Зазначено, що важливим завданням сучасної освіти є громадянське та патріотичне виховання молоді, формування у допризовної молоді України високої патріотичної свідомості, вірності Вітчизні, готовності до сумлінного виконання своїх конституційних обов'язків. Необхідно також, щоб допризовники не тільки були фізично та морально підготовлені до військової служби, але й мислили критично та незалежно, знали свої права і обов'язки, усвідомлювали, що готуючи себе до захисту Вітчизни, є важливими учасниками демократичних процесів. Тому вимогою часу та актуальним завданням вітчизняної освіти є інтеграція громадянознавчих аспектів у систему військово-патріотичного виховання молоді.

Функціонування демократії та правової держави залежить від грамотних, освічених громадян, котрі мають доступ до широкого спектра інформації, що дає змогу їм брати активну участь у житті суспільства, приймаючи усвідомлені та відповідальні рішення. Усі складові освітньо-виховної системи відіграють важливу роль у процесі формування громадянських якостей молоді. Але саме курси історії поряд з іншими дисциплінами суспільно-гуманітарного циклу у вищому навчальному закладі мають значний потенціал у справі підготовки студентів до відповідального і усвідомленого життя та діяльності в демократичній і правовій державі, громадянському суспільстві.

Зазначено, що у сучасній Україні історична освіта та викладання історії відчувають найбільший вплив соціальних чинників і процесу реформування освіти в цілому. Змінюються цілі та завдання, ціннісні підвалини, зміст і технології історичної освіти. Якість освіти значною мірою визначається компетентністю викладачів історії та можливістю її використання в освітній практиці. За нових умов розвитку українського суспільства на викладача історії покладається велика відповідальність за долю молодих громадян країни. Щоб досягти результативності у процесі модернізації історичної освіти, необхідні нові підходи до вивчення та викладання історії, що стимулюють студентів мислити критично, формувати самостійні судження та думки, засвоювати демократичні навички і відносини.

Зазначено, що фундаментальні соціально-економічні зміни в інформаційному суспільстві визначають головні завдання професійної підготовки майбутніх фахівців у вищому навчальному закладі (ВНЗ): активна громадянська позиція і конкурентоспроможність на ринку праці. Участь у громадянському суспільстві є практично неможливою без успішної професійної кар'єри, оскільки вона становить фундамент особистої незалежності, самоповаги та добробуту, а отже, визначає якість життя. Отже, формування ключових компетентностей, що відповідають типовим видам діяльності громадянина, стає актуальним завданням навчально-виховного процесу ВНЗ.

Досліджено актуальну проблему організаційно-педагогічних засад розвитку громадянської освіти старшокласників у навчально-виховному процесі загальнооосвітньої школи. Узагальнено вітчизняний та зарубіжний досвід щодо реалізації системи громадянської освіти. Проаналізовано стан даної освіти в Україні та перспективи її розгортання. З'ясовано її концептуальні положення та зміст. Висвітлено основні засади реалізації системи громадянської освіти у навчально-виховній діяльності загальноосвітнього навчального закладу. Розглянуто сучасні технології громадянської освіти. Запропоновано оптимальні підходи до організації процесу демократичного виховання старшокласників. Визначено й експериментально перевірено організаційно-педагогічні умови активізації процесу розвитку громадянської освіти. Досліджено й обгрунтовано доцільність запровадження громадянської освіти у навчально-виховний процес вітчизняної школи.

Розкрито теоретико-методичні основи громадянського виховання (ГВ) учнів у загальноосвітніх навчальних закладах (ЗОНЗ). Висвітлено педагогічний потенціал позакласної виховної роботи у системі ГВ. Проведено філософсько-історичний та психолого-педагогічний аналіз проблеми ГВ у контексті розвитку демократичного суспільства. Обгрунтовано й описано функціональну модель ГВ учнів у ЗОНЗ, педагогічні засади її реалізації у навчально-виховному процесі, визначено ефективність щодо сформованості громадянських компетентностей учнів.

Раскрыты теоретико-методические основы гражданского воспитания (ГВ) учеников в общеобразовательных учебных заведениях (ООУЗ). Освещен педагогический потенциал внеклассной воспитательной работы в системе ГВ. Проведены философско-исторический и психолого-педагогический анализ проблемы ГВ в контексте развития демократического общества. Обоснованы и описаны функциональная модель ГВ учеников в ООУЗ, педагогические основы её реализации в учебно-воспитательном процессе, определена эффективность относительно сформированности общественных компетентностей учеников.

Проведено філософсько-історичний, психолого-педагогічний аналіз проблеми громадянського виховання у контексті розвитку громадянського суспільства. Розглянуто структуру громадянської компетентності як цілісного інтегративного утворення, системи взаємопов'язаних елементів. Досліджено суперечності розвитку громадянського виховання підростаючого покоління. Визначено принципи конструювання та структуру змісту громадянського виховання. Охарактеризовано організаційно-педагогічні форми та методи громадянського виховання учнівської молоді за умов реалізації компетентнісного підходу. Обгрунтовано соціально-педагогічні умови громадянського виховання. На підставі розглянутих теоретико-методологічних засад розроблено модель громадянського виховання учнівської молоді у загальноосвітньому навчальному закладі та запропоновано педагогічні засоби її реалізації. Проаналізовано підходи до поетапної та наскрізної реалізації громадянського виховання у навчально-виховному процесі й організаційно-педагогічній структурі загальноосвітнього навчального закладу. Експериментально доведено ефективність запропонованої моделі громадянського виховання учнівської молоді у загальноосвітніх навчальних закладах.

Висвітлено теоретичні засади навчання історії за умов багатокультурного суспільства, наголошено на актуальності впровадження принципу полікультурності в сучасну освіту. Розглянуто мультикультуралізм як світоглядний проект підтримки розмаїття культур. Розкрито поняття і сутність діалогу культур, обгрунтовано діалогічність як ознаку української культури. Розглянуто полірелігійність України у світлі багатокультурності, викладено культурологічний підхід до вивчення релігійної багатокультурності в нашій державі. Значну увагу приділено проблемі національної ідентичності у контексті процесів українського націєтворення. Розкрито педагогічні основи викладання історії у багатокультурному суспільстві, проаналізовано європейський досвід з даного питання. Охарактеризовано методику впровадження принципу полікультурності у шкільну історичну освіту, акцентовано на полікультурній освіті учнів у позакласній діяльності.

Розглянуто актуальну проблему - з'ясування європейських підходів до історичної освіти, яка за умов багатокультурного суспільства є чинником виховання толерантності молодого покоління, здатностей до міжкультурного діалогу.

З'ясовано можливості історичної освіти у подоланні конфлікту історичної пам'яті, що дестабілізує сучасне українське суспільство та перешкоджає його інтеграції і консолідації.

Обгрунтовано важливість соціально-педагогічної проблеми формування особистості як члена громадянського суспільства в контексті історичного досвіду та соціально-політичних і педагогічних традицій. Встановлено, що впродовж XX ст. ці ідеї втрачали провідні позиції у політичній думці. Лише наприкінці 1980-х рр. кардинальні політичні зміни в Східній та Центральній Європі повернули ідею громадянського суспільства у сферу теоретичних міркувань та громадського життя. Для західноєвропейських демократійця проблема набула особливої актуальності згодом за умов об’єднаної Європи.

Обоснована важность социально-педагогической проблемы формирования личности как члена гражданского общества в контексте исторического опыта и социально-политических и педагогических традиций. Установлено, что на протяжении ХХ в. эти идеи теряли передовые позиции в политической мысли. Только в конце 1980-х гг. кардинальные политические изменения в Восточной и Центральной Европе вернули идею гражданского общества в сферу теоретических мыслей и гражданской жизни. Для западноевропейских демократий эта проблема стала особенно актуальной со временем в условиях объединенной Европы.

The important socio-pedagogical problem of the formation of a personality as a civic society member based on the historical roots, socio-political and pedagogical traditions have been substantiated. It has been defined that during the XX century theseideas were losing their leading positions in political thought. Only at the end of the 80-s of the XX century critical political changes in Eastern and Central Europe brought back the idea of civil society in the sphere of theoretical thought and civil life. For western European democracies this problem has become especially topical under the conditions of united Europe.

Зазначено, що історична освіта в Україні за сучасних умов наповнюється особливим змістом, виконуючи важливу роль у процесі інтеграції суспільства, сприяючи інтелектуальному розвитку особистості, допомагаючи молоді розуміти сучасність і готуючи особистість до життя у демократичному суспільстві.

Розглянуто проблему впровадження ефективних виховних технологій у позакласну діяльність навчального закладу. Визначено значення громадянського виховання старшокласників у позакласній та позашкільній діяльності навчального закладу. Зосереджено увагу на одному із компонентів міжнародного проекту "Громадянська освіта - Україна" (2005 - 2008 рр.) під назвою "Підтримка позакласних видів діяльності з розвитку демократії", мета якого - розвиток різних напрямів соціальної діяльності школи та формування демократичного середовища, що сприяє становленню громадянських компетентностей особистості. Розкрито зміст означеного компоненту та основні принципи, на яких базувалася реалізація його програмних напрямків. Зосереджено увагу на таких програмах компоненту проекту як: "Вчимося обирати", програмі міні-проектів, "Демократична школа", їх завданнях, механізмах здійснення та результатах реалізації. Наголошено про створення в рамках компоненту проекту навчально-методичного видання "Молодь діє", веб-сайту "Молодь діє", Форуму учителів України. Висвітлено результати дослідження ефективності програми міні-проектів, проведеного у формі опитування учнівської молоді, в основі якого - статистичні дані, усні та письмові висловлювання (відгуки) учнів на різних етапах соціальних проектів та враження представників місцевої громади.

Рассмотрена проблема внедрения эффективных воспитательных технологий во внеклассную деятельность учебного заведения. Определено значение гражданского воспитания старшеклассников во внеклассной и внешкольной деятельности учебного заведения. Сосредоточено внимание на одном из компонентов международного проекта "Гражданское образование - Украина" (2005 - 2008 гг.) под названием "Поддержка внеклассных видов деятельности по развитию демократии", цель которого - развитие различных направлений социальной деятельности школы и формирование демократической среды, способствующей становлению гражданских компетентностей личности. Раскрыто содержание обозначенного компонента и основные принципы, на которых базировалась реализация его программных направлений. Сосредоточено внимание на таких программах компонента проекта как: "Учимся выбирать", программе мини-проектов, "Демократическая школа", их задачах, механизмах осуществления и результатах реализации. Отмечено о создании в рамках компонента проекта учебно-методического издания "Молодежь действует", веб-сайта "Молодежь действует", Форума учителей Украины. Освещены результаты исследования эффективности программы мини-проектов, проведенного в форме опроса учащейся молодежи, в основе которого - статистические данные, устные и письменные высказывания (отзывы) учащихся на разных этапах социальных проектов и впечатления представителей местной общины.

The problem of effective implementation of educational technology in school extracurricular activities. The values of civic education in high school extra-curricular activities of the school. Focus attention on one component of the international project "Civic Education - Ukraine" (2005 - 2008 gg.) Entitled "Support for extra-curricular activities for the promotion of democracy", whose objective - the development of various areas of social work schools and establishing a democratic environment conducive to the establishment of civil competent individuals. The contents designated by the component and the basic principles on which was based implementation of its program areas. Focus on such pr ograms as a component of the project: "Learning to choose the" mini-program projects, "Democratic School", their objectives, mechanisms for implementation and results of implementation. Noted the establishment of a framework component of the project of educational-methodical editions Youth acts, "The website" Youth acts, "The Forum of teachers in Ukraine. Are illuminated, the results of research on the effectiveness of Mini-projects carried out in the form of consultation of students, based - statistical data, oral and written statements (feedback) of students at different stages of social projects and experiences from the local community.

Розглянуто проблему актуалізації діяльності музею з аудиторією в контексті теорії музейної комунікації. Проблема переосмислення музейної діяльності за сучасних соціокультурних умов характеризується інтенсивним пошуком нових засобів підвищення її якості та ефективності. Сучасні суспільні потреби зумовили зміну взаємодії музею з відвідувачами, форм і методів музейної роботи, спрямованої на ефективну взаємодію музеїв та соціуму. В основі сучасного підходу до музейної діяльності лежить зміна ставлення музею до аудиторії, перетворення відвідувача в активного учасника музейної комунікації, партнера. Такий підхід надає змогу трактувати експозицію, її інтерпретатора й відвідувача як учасників процесу комунікації, під час якої відбувається не лише передача інформації, а й здійснюється діалог, обмін думками, виникає співпереживання, що активізує пізнавальну діяльність особистості.

Проаналізовано теоретичні і практичні аспекти технології самооцінювання школи як необхідної умови забезпечення результативності громадського виховання молодого покоління та демократизації школи як освітньої інституції. Запропоновано запроваджувати ефективну систему громадянського виховання, яка супроводжується системними демократичними змінами у практиці навчального закладу.

Проанализированы теоретические и практические аспекты технологии самооценивания школы как необходимого условия обеспечения результативности гражданского воспитания молодого поколения и демократизации школы как образовательной институции. Предложено вводить эффективную систему гражданского воспитания, которое сопровождается системными демократическими изменениями в практике учебного заведения.

Окреслено умови участі учнів в активних формах громадського життя навчального закладу, ефективні форми і механізми громадянського виховання (ГВ). Визначено принципи, на яких має базуватися організація демократичного виховного середовища (ВС); констатовано, що процес ГВ є системою зв'язків і взаємодії, що включає взаємодію учня і вчителя, міжособистісну взаємодію на рівні класного колективу, взаємодію учнів, вчителів, адміністрації, батьків на загальношкільному рівні, а також виникнення та взаємодію субкультур на професійному та учнівському рівнях. Висвітлено завдання формування ВС ЗНЗ, ефективність учнівського самоврядування (УС) в аспекті реалізації права учнів на управління ЗНЗ, наголошено на формальному характері існуючих структур УС в більшості шкіл. Запропоновано розроблену організаційно-педагогічну форму ГВ "Демократична школа", розглянуто її структуру, механізм реалізації та інноваційність.

Определены условия участия учащихся в активных формах общественной жизни учебного заведения, эффективные формы и механизмы гражданского воспитания (ГВ). Определены принципы, на которых должна базироваться организация демократической воспитательной среды (ВС); констатировано, что процесс ГВ представляет собой систему связей и взаимодействия, включающую взаимодействие ученика и учителя; межличностное взаимодействие на уровне классного коллектива; взаимодействие учеников, учителей, администрации, родителей на общешкольном уровне, а также возникновение и взаимодействие субкультур на профессиональном и ученическом уровнях. Освещены задачи формирования ВС ОУЗ, эффективность ученического самоуправления (УС) в аспекте реализации права обучающихся на управление учебным заведением, отмечен формальный характер существующих структур УС в большинстве школ. Предложена авторскую разработку организационно-педагогической формы ГВ "Демократическая школа", рассмотрена ее структура, механизм реализации и инновационность.

Democratic educational environment of educational establishment, organization of civil activities of school youth, mastering by it the experience of democratical attitudes and behavioral models have been defined as an important condition of civic up-bringing.

Висвітлено ефективні методичні підходи до розвитку соціокультурних здатностей студентської молоді в процесі історичної освіти, що передбачають готовність особистості здійснювати ефективну соціальну комунікацію з представниками різних етноконфесійних спільнот, орієнтацію на сприйняття базових демократичних цінностей, особисту самореалізацію та участь у конструктивному міжкультурному діалозі у багатокультурному суспільстві. Підсумовано, що реалізація інноваційної методики міжкультурного діалогу засобами історичної освіти забезпечує механізми усвідомлення студентами безпосереднього зв’язку зі своєю історичною та культурною спадщиною.

Проаналізовано досвід організації виховної роботи. З'ясовано, що неефективність виховної роботи пояснюється тим, що її науково-методичний супровід є недостатньо чітким і конкретним. У зв'язку з цим визначено понятійний апарат громадянського виховання відповідно до нових соціокультурних умов і суспільних потреб.

Проанализирован опыт организации воспитательной работы. Выяснено, что неэффективность воспитательной работы обьясняется тем, что ее научно-методическое сопровождение является недостаточно четким и конкретным. В связи с этим очерчен понятийный аппарат гражданского воспитания в соответствии с новыми социокультурными условиями и общественными потребностями.

In the article the experience of the up-bringing work is analysed. It is considered that the uneffectiveness of the up- bringing can be accounted for by the fact that its scientific and methodological supplies are insufficient and not precise. Thus in this article the conceptual apparatus of civic upbringing according to new socio- cultural conditions and social needs is outlined.

Проаналізовано ефективні підходи до громадянського виховання учнівської молоді, що мають значний потенціал навчального та соціального досвіду особистості за сучасних умов розвитку суспільства, зокрема навчання громадянськості завдяки громадянській участі. Зміст такого підходу полягає у створенні для учнівської молоді можливості і мотивації до демократичної участі в різних формах.

Розглянуто актуальну проблему - з'ясування потенціалу історичного музею у подоланні конфлікту історичної пам'яті, що дестабілізує сучасне українське суспільство та перешкоджає його інтеграції та консолідації. Враховуючи те, що минуле й надалі є предметом політичних маніпуляцій і засобом суспільної дезінтеграції в Україні, суспільне порозуміння та примирення щодо суперечливих і вразливих сторінок історичної пам'яті є важливим завданням історичного музею.