У перший том анотованого бібліографічного покажчика увійшли бібліографічні описи періодичних видань Галичини, Волині, Буковини і Закарпаття 20-30 рр. ХХ ст., які становлять одну з найбільш замовчуваних сторінок історії української журналістики. Повний опис складено за всі роки виходу журналу чи газети і включає такі відомості: назва, підзаголовок, періодичність, дата виходу першого номера, редактори, місце видання, роки виходу, видавництво або видавці, назва друкарні та її адреса, адреса редакції-адміністрації, кількість річників і номерів, які вийшли за роками; формат, тираж, передплата та наявність видання у фондах ЛНБ ім. В.Стефаника та інших книгосховищах. В анотаціях дається характеристика тематики та читацького призначення видання.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ф038.5 + Ф045 + Ч612.4(4УКР)72

Рубрики:

Політична еліта

Політична свобода і політична залежність

Організація преси

Шифр НБУВ: Ж69017 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано роль і місце епохи Відродження у формуванні європейського бачення свободи особи, її меж, співвідношення свободи індивіда й обмежувальної ролі суспільних інститутів, а також духовно-інтелектуальну напругу тогочасного суспільства, яка зродила геніїв Відродження і вже достатньо утвердила право особи на самовираження, зумовлене відповідальністю, яку неможливо перекласти на іншого. Зроблено наголос на усвідомлення вже тогочасними мислителями складності та суперечливості наслідків свободи особи за одночасного утвердження ідеї, що іншого шляху для людини немає.

Проаналізовано духовно-інтелектуальні процеси епохи Середньовіччя, їх вплив на європейські підходи до свободи особи, характер взаємовідносин між індивідом і суспільством.

Проаналізовано правову вітчизняну думку й європейські філософсько-політичні концепції свободи, обгрунтовано спільність підходів. Розкрито теоретичні основи концепції української політичної думки правого спрямування щодо свободи особи як самореалізації та самодіяльності людини. Доведено, що відповідно до світоглядних засад правої української політичної думки, духовно-етичні засади особи та суспільства є засадничими у формуванні цілісної основи відповідальної свободи особи, відмова від поваги до пам'яті про минулі успіхи та поразки, традиції, ритуали не тільки була б, але і є відмовою від права на самореалізацію свободи особи, зведення індивіда до статусу деперсоніфікованого об'єкта, ніяк не пов'язаного з минулим чи майбутнім. Розкрито роль еліти в забезпеченні свободи особи, конструктивний характер її діяльності у випадку домінування ціннісних критеріїв формування. Встановлено, що держава розглядалася в українській політичній думці правого спрямування як інструмент забезпечення соціокультурного простору реалізації свободи особи. Визначено актуальність теоретичних розробок української політичної думки правого спрямування для сучасної політичної практики в Україні.

Проаналізовано концептуальні підходи В. Липинського до свободи та утопічних соціальних проектів. Окреслено роль духовно-культурних традицій в процесі реалізації свободи людини. Розкрито значення ціннісного складника людського буття для забезпечення надійного функціонування суспільства в минулому та сьогоденні.

Зазначено, що питання прав і свобод людини та громадянина на сучасному етапі є найважливішою проблемою внутрішньої та зовнішньої політики всіх держав світової спільноти. Саме стан справ у сфері забезпечення прав і свобод особи, їх практичної реалізації є тим критерієм, за яким оцінюється рівень демокративного розвитку будь-якої держави та суспільства в цілому. Комплексно досліджено та надано пропозиції щодо вирішення проблем дотримання механізмів реалізації прав людини. Розкрито філософсько-правовий, теоретико-правовий і кратологічний виміри концепту прав людини, що надає можливість системно та інтегративно розуміти права людини як комплексний інститут глобалізаційного простору.

Розглянуто теоретико-методологічні основи наукової діяльності. Висвітлено суть науки та історію її розвитку, класифікацію наук і процес регулювання наукової діяльності в Україні та за кордоном, питання підготовки та кваліфікації наукових кадрів. Наведено вимоги до етики наукової діяльності, її психологічної складової. Розкрито роль інформаційного забезпечення й основних прикладних способів і прийомів теоретичного та емпіричного рівнів дослідження, технології їх використання. Увагу зосереджено на організації науково-дослідної роботи, її етапів, а також оформленні наукових результатів.

Викладено характерні риси держави та права перших державних утворень. Висвітлено характерні риси держави та права східної деспотії та конкретні риси державно-правових інститутів основних держав, що уособлюють такий тип організації державного життя. Розглянуто основні зміни в системі державного та правового устрою в період античності (Стародавня Греція та Рим), їх відмінності від Стародавнього Сходу. Викладено структуру органів влади й основні риси права європейських країн в період феодалізму, а також риси права Московського царства й Арабського Халіфату. Розкрито причини переходу до нового, капіталістичного характеру виробництва, та пов'язаної з цим еволюціїї державно-правових інститутів європейських країн, взаємозв'язок буржуазних революцій і змін в системі органів управління і права. Висвітлено причини формування незалежних держав на американському континенті, конкретні риси державно-правових інститутів основних держав, відмінності державно-правових систем США та країн Латинської Америки, та чим це обумовлюється. Досліджено еволюцію органів влади та права європейських країн і США в 1950 - 1990-ті рр.

Викладено матеріал з курсу історії політичних і правових вчень в країнах Стародавнього Сходу, Греції, Риму, Західної Європи, України. Розглянуто питання зародження і розвитку соціалізму, анархізму, марксизму. Охарактеризовано позитивізм як напрям в історії політичних та правових вчень. Видання характеризується аналітичним підходом до викладу історії цих вчень, врахуванням конкретно-історичних умов їх формування, основних закономірностей розвитку.

Узагальнено новітні досягнення науки юриспруденції, політології та філософії, з урахуванням вітчизняного та зарубіжного досвіду і сучасної політико-правової практики. Висвітлено соціально-політичні та правові компонети, що визначають особливості процесу правоутворення в умовах глобалізації. Проаналізовано наскільки актуальним в умовах глобалізації є попередній історичний досвід правозастосування, який засвідчує, що тільки свобода, поєднувана з відповідальністю, є реальною.

Досліджено антропологічні, суспільно-політичні та інституційні виміри розвитку демократії в Україні. Визначено місце людини в системі координат поля політичного буття як одночасного творця цього поля та об'єкта впливу діючих у його межах політичних інститутів. Розкрито ключові питання функціонування демократії крізь призму тісно пов'язаних з нею політичних феноменів, інститутів та процесів.

Робота має на меті допомогти студентам поглиблювати і систематизувати знання з основних проблем історії держави і права України. Проаналізовано складні й актуальні теми навчального курсу; інститути державної влади; суспільну структуру; систему органів влади і управління; джерела права і розвиток різних галузей права. Розглянуто рабовласницькі держави та право на території України (VII. ст. до н.е. - V ст.н.е.): держава і право скіфських племен; сармати; античні міста-держави: Боспорське царство. Визначено суспільний та державний устрій Київської Русі: виникнення державності у східних слов'ян; теорії походження; політична система та державний устрій Київської Русі. Наведено систему права Київської Русі-України: джерела давньоруського права; основні риси цивільного права за "Руською Правдою"; право власності; зобов'язальне право, види договорів; сімейно-шлюбне право; інститут опіки; спадкове право; основні риси кримінального права; поняття і види злочинів; мета і система покарань; основні риси судового процесу княжої України. Визначення державності України у період феодальної роздробленості. Галицько-Волинська держава як спадкоємниця Київської Русі-України: утворення Галицько-Волинської держави; особливості політичного та соціального устрою Галицько-Волинської держави; соціальна структура; центральні та місцеві органи влади й управління; правова система та пам'ятки права Галицько-Волинської Русі. Розглянуто суспільно-політичний лад і право на українських землях у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої. Увагу приділено становленню української козацької держави в період визвольної війни під керівництвом Б. Хмельницького. Визначено систему права в Україні в період козацько-гетьманської держави. Розглянуто суспільно-політичний лад і право західноукраїнських земель у період австрійського панування (1772 - 1918 рр.). Розглянуто суспільно-політичний лад і право українських земель у складі Російської імперії (кінець XVIII - перша половина ХІХ ст.). Визначено Державно-політичний устрій і право України на початку ХХ ст. Охарактеризовано суспільно-політичний лад і право в період відродження української держави (1917 -1920 рр). Увагу приділено питанням завершення формування сучасних кордонів України. Держава і право України у післявоєнний період.