Розглянуто методичні підходи до оцінки ризиків для здоров'я працюючих як інструмент одержання надійних і найбільш доказових даних щодо існуючих шкідливих і небезпечних виробничих чинників. Використання методології оцінки професійного ризику відкриває нові можливості прогнозування порушень здоров'я працюючого населення і дає необхідне обгрунтування для прийняття ефективних управлінських рішень щодо запобігання професійним, професійно зумовленим захворюванням і виробничому травматизму.

Гігієнічно оцінено умови праці працівників основних професій підприємства авіаційного машинобудування; досліджено стан слухового аналізатора з застосуванням тональної аудіометрії, реєстрацією коротко- та довголатентних слухових викликаних потенціалів та акустичної імпедансометрії у 52 працівників "шумових" професій із початковою сенсоневральною приглухуватістю (СНП) і 20 соматично й отологічно здорових осіб як контрольної групи. Встановлено, що на робочих місцях робітників ряду професій реєструються підвищені рівні шуму. За даними суб'єктивної аудіометрії обстежених працівників розподілено на 2 групи: 1 - з симетричним порушенням слухової функції за типом звукосприйняття, у яких слух на тони в області конвенціонального діапазону частот знаходився в межах норми, а в розширеному був порушеним (28 осіб); 2 - із порушенням слухової функції також і в конвенціональному діапазоні частот (24 особи). Одержані дані свідчать про доцільність обстеження центральних відділів слухового аналізатора у працівників "шумових" професій із початковими порушеннями слуху за типом звукосприйняття, оскільки вони дозволяють виявити слухові порушення в ранні доклінічні терміни, та своєчасно розпочати лікувально-профілактичні заходи і тим самим попередити розвиток СНП.

  Скачати повний текст

Висвітлено основи фізіології та психології гігієни праці. Надано відомості про виробничий мікроклімат, атмосферний тиск, виробничі вібрацію та шум. Розглянуто ультразвук та інфразвук як виробничі фактори, електромагнітні поля та освітлення у виробничому середовищі. Описано ультрафіолетове, лазерне та іонізуюче випромінювання, промислові аерозолі, виробничі отрути, засоби індивідуального захисту від шкідливих і небезпечних факторів виробничого середовища. Визначено особливості гігієни праці жінок і підлітків, осіб старшого віку й інвалідів. Розкрито зміст, форми та методи роботи лікаря з гігієни праці. Розглянуто гігієну праці в гірничорудній, вугільній, машинобудівній, хімічній промисловостях, у поліграфічному та сільськогосподарському виробництвах і чорній металургії. Увагу приділено гігієні праці офісних працівників, під час роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин.

Проведено комплексну гігієнічну оцінку електронно-променевої технології утворення наночасток срібла. Наведено фізіолого-гігієнічну характеристику умов праці оператора електронно-променевої установки. Виявлено провідні шкідливі чинники виробничого середовища, зокрема, матричний пил натрію хлориду, що містить наночастки срібла (30 % від маси дисперсної фази). Переважна більшість пилових часток, які потрапляють у зону дихання оператора (близько 98 %), належать до респірабельної фракції аерозолю. Показано, що аерозоль матричного пилу хлориду натрію з власне наночастками срібла є новим специфічним для даного виробництва чинником, для гігієнічної оцінки якого не можуть бути застосовані граничні допустимі концентрації, встановлені ГОСТ 12.1.005-88 для ізольованої дії натрію хлориду і срібла металевого. Проведений аналіз літератури підтвердив, що токсичність наночасток срібла вища у порівнянні з його аналогами у вигляді суцільної фази або макроскопічної дисперсії. Розміри наночасток срібла, одержаних при електронно-променевій технології (28 - 30 нм), близькі до розмірів наночасток, токсичність яких досліджувалась іншими авторами в експериментах на різних біологічних об'єктах. Зроблений висновок про необхідність проведення спеціальних досліджень, спрямованих на гігієнічне унормування у виробничому середовищі матричного пилу натрію хлориду, що містить наночастки срібла.

Проведено гігієнічну оцінку умов праці та досліджено біологічний вік представників основних професій великого машинобудівного підприємства. Встановлено, що на постійних робочих місцях представників деяких професій реєструються підвищені рівні шуму. За результатами оцінки біологічного віку виявлено прискорені темпи старіння робочих "шумних" професій в порівнянні з робітниками цього ж підприємства, на робочих місцях яких шум не перевищував допустимого рівня (контрольна група). Одержані дані свідчать про те, що інтенсивний рівень виробничого шуму на постійних робочих місцях може бути причиною передчасного старіння робочих. Це обумовлює можливість та доцільність використання біологічного віку як інтегрального критерію оцінки професіонального ризику виробничого шуму для здоров'я робочих.

Проведена гигиеническая оценка условий труда и исследован биологический возраст представителей основных профессий крупного машиностроительного предприятия. Установлено, что на постоянных рабочих местах представителей ряда профессий регистрируются повышенные уровни шума. По результатам оценки биологического возраста выявлены ускоренные темпы старения рабочих "шумных" профессий в сравнении с работниками этого же предприятия, на рабочих местах которых шум не превышал допустимых уровней (контрольная группа). Полученные данные свидетельствуют о том, что интенсивный уровень производственного шума на постоянных рабочих местах может быть причиной преждевременного старения рабочих. Это обусловливает возможность и целесообразность использования биологического возраста в качестве интегрального критерия оценки профессионального риска производственного шума для здоровья рабочих.