Індекс рубрикатора НБУВ: Р413.5

Рубрики:

Хвороби печінки, жовчного міхура і жовчних шляхів

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У гострих дослідах на щурах з канюльованою загальною жовчною протокою досліджено вплив аміліну на рівень секреції жовчі та спектр жовчних кислот у ній. Показано, що амілін, введений підшкірно, у дозі 1 мг/кг, не змінює об'єм секретованої жовчі. При цьому у жовчі збільшується концентрація таурохолевої кислоти, а таурокон'югатів хенодезоксихолевої та дезоксихолевої кислот зменшується, глікохолатів - залишається незмінною, а вільних жовчних кислот зменшується. Такий перерозподіл жовчнокислотного спектра призводить до збільшення коефіцієнта кон'югації. Амілін змінює в секретованій жовчі співвідношення між три- та дигідроксихолановими кислотами, що призводить до збільшення коефіцієнта гідроксилювання. Це надає підстави стверджувати, що гормон посилює процеси кон'югації та гідроксилювання в гепатоцитах, покращуючи детергентні властивості жовчі, а саме її здатність утримувати холестерин у розчиненому стані. Амілін у найменшій ефективній дозі не змінює концентрацію глюкози в крові щурів.

У гострих дослідах на щурах із канюльованою загальною жовчною протокою досліджено вплив кальцитоніну на рівень холерезу та спектр коніюгатів білірубіну в жовчі щурів. Показано, що кальцитонін у дозах 200 та 800 нг/кг маси тіла збільшує об'єм секретованої жовчі, що свідчить про холеретичний ефект гормону. Під час застосування гормону в дозі 200 нг/кг маси тіла спостережено статистично вірогідне зменшення абсолютного вмісту неконіюгованого білірубіну, а дебіт сульфату білірубіну достовірно збільшується. Після застосування кальцитоніну в дозі 800 нг/кг маси тіла абсолютний вміст сульфату білірубіну, моноглюкуроніду та моноглюкуронідмоноглюкозиду білірубіну статистично вірогідно збільшується. Достовірних змін абсолютного вмісту диглюкуроніду білірубіну при дії кальцитоніну в обох дозах не спостерігається.