Викладено основні сучасні дані щодо анатомії, фізіології, методів дослідження органу зору, етіології, клініки та лікування очних хвороб. Розглянуто найпоширеніші форми захворювань придатків ока, орбіти, рогівки, кришталика, судинної оболонки, сітківки, зорового нерва.

Розглянуто історію Одеської офтальмологічної школи, узагальнено її значний клінічний досвід. Наведено сучасні дані щодо анатомії, фізіології, етиології, клініки та лікування очних хвороб. Описано методи дослідження органа зору, охарактеризовано найпоширеніші форми захворювань придатків ока, орбіти, рогівки, кришталика, судинної оболонки, сітківки, зорового нерва.

Рассмотрена история Одесской офтальмологической школы, обобщен ее значительный клинический опыт. Приведены данные об анатомии, физиологии, этиологии, клинике и лечении глазных болезней. Описаны методы исследования органа зрения, охарактеризованы наиболее распространенные формы заболеваний придатков глаза, орбиты, роговицы, кристалика, сосудистой оболочки, сетчатки, здорового нерва.

Викладено основні сучасні дані щодо анатомії, фізіології, методів дослідження органа зору, а також етіології, клініки та лікування очних хвороб. Розглянуто найпоширеніші форми захворювань придатків ока, орбіти, рогівки, кришталика, судинної оболонки, сітківки, зорового нерва. Увагу приділено ушкодженням ока, рефракції та змінам органа зору у разі загальних захворювань.

Изложены основные современные данные по анатомии, физиологии, методам исследования органа зрения, а также этиологии, клинике и лечению глазных болезней. Рассмотрены наиболее распространенные формы заболеваний придатков глаза, орбиты, роговицы, хрусталика, сосудистой оболочки, сетчатки, зрительного нерва. Уделено внимание повреждениям глаза, рефракции и изменениям органа зрения при общих заболеваниях.

Изложены основные данные по анатомии, физиологии, методам исследования органа зрения, этиологии, клинике и лечению глазных болезней. Рассмотрены наиболее распостраненные формы заболеваний придатков глаза, орбиты, роговицы, хрусталика, сосудистой оболочки, сетчатки, зрительного нерва. Описаны повреждения глаза, рефракция и изменения органа зрения при общих заболеваниях.

Розглянуто функції традиційного інституту сім'ї та дистантної сім'ї. Розглянуто дистантні відносини, та порівняно їх з близькими відносинами.

Висвітлено основні проблеми сучасної дистантної сім'ї. Вивчено функціонально-рольову структуру сім'ї.

Розроблено структурну модель рольових стосунків, що містить основні підструктури (рольова Я-концепція, рольові очікування, рольова поведінка) та компоненти (когнітивний, емоційний, поведінковий). Виявлено відмінності рольової структури у традиційних і дистантних сім'ях. Висвітлено особливості у реалізації основних сімейних ролей в традиційних і дистантних сім'ях, зокрема, показано переважну орієнтацію членів дистантної родини на виконання господарчих, фінансових ролей та встановлено, що рольова структура традиційних сімей відрізняється більшою узгодженістю та гармонійністю. Визначено зміни у гендерних ролях: для дистантних сімей характерне більш маскулінне сприйняття жінки як динамічної, активної особистості, водночас образ чоловіка пов'язаний з цінностями комфорту та безпеки, підтримки близьких людей. Розроблено й апробовано науково-обгрунтовану програму соціально-психологічного супроводу дистантних сімей з метою адаптації до змінених умов життєдіяльності, гармонізації рольових стосунків в подружній підструктурі сім'ї. Впровадження програми сприяло розвитку здатності адаптуватися до нових умов спілкування, підвищенню комунікативних здібностей, трансформації уявлень про свої ролі в сім'ї (рольова Я-концепція), про ролі партнера, реальну поведінку.

Наведено результати комплексного обстеження 46-ти хворих з ПЕС, катарактою та глауковою. ПЕГ була виявлена у 18,7 % хворих. Проведені дослідження надали можливість вивчити клініко-морфологічні особливості ПЕГ, характер змін гідродинаміки ока, гостроти і поля зору, а також стан диска зорового нерва, які знаходилися в прямій залежності від стадії ПЕГ і ступеня псевдоексфоліативних змін. Аналіз проведеного лікування хворих з ПЕГ і катарактою показав, що найбільш ефективним методом є одночасна екстракція катаракти (факоемульсіфікація) з антиглаукоматозною операцією, що надає можливість в коротші терміни досягти нормалізації ВОТ і високих функціональних результатів.

Представленные результаты комплексного обследования 46-ти больных из ПЭС, катарактой и глаукомой. ПЭГ была выявлена у 18,7 % больных. Проведенные исследования дали возможность изучить клинико-морфологические особенности ПЭГ, характер изменений гидродинамики глаза, остроты и поля зрения, а также состояние диска зрительного нерва, которые находились в прямой зависимости от стадии ПЭГ и степени псевдоексфолиативных изменений. Анализ проведенного лечения больных из ПЭГ и катарактой показал, что наиболее эффективным методом является одновременная экстракция катаракты (факоэмульсификация) с антиглаукоматозной операцией, которая дает возможность в более короткие сроки достичь нормализации ВОТ и высоких функциональных результатов.