элементов рассмотрены особенности математического моделирования в физически и геометрически нелинейной постановке фундаментов и искусственных основ с учетом технологических и конструкторских особенностей методов уплотнения почвы при их возведении и дальнейшей эксплуатации. Проанализированы современные проблемы математического моделирования взаимодействия фундаментов с уплотненными основами, предложена классификация методов уплотнения основ почвы.

Освещены проблемы дифференциальной диагностики фолликулярных кист и кератокист челюстей, описаны их особенности. Приведены классификация, этиология и гистогенез одонтогенных кист, представлена сравнительная характеристика фолликулярных и одонтогенных кератокист.

Иммуногистохимически исследованы с моноклональными антителами к различным типам иммунокомпетентных клеток плаценты 6 пациенток, перенесших при беременности пиелонефрит. Из них четыре пациентки получили традиционную терапию пиелонефрита. Двум больным в комплекс лечения дополнительно назначалась озонотерапия. Типировались иммунокомпетентные клетки с экспрессией CD20, CD45Ro, а также CD-68. Расшифрован клеточный состав воспалительных инфильтратов в плаценте при инфекции почек. В них отсутствуют В-лимфоциты, присутствуют Т-лимфоциты и макрофаги двух субпопуляций - с экспрессией CD45Ro и CD68. Подтверждена защитная функция макрофагов в плаценте при пиелонефрите, перенесенном в процессе гестации. Предположено, что озонотерапия стимулирует защитную функцию макрофагов, которые принимают участие в развитии преждевременных родов. Однако, вполне возможно, что в этом процессе принимают участие и другие механизмы.

Проведен сравнительный анализ основных гистологических (гиперкератоз, паракератоз, акантоз, папилломатоз, выраженность дермального клеточного инфильтрата, сосудистая реакция) и иммуногистохимических (индекс пролиферации, наличие CD1a, CD4, CD8-позитивных лимфоцитов, экспрессия цитокератина 17) признаков доброкачественных эпителиальных новообразований кожи, обусловленных вирусом папилломы человека. Вышеуказанные признаки проанализированы в зависимости от длительности и характера течения папилломавирусной инфекции. Установлено, что при длительном течении процесса в образованиях увеличивается вирусная нагрузка и одновременно уменьшается интенсивность пролиферации и выраженность клеточного дермального инфильтрата. Данные изменения можно расценивать как признаки снижения местной реактивности.

Розроблено феноменологічну пружно-пластичну модель грунту, яка дозволяє описувати його стан у разі широкого діапазону часу дії наванажень, характерних для влаштування та роботи ущільнених основ. Зазначено, що параметри моделі встановлюються інтерпретацією нормативних випробувань грунту. Уперше для одночасного розв'язання задач про напружено-деформований стан (НДС) основ у процесі утворення фундаментів ущільнення за різними технологіями (вдавлювання, розкочування, забивання, витрамбовування) та наступної роботи цих фундаментів, зокрема межового стану за грунтом, розроблено алгоритм числового розв'язку, на базі якого створено програмний комплекс "PRIZ-Pile" для ПЕОМ, що реалізує метод скінченних елементів у фізично та геометрично нелінійній постановці. Запропоновано класифікацію методів впливу на грунт у разі влаштування фундаментів ущільнення, що дозволяє вибрати режим випробувань грунту під час визначення його вихідних параметрів для моделювання НДС ущільнених основ, що створюються за різноманітними технологіями. Здійснено комплексні розрахунково-теоретичні та експериментальні дослідження НДС штучних основ і фундаментів ущільнення, створених за різними методами впливу на грунт за умов їх улаштування та роботи. Проаналізовано процеси зміни НДС масивів, що мають місце у процесі створення фундаментів і штучних основ з ущільненням грунту та їх наступної роботи, зокрема утворення зон грунту зі змінними властивостями навколо фундаментів. Запропоновано нові ефективні конструкції, обладнання та способи зведення фундаментів ущільнення, а також методики їх проектування. Виконано та проаналізовано

Розглянуто особливості грунтових основ. Запропоновано напружено-деформований стан грунтового масиву основи. Викладено методи визначення осідання фундаментів. Проведено розрахунок та проектування фундаментів на природній основі. Досліджено різновиди фундаментів і паль, які виготовляють у попередньо влаштованих свердловинах. Проаналізовано штучні основи, які утворюють за допомогою фізико-хімічних процесів. Увагу приділено питанню будівництва за умов техногенного впливу. Розкрито підвищення стійкості будівель і споруд, розташованих на нестійких схилах. Наведено методи оцінювання ефективності різновидів основ і фундаментів.

Викладено результати моделювання лоткових випробувань системи стрічковий ростверк - набивні палі у пробитих свердловинах - основа за плоскою та просторовою версіями методу скінченних елементів.

Предложено программное обеспечение геотехнических задач строительства, позволяющее экономично и надежно решать как типичные так и уникальные геотехнические задачи.

Рассмотрены конструкции, технология возведения и методика расчета фундаментов в пробитых скважинах с уширением из бетона и щебня. Приведено их экономическое сравнение с традиционными свайными фундаментами и фундаментами мелкого заложения.

Викладено порівняльний аналіз похибок вимірів характеристик стисливості, одержаних за результатами компресійних випробувань легких пилуватих суглинків.

Подано основні відомости про фізико-механічні властивості грунтів, класифікацію фундаментів і штучних основ, принципи їх проектування, в т. ч. за деяких складних інженерно-геологічних умов України. Викладено методи допустимих напружень, руйнівних зусиль і граничних станів (передумови, суть, недоліки, переваги). Висвітлено загальні відомості про залізобетон, кам'яну кладку й матеріали для них; фізичні властивості, міцність і деформативність бетону, арматури, залізобетону та кам'яної кладки. Подано основні положення розрахунку згинальних залізобетонних конструкцій без попереднього напруження на міцність за нормальним і похилим перерізами. Увагу приділено питанням використання деревини та пластмас як будівельних матеріалів.

Розглянуто нові експериментально-теоретичні розробки щодо бурозмішувального методу й обладнання для виготовлення грунтоцементних паль. Викладено фізико-механічні характеристики грунтоцементу, проаналізовано дослідні натурні виготовлення і випробування грунтоцементних паль, тривалі геодезичні спостереження за осіданнями будівель на грунтоцементних палях. Розкрито економічні аспекти застосування цих паль, які було враховано під час складання державних будівельних норм України.

Представлено матеріали досліджень, спрямовані на визначення реологічних властивостей глинистих основ набивних паль у пробитих свердловинах у складі стрічкових ростверків. Виявилося, що в даному випадку повзучість грунту з високим ступенем точності може бути описана рівнянням Вольтерра другого роду з експоненціальним ядром.

Індекс рубрикатора НБУВ: О311-043

Рубрики:

Автомобільні дороги. Дорожне будівництво

Шифр НБУВ: Ж70157 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На базі механічних, металографічних і рентгеноспектральних досліджень встановлена причина аварійних руйнувань трубопроводів ТЕЦ. Показано, що корозійні ураження метала трубопроводів супроводжуються його активним наводнюванням і окрихченням, в наслідок чого знижуються пластичні властивості і стійкість матеріалу проти корозійно-механічного руйнування трубопроводів, особливо після 3 - 5 років експлуатації. Металографічними дослідженнями встановлено, що поверхня трубопроводів вражена корозійними виразками, характерними для продуктів корозійного впливу хімічно-активного технологічного середовища, яке перекачується трубопроводами.

Існуючі дотепер науково-технічні і технологічні розробки з підвищення якості металу зварювальних з'єднань трубних конструкцій містять протиріччя і невизначеність стосовно впливу легуючих елементів, зокрема молібдену, на механічні і в'язко-пластичні властивості, а також на металографічну складову швів. Все це вказує на необхідність системного вивчення зазначеної проблеми з розробки раціональних металургійно-технологічних заходів щодо значного покращення технологічних і корозійно-механічних властивостей наплавленого металу. Металографічними дослідженнями, з використанням лабораторного обладнання з високою ідентифікуючою здатністю, встановлено, що легування металу зварювального шва молібденом в кількості 0,2 - 0,4 % визиває роздріблення ферито-перлітної структури, в тому числі карбідів Mn і Fe, а також сприяє зниженню кількості і розмірів неметалевих включень - сульфідів, оксидів і сіликатів. Причому, неметалеві включення мають дисперсний вид, що сприяє пластифікуванню структури, яка безпосередньо підвищує в'язко-пластичні характеристики і спротив метала швів тріщиноутворенню. На базі отриманих результатів металографічних досліджень визначений оптимальний вміст в металі шва легованого елементу - молібдену, який складає 0,2 - 0,4 %.

Проаналізовано сучасний стан питання безпеки та причини відмов магістральних нафтопроводів. Запропоновано методику оцінювання ймовірності безвідмовної роботи трубопроводу у грунтах без особливих властивостей та в лесових просадочних грунтах за параметром поздовжніх і кільцевих напружень. Значну увагу приділено моделюванню методом скінченних елементів поздовжніх напружень у трубопроводі від просадочних деформацій основи. Розглянуто вплив магнітного поля на асфальто-смоло-парафінові відкладення під час транспортування нафти та нафтопродуктів, розроблено конструкцію трубного магнітотеплового депарафінізатора. Визначено залежність, що дає змогу розрахувати глибину корозії на ділянці трубопроводу в тріщині ізоляційного покриття під час роботи макрогальванічних корозійних пар і сталого перебування агресивного розчину в тріщині.

Установлено закономірності утворення форм, розмірів і властивостей грунтів "зони впливу" фундаментів (збірні палі та блоки різної форми, які занурюють у грунт молотами, вібруванням, вдавлюванням: монолітні набивні фундаменти і палі, що влаштовують у виготовлених пробиванням, віброштампуванням, розкочуванням порожнинах, у т. ч. з розширеннями з втрамбованого щебня чи бетону) і штучних основ (з поверхневим або глибинним ущільненням грунтів), які споруджуються без виймання грунту. Саме параметри "зони впливу" є визначальними під час оцінювання напружено-деформованого стану системи "основа - фундамент". Удосконалено польові та лабораторні методи дослідження властивостей грунтів "зони впливу": пенетрацію; зондування; обертальне зрушення. Теоретичне обгрунтування досліджень проведено вирішенням пружно-пластичної задачі нелінійної механіки грунтів з урахуванням процесів ущільнення грунтів під час зведення фундаментів. Розроблено й впроваджено нові конструкції фундаментів і обладнання для їх виготовлення, а також практичні методи їх проектування та технології.