Досліджено актуальні проблеми екології як науки. Наведено характеристику її соціально-економічних галузей та проаналізовано зв'язок з іншими науками. Висвітлено вплив діяльності людини на природу, місце природних ресурсів у виробництві та класифікацію природних ресурсів. Розкрито суть природокористування та описано його види.

Подано комплексну економіко-географічну оцінку природно-ресурсного потенціалу (ПРП) фізико-географічних країн, зон, підзон, провінцій, областей, районів України. Узагальнено сутність ПРП фізико-географічного регіону, уточнено методичні положення його кількісного визначення. Розраховано величину (обсяг), компонентну структуру ПРП кожних з 274 фізико-географічних районів, 57 областей, 12 провінцій, 3 підзон, 3 зон, 3 країн України. Визначено географічну різноманітність їх ПРП. Виявлено особливості та оцінено просторову диференціацію в рівнях забезпеченості населення фізико-географічних регіонів ПРП (економічна продуктивність) та географічні відмінності в його територіальній продуктивності. Здійснено типологію інтегрального ПРП фізико-географічних регіонів України, розроблено серію його картографічних моделей, визначено основні шляхи раціоналізації регіонального природокористування.

Розкрито місце менеджменту природоохоронної діяльності в системі наук, принципи управління природокористуванням і природоохоронною діяльністю. Досліджено господарський механізм природокористування та його регіональні особливості. Розглянуто проблеми оцінювання природно-ресурсного потенціалу, загального природно-ресурсного менеджменту та менеджменту окремих видів природних ресурсів. Висвітлено екологічні основи та ефективність природоохоронної політики, перш за все в Україні.

Висвітлено життєвий та професійний шлях професора, доктора географічних наук, декана географічного факультету Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, відомого науковця В. П. Руденка. У хронологічному порядку подано перелік праць ученого.

На основі статистичних даних проведено суспільно-географічне дослідження конфесійного простору Хмельницької області, яка відображає тенденції суспільних процесів, в тому числі і релігійних, що відбуваються на території двох історико-географічних країв і Волині (її північна частина) та Поділля (південна частина). При написанні даної статті простежено територіальні особливості конфесійного простору та проведено порівняльно-географічний аналіз у різних адміністративно-територіальних районах та історико-географічних краях досліджуваного регіону. Охарактеризовано ряд чинників, що впливають на територіальну організацію релігійної сфери Хмельницької області.

Викладено основи менеджменту туристичної індустрії. Розкрито теоретичні та прикладні засади менеджменту туристичних ресурсів. Обгрунтовано основні напрями державної політики та державного регулювання туризму. Наведено класифікацію ринків туристичної індустрії. Увагу приділено методиці еколого-економічного та картографічного оцінювання, територіальній диференціації та геопросторовій організації природно-рекреаційного потенціалу України, рекреаційному оцінюванню лісових ландшафтів, плануванню сільського туризму.