Увагу приділено проблемі оновлення навчального репертуару фортепіанними творами українських композиторів. Проведено слуховий аналіз фортепіанної фактури у формуванні виконавського образу. Розглянуто сучасну модель освітньої системи та нові підходи до навчання майбутнього учителя музичного мистецтва. Висвітлено методичні підходи до викладання сучасної української музики. Визначено місце і роль Києво-Печерської лаври та православних колегіумів у розвитку музичної освіти України у XVIII ст. Розкрито особливості інноваційних процесів освітньої діяльності у формуванні естетичної свідомості студентської молоді. Досліджено виконавську та педагогічну діяльність династії Теленків у контексті музичного життя Тернополя. Визначено соціокультурні передумови виникнення та основні ознаки романтизму. Охарактеризовано становлення традицій фахового духового виконавства на Тернопіллі (ХХ - початок ХХІ ст.). Розглянуто теоретичні підходи до визначення сутності поняття "національна свідомість" у наукових дослідженнях. Обгрунтовано принципи методичної роботи в класі фортепіано у дитячій школі мистецтв. Викладено методи активізації пізнавального інтересу підлітків у процесі естетичного виховання.

Досліджено специфіку функціонування на стильовому рівні старовинних жанрових моделей духовної музики в інструментальній творчості композитора. Особливості проникнення стилю старовинних духовних жанрів розглянуто на основі вивчення тематичного наповнення Першої симфонії, Фортепіанного квінтету і Третього скрипкового концерту А. Шнітке. В результаті комплексного аналізу інструментального циклу "Гімни" охарактеризовано специфіку роботи композитора з інтонаційним матеріалом старовинних духовних піснеспівів.