Скачати повний текст

Водні ресурси є одним із найважливіших, але в той самий час найбільш вразливих компонентів навколишнього природного середовища, який здатний дуже швидко змінюватися під впливом господарсько-побутової діяльності людини. Постійне зростання антропогенного навантаження на гідросферу, зміна водного режиму і запасів поверхневих вод призводять до погіршення кількісних та якісних показників поверхневих вод. Особливу роль в оцінці стану навколишнього середовища відіграють біологічні тести. Це пов'язано з тим, що результати хімічного аналізу, проведеного за допомогою складного обладнання, у багатьох випадках не дають змоги оцінити справжню небезпеку впливу тих чи інших забруднювачів на середовище, прогнозувати наслідки їх впливу на живі організми. Різноманітні забруднюючі речовини, потрапляючи в навколишнє середовище, можуть зазнавати різних перетворень, підсилюючи при цьому свою токсичну дію. Із цієї причини необхідними є методи інтегральної оцінки якості водного середовища. Величезну роль при цьому відіграють методи біотестування. Останні застосовується для експресного контролю за відходами промислових підприємств, контролем технологічних процесів у режимі реального часу, для визначення рівня токсичності нової продукції, для контролю за токсичним ефектом матеріалів, лікарських речовин, харчових продуктів, визначення якості питної води тощо. Методичні можливості вивчення токсичності різних речовин на тест-організмах за останні двадцять років істотно розширилися. Ведеться інтенсивний пошук найбільш чутливих тест-об'єктів і показників, відпрацьовуються інструментальні методи аналізу, застосовуються різні способи оцінки якості водного середовища, зміни параметрів фізіологічних систем і біохімічного статусу тест-організмів, тест-органів. Досліджено екологічний стан р. Протока у Білоцерківському p-ні Київської обл. методами біоіндикації (вивчення флуктуючої асиметрії розвитку гідробіонтів, ростовий тест для встановлення фітотоксичності води та прибережного грунту). Проведено токсикологічне дослідження (визначення рH, TDS, вміст важких металів у прибережному грунті) та встановлено гістологічні показники паренхіматозних органів сріблястого карася. Виявлено зміни в гістоструктурі печінки та нирок сріблястого карася, що свідчить про несприятливі умови для риб. Одержані результати можуть бути використані для екологічного моніторингу водного середовища.