Проведено проектування силових вузлів стендового обладнання для здійснення випробувань детонаційних ракетних двигунів. Для виявлення динамічних факторів, що можуть впливати на точність вимірювань параметрів роботи двигунів, здійснено моделювання навантажень і визначення власних частот конструкції.

Розглянуто періоди становлення та розвитку інституту підвідомчості справ про адміністративні правопорушення. На підставі дослідження історичних аспектів формування інституту підвідомчості розгляду справ про адміністративні правопорушення виокремлено основні етапи становлення цього правового інституту, найважливіші нормативні джерела, що регламентували відносини підвідомчості розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Розглянуто основні види правових колізій підвідомчості розгляду справ про адміністративні правопорушення. На основі аналізу законодавства про адміністративні правопорушення охарактеризовано шляхи вирішення та усунення правових колізій підвідомчості розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Розглянуто систему суб'єктів, що уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення (АПП). На підставі аналізу чинного законодавства про АПП визначено поняття суб'єктів, що уповноважені розглядати справи про АПП, і виокремлено їх особливості. Запропоновано основні шляхи оптимізації, реформування системи суб'єктів, що уповноважені розглядати справи про АПП.

Розглянуто проблему низького питомого імпульсу ротаційного детонаційного ракетного двигуна, описаного у відкритій літературі. Мета роботи - виявлення факторів, що знижують характеристики установок такого типу. Висунуто припущення, що через структуру течії компонентів палива в зоні їх змішування детонує лише частина - решта реагує в режимі дефлаграції. Для підтвердження висунутого припущення проведено експериментальні дослідження. Наведено результати дослідів, одержаних на плоскій моделі ротаційного детонаційного ракетного двигуна. Описано експериментальну випробувальну установку та методику проведення експериментів. Наведено картини ізоліній статичного та повного тиску, а також картини течії. З цієї інформації можна зробити висновок, що потік надзвуковий, зі складними утвореннями вихорів і скачків ущільнення. Детонаційна хвиля, взаємодіючи з цими елементами потоку, хоча і розповсюджується, при цьому втрачає частину енергії, що і відображається на питомому імпульсі.

Розглянуто питання діяльності адміністративних комісій у контексті реформування системи суб'єктів, що уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення. На підставі аналізу чинного законодавства про адміністративні правопорушення проаналізовано недоліки юрисдикційної діяльності адміністративних комісій та обгрунтоваго потребу внесення змін до адміністративного законодавства в частині їх правового статусу.

Предложена схема детонационного ракетного двигателя с инициацией импульсов ротационной детонационной волной. Разработаны физические модели и испытательный стенд для подтверждения ее работоспособности. Приведены результаты экспериментальных исследований в виде иллюстраций и значений скорости фронтов. Из них можно сделать вывод о работоспособности предложенной схемы. Выявлено размер ячейки сетки, которая блокирует распространение дефлаграционное и детонационного фронтов для данных условий эксперимента.

Висвітлено проблеми змішування компонентів палива в камерах згорання детонаційних ракетних двигунів. Основною ідеєю, що спонукає вчених до пошуків у цьому напрямку, є вищий термодинамічний коефіцієнт корисної дії детонації у порівнянні зі звичайним горінням з дозвуковими швидкостями. Також детонаційний процес може відбуватися за відносно низьких значень тисків компонентів палива, що надає змогу відмовитись від важких систем живлення, а використати просту витискувальну систему подачі. Відомі експериментальні дослідження використовуються для подальших наукових пошуків шляхів розв'язання проблем із сумішоутворенням. Для оцінки ефективності процесу змішування використовується комп'ютерне моделювання. Визначено масштаб турбулентності в різних схемах форсуночних головок. Проведено класифікацію схем в порядку збільшення масштабу турбулентності і, відповідно зниження ефективності двигуна. Запропоновано перехід до використання форкамер з попереднім перемішуванням компонентів палива в одному об'ємі і детонацією їх суміші в іншому.

Обговорено питання аналізу ефективності використання відпрацьованого на турбіні генераторного газу в двигунах верхніх ступенів ракет, що побудовані за відкритою схемою. Роботи над створенням ракетних двигунів, які використовують детонаційний процес згорання палива в камері, ведуться в різних країнах вже тривалий час. Основною причиною пошуків у цьому напрямку є вищий термодинамічний коефіцієнт корисної дії детонації у порівнянні з дефлаграцією. Також привабливою є перспектива відмови від турбонасосного агрегату у разі використання простої витискувальної системи подачі, оскільки детонаційний процес може відбуватися за відносно низьких значень тисків компонентів палива. Розглянуто варіанти вихлопу відпрацьованого турбінного генераторного газу в окреме сопло, допалювання його в дефлаграційному та детонаційному режимах. Визначено основні параметри двигунних установок з використанням цих пристроїв у порівнянні їх з існуючим варіантом двигуна. Виявлено, що допалювання відпрацьованого на турбіні генераторного газу в детонаційному режимі надає змогу підвищити енергетичні характеристики ракетного двигуна, побудованого за відкритою схемою та збільшити масу корисного вантажу, що виводиться на орбіту.

Досліджено правовий статус суду як суб'єкта цивільних процесуальних правовідносин. Висвітлено основні питання судової юрисдикції цивільних справ, видової характеристики цивільної юрисдикції, розмежування процесуальних інститутів юрисдикції та підсудності. Проаналізовано основні проблеми предметної та суб'єктної юрисдикції цивільних справ у контексті новел цивільного процесуального законодавства.

Проаналізовано основні особливості функціонування світових систем нотаріату. Запропоновано власне визначення поняття систем нотаріату. Висвітлено засади функціонування систем латинського ("civillaw") та англосаксонського ("commonlaw") нотаріату, які базуються відповідно на континентально-європейській та англосаксонській правових системах; охарактеризовано системи нотаріату окремих держав, таких як Сполучені Штати Америки, Федеративна Республіка Німеччина, Франція, Швейцарія, Японія; визначено основні характеристики моделей латинського нотаріату, а саме, німецької, французької та змішаної нотаріальних моделей.

Під час рішення нетрадиційних задач керування польотом ракети, зокрема для умов ударного впливу мерного вибуху, необхідні нетрадиційні підходи до організації керування вектором тяги ракетного двигуна. Було розглянуто різні схеми газодинамічних систем керування вектором тяги, що парирують ударний вплив на ракету. При цьому з'ясовано, що динамічні характеристики традиційних газодинамічних систем крування вектором тяги не надають змоги вирішити задачу парирування ударного впливу на ракету. Показано, що відповідні динамічні характеристики можуть забезпечити збурення надзвукового потоку вдувом з сопло продуктів детонації з головною ударною хвилею, що поширюється у надзвуковому потоці. Саме такий випадок збурення надзвукового потоку в соплі ракетного двигуна досліджено в даній роботі. З метою виявлення принципів створення керуючих зусиль та забезпечення збурення надзвукового потоку вдувом в сопло продуктів детонації з головною ударною хвилею, що поширюється у надзвуковому жтоці, проведено комп'ютерне моделювання течії в соплі. За основу було взято сопло двигуна 11Д25 розробки ДП КБ "Південне", що використовується на третьому ступені ракети-носія "Циклон-3". Схема керування вектором тяги орієнтована на використання детонації основних компонентів палива. Числовим моделюванням одержано еволюцію детонаційної хвилі в надзвуковому потоці сопла камеди згорання. Згідно характеру розповсюдження збурення в соплі, бокова сила від збурення має знакозмінний характер зі стабілізацією збурення за знаком і величиною у разі підходу до критичного перетину сопла, вивчення відносної бокової сили досягається на рівні, достатньому для парирування великих збурюючих моментів малої тривалості. Таким чином виявлено силові фактори, що можуть використовуватись для реалізації керування вектором тяги ракетного двигуна. Подальші дослідження необхідно зорієнтувати на пошук оптимального розміщення місця вдуву продуктів детонації з метою запобігання взаємної компенсації силових факторів.

Розглянуто поняття, завдання та джерела цивільного процесуального права України. Наведено класифікацію принципів цивільного процесуального права. Подано інформацію про цивільні процесуальні правовідносини та їх суб'єкти. Зазначено види підсудності у цивільному судочинстві. Увагу приділено доказам і доказуванню в цивільному процесі. Розглянуто заходи процесуального примусу в цивільному судочинстві.

Увагу приділено окремим особливостям договірного права та відображенню їх у практиці Верховного Суду України та Верховного Суду. Розглянуто співвідношення понять "договір" і "правочин", а також понять недійсного, розірваного, неукладеного договору. Висвітлено питання відповідальності за невиконання зобов'язання з договору та забезпечення виконання зобов'язання. Подано інформацію про договори дарування, оренди, лізингу, позики та кредиту.

В нових умовах застосування, зокрема для розгінних блоків ракет космічного призначення, космічних буксирів, сучасні ракетні двигунні установки найчастіше не задовольняють високим сучасним вимогам. Це змушує проводити фундаментальні дослідження процесів у ракетних двигунах у частині підвищення їх ефективності. В цьому плані відділом термогазодинаміки енергетичних установок Інституту технічної механіки Національної академії наук України і Державного космічного агентства України за останні 5 років було проведено дослідження керування газовими потоками в ракетних двигунах і газоструминних технологіях для підвищення їх ефективності та функціональних можливостей. Досліджено механізми збурення потоку в соплі ракетного двигуна вприскуванням рідини і твердою перешкодою. Було вдосконалено математичну модель збурення надзвукового потоку локальним вприскуванням рідини і розроблено нові рішення з підвищення швидкості виділення енергії рідини. Числове моделювання збуреної твердою перешкодою течії газу в соплі ракетного двигуна надало змогу верифікувати відомі (в основному експериментальні) результати і виявити невідомі раніше особливості збурення. Зокрема, було виявлено суттєве збільшення ефективності збурення потоку перешкодою в трансзвуковій області та уточнено деякі залежності щодо розподілу збуреного тиску на стінці сопла, що вважалися досі універсальними. Досліджено можливості підвищення ефективності використання генераторного газу, що відбирається за турбіною рідинного ракетного двигуна. Було обгрунтовано переваги нової схеми подачі газу в надзвукову частину сопла, що забезпечує як охолодження стінки сопла генераторним газом, так і створення бічних керуючих сил. Розроблено нову концепцію системи керування напрямком вектора тяги ракетного двигуна - комбінацію механічної і газодинамічної систем. Обгрунтовано, що така система керування вектором тяги надає змогу підвищити ефективність і надійність системи керування польотом космічного ступеня ракети. Розроблено нову схему рідинного ракетного двигуна з керуванням як величиною тяги, так і напрямком вектора тяги у всіх площинах стабілізації польоту ступеня ракети. Розроблено нові підходи до організації процесів у допоміжних елементах ракетних двигунів на базі детонаційного горіння палива, які підвищують характеристики ракетного двигуна. Розроблено модель процесу газоструминного подрібнення сипучих матеріалів і систему автоматичного керування завантаженням млину.

Досліджено основні положення цивільного процесуального законодавства у частині правового регулювання інституту інших учасників судового процесу. Наголошено на актуальності тематики дослідження в контексті реформування судової системи в цілому та цивільного процесу зокрема. Інші учасники судової справи в цивільному судочинстві складають окрему групу суб'єктів цивільних процесуальних правовідносин (ЦППВ). Головною особливістю цієї групи суб'єктів ЦППВ є відсутність юридичної зацікавленості у результаті розгляду та вирішення цивільної справи, проте їх роль та значення у вирішенні справи теж вагома. У ЦПК України визначений перелік інших учасників судового процесу та в окремих статтях окреслено правовий статус кожного з них, однак такий перелік не можна вважати повним, оскільки тривають дискусії щодо залучення до складу інших учасників судового процесу таких суб'єктів як педагог, психолог. Проаналізовано зарубіжний досвід правового регулювання правового статусу інших учасників цивільного процесу, а також висвітлено питання інституту консультанта, технічного консультанта у цивільному процесуальному праві зарубіжних держав. Висвітлено класифікації інших учасників судового процесу, а саме поділ на дві групи: особи, які в силу своїх професійних обов'язків мають здійснювати організаційно-технічне забезпечення цивільного процесу (помічник судді, секретар судового засідання, судовий розпорядник), ці учасники процесу знаходяться в штаті суду, тому іноді їх зараховують до осіб, діяльність яких пов'язана з правосуддям; особи, які сприяють розгляду та вирішенню цивільної справи по суті (свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, експерт у галузі права), також ці учасники процесу виконують функцію сприяння здійсненню правового регулювання статусу таких суб'єктів як помічник судді та експерт у галузі права, усунення окремих недоліків понятійного апарату цивільного процесуального законодавства у питанні інших учасників судового процесу.

Досліджено історичні та політичні чинники, які зумовили зародження та подальшу трансформацію ідеології українського націоналізму, як важливого суспільно-політичного явища в історії Української державності. Наголошено на актуальності тематики дослідження в контексті розбудови Української держави як правової, демократичної та європейської, та подальшого розвитку державотворчих процесів у напрямку європейської та євроатлантичної інтеграції. Зазначено, що ідеологічно український націоналізм головним чином сформувався в XIX ст. Головним чинником, у формуванні націоналістичної ідеології на теренах України був фактор "конфлікту" у суспільно-політичній сфері між представниками різних національних, культурних середовищ. Як приклад наведено багаторічну політику переслідувань української мови та культури в Російській імперії, зокрема, у другій половині XIX ст.: Валуєвський циркуляр від 30 липня 1863 р. та Емський указ російського імператора Олександра II від 18 травня 1876 р., що були спрямовані на витіснення української мови з культурної сфери, духовної та навіть побутової. Зазначено, що на радикалізацію ідеології українських націоналістів вплинуло також суттєве погіршення українсько-польських відносин у Західній Україні та поширення антиукраїнських впливів (полонізації, асиміляції, окатоличення, дискримінації) з боку державних структур Польщі, страшні наслідки колективізації, голодоморів і масових політичних репресій щодо українців у Радянській Україні. Зауважено, що український націоналізм виник і розвивався у контексті європейської та світової історії, тому зазнавав зовнішнього впливу, водночас, український націоналізм, як суспільно-політичне явище, був особливим, адже базувався не на расизмі, а на любові та повазі до української нації; український націоналізм ототожнювався з патріотизмом. Що ж до методів боротьби українських націоналістів за Українську державність, то вони були зумовлені тогочасними драматичними обставинами життя та дійсності українського народу.

Розглянуто питання встановлення режиму окремого проживання (сепарації) та розгляд таких справ у порядку цивільного судочинства. Проаналізовано основні положення сімейного законодавства, що регулюють порядок встановлення режиму окремого проживання подружжя, а також положення цивільного процесуального права, судова практика з зазначеної тематики. Закріплення у сімейному праві України режиму окремого проживання (сепарації) є наслідком імплементації міжнародно-правових норм і положень законодавства Європейського Союзу у цій сфері у вітчизняне законодавство. Сепарація або режим окремого проживання подружжя є одним із проявів принципу свободи шлюбу, права фізичних осіб вільно обирати місце проживання, а водночас ця інституція може виступати альтернативним способом врегулювання сімейних конфліктів. Режим окремого проживання подружжя може бути встановлений судом за заявою подружжя або позовом одного з них. На підставі аналізу чинного цивільного процесуального законодавства зроблено висновок, що режим окремого проживання подружжя може встановлюватися у цивільному процесі в порядку позовного або окремого провадження. Позовна форма розгляду справ про сепарацію може бути застосована у випадку відсутності згоди одного з подружжя на встановлення режиму роздільного проживання. Натомість встановлення режиму окремого проживання у порядку окремого провадження справи у цивільному процесі частіше має місце у судовій практиці. Зазначено, що підставою для звернення до суду з питанням вставлення режиму окремого проживання подружжя можна визнати небажання або ж неможливість чоловіка та дружини проживати разом однією сім'єю. Виокремлено правові наслідки встановлення режиму окремого проживання подружжя, зокрема: встановлення режиму сепарації не припиняє прав та обов'язків подружжя, які визначені сімейним законодавством України та які існували між подружжям до встановлення такого режиму проживання; режим майна, що набувають чоловік і дружина у період роздільного режиму проживання, змінюється, тобто майно не вважатиметься набутим у шлюбі та на нього не поширюватиметься режим спільної сумісної власності; в період окремого проживання подружжя не діє презумпція батьківства щодо дітей, народжених після спливу 10 міс, із моменту встановлення такого режиму.

Висвітлено особливості участі адвоката у справах щодо визначення місця проживання дітей, у справах про участь у вихованні та порядку спілкування батьків із дітьми. Проаналізовано основні положення сімейного законодавства та норми цивільного процесуального права, що регулюють питання визначення місця проживання та виховання дітей. Увагу приділено аналізу правових позицій Верховного Суду України та рішень Європейського Суду з прав людини з цієї проблематики. У справах про виховання дітей участь адвоката, як правило, пов'язана з розірванням шлюбу подружжя, встановленням режиму роздільного проживання подружжя, але в таких справах адвокат повинен звертати увагу сторін сімейного спору на інтереси та потреби дитини, а не на задоволення власних інтересів та амбіцій майнового чи особистого характеру. Зауважується, що дієвою формою участі адвоката в таких справах може стати консультування з застосуванням примирювальних процедур чи медіації як альтернативи судовому розгляду справи. Безперечно батьки повинні дійти згоди в питаннях виховання дитини, проте, як засвідчує практика розгляду таких справ і виконання рішень у цих сімейних справа, досягти такої згоди складно. У ситуаціях, коли батьки не можуть дійти згоди у питаннях участі у вихованні та утриманні дітей, адвокат як професійний представник повинен роз'яснити клієнтові переваги саме мирного, досудового врегулювання такого спору, передусім в інтересах дитини, наголосити на необхідності укладення договору про здійснення батьками батьківських обов'язків щодо виховання, утримання дитини та реалізації батьками їхніх прав у цій сфері. Оскільки спори щодо місця проживання дитини вирішуються або органами опіки та піклування, або ж у судовому порядку, то адвокат може бути залучений до надання правової допомоги при вирішенні питання місця проживання дитини як в адміністративному, так і в судовому порядку. Зазначено, що адвокат як представник у цивільному судочинстві повинен сприяти захисту інтересів клієнта, проте не всупереч правам та інтересам дитини, дітей.