Узагальнено відомості про Коломийщину в географічно-природознавчому, історичному, культурному, промисловому та суспільно-політичному аспектах. Подано назви відомих наукових, художніх, музичних, образотворчих праць про край, інформацію про населені пункти, організації, установи на Коломийщині, конкретних осіб, а також певні події та явища.

Індекс рубрикатора НБУВ: Я20(4УКР-4ІВА)

Рубрики:

Енциклопедії

Шифр НБУВ: В342338/5 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено проблеми аналізу, прогнозу та попередження виробничого травматизму у машинобудуванні. Увагу приділено ефективності функціонування системи управління охороною праці (СУОП), розслідуванню нещасних випадків, плануванню робіт на етапі прийняття управлінських рішень у СУОП, розробці програми аналізу та прогнозування показників травматизму. Проаналізовано шляхи адаптації нормативних документів у СУОП до вимог міжнародного стандарту OHSAS 18001: 1999 (2007) для підвищення якості продукції машинобудівних підприємств.

Освещены проблемы анализа, прогноза и предупреждения производственного травматизма в машиностроении. Уделено внимание эффективности функционирования системы управления охраной труда (СУОТ), расследованию несчастных случаев, планированию работ на этапе принятия управленческих решений в СУОТ, разработке программ анализа и прогнозирования показателей травматизма. Проанализированы пути адаптации нормативных документов в СУОТ к требованиям международного стандарта OHSAS 18001: 1999 (2007) для повышения качества продукции машиностроительных предприятий.

Відтворено об'єктивну картину видавничого процесу як цілісного явища зі своїми особливостями, позитивними та негативними моментами. Показано складний шлях пошуку національних орієнтирів за умов австро-угорського та польського панування, спроби зберегти традиції за умов радянського тоталітаризму. Висвітлено роль видавничої справи у національному відродженні та державному будівництві. Визначено роль книговидання, журналістики у налагодженні контактів Галичини зі східною частиною України, у становленні українських ідей. На підставі результатів дослідження встановлено, що друкарство, книговидання, журналістика в Коломиї гармонійно вписується у загальний розвиток друкованого слова в Галичині, однак, мають свої прикметні риси, етноформуючі пріоритети.

Розкрито інформативні можливості епістолярної спадщини знаного українського письменника та громадсько-політичного діяча А. Чайковського (1857 - 1935). Показано багатогранність шарів інформації, зафіксованих у його листуванні. Розглянуто мало вивчені питання біографії митця: обставини переїзду до Коломиї, влаштування побуту, а також умови та обставини творчої праці письменника; показано коло його адресатів тощо.

Простежено генезу та історію створення поетичного циклу "В Розтоках" відомого українського письменника Б. Лепкого (1872 - 1941). Зазначено щодо витоків тих або інших мотивів, що склали основу поетичного циклу, простежено систему образів. Дослідник пробує розібратися в тому, наскільки глибоко пройнявся поет темою Гуцульщини, чи зміг він вжитися у Карпатську проблематику. Показано основні символи циклу, які спрацьовують на рівні концептів, а також поєднання у Б. Лепкого в цьому циклі модерністських поезій із віршами соціального звучання.

Розглянуто особливості розвитку друкарства, газетярства та видавничої справи в м. Коломия Івано-Франківської області за період з кінця 1930-х - до кінця 1980-х р. Зазначено щодо історико-пресознавчого аспекту проблеми, відтворено об'єктивну картину видавничого процесу як цілісного явища зі своїми особливостями, позитивними та негативними моментами. Показано складний шлях пошуку національних орієнтирів за умов тоталітарних політичних режимів.

Розглянуто особливості функціонування української преси на початку 1920-х рр., після зайняття Галичини Польщею. Показано обставини, за яких українці відвойовували своє право на вільне висловлювання, зокрема й через засоби інформації. Розкрито роль і значення преси як важливого чинника у збереженні національної самоідентичності українців, потягу до державності, розвитку художньої літератури у гуцульсько-покутському регіоні.

Розглянуто коломийські періодичні видання середини 1980-х - першої половини 1990-х рр. з точки зору використання їх інформаційного потенціалу як джерельної бази для вивчення новітніх літературних процесів на Прикарпатті. Порушено питання про значення місцевих друкованих засобів інформації у виявленні та прилученні до літературної праці авторів, які починають. Запроваджено поняття про культурно-історичну епоху в журналістиці.

Висвітлено особливості відображення Гуцульщини в художній прозі та драматургії українського письменника Сидора Воробкевича (1836 - 1903). Дослідник відзначає, що Сидір Воробкевич, який не був гуцулом, у своїй художній творчості, залежно від потреби, міг "вживатися" й у різні етнографічні реалії, створюючи необхідний колорит текстів. Нетривале перебування і праця священиком у населених пунктах Буковинської Гуцульщини (тепер - у складі Республіки Румунія) надало митцеві розуміння регіональних особливостей Карпат і збагатило його літературну творчість. Матеріалом для статті стали два твори Сидора Воробкевича: оповідання "Що людей єднає" (1895) і мелодрама "Гнат приблуда" (1875). Зазначено, що Сидір Воробкевич вдало підбирає й використовує деталі, характерні для побуту, фольклору, ментальності гуцулів. Вказано на методи й прийоми, які письменник застосовує для того, щоб надати текстам гуцульського "забарвлення". Наголошено, що митець вдало підбирає й використовує деталі, характерні для духовного й матеріального світу гуцулів. Водночас звертається увага на те, що, на відміну від уродженця Гуцульщини Юрія Федьковича, для якого регіональний колорит Карпат був органічним, Сидір Воробкевич творив стилізації, виконано зі смаком і високим рівнем творчої майстерності.

Висвітлено ранню творчість українського письменника Марка Черемшини (1874 - 1927). Об'єкт дослідження - дебютне оповідання цього автора "Керманич" (1896). У процесі дослідження, зважаючи на досвід попередніх літературознавців (Микола Зеров, Олекса Засенко та ін.), зроблено спробу відчитати особливості бачення Карпат Марком Черемшиною. Зокрема відзначено, що звернення письменника до теми Гуцульщини було органічним і закономірним, оскільки не потребувало додаткового входження в реалії, проблематику і тематику гірського регіону. Оповідання "Керманич" позначене рисами романтичного світобачення автора з елементами сентиментальності. Письменник широко використовує гуцульську говірку з характерною для неї лексикою та зменшувально-пестливими формами. У сприйнятті Марком Черемшиною Гуцульщини помітний вплив Юрія Федьковича. З'ясовано, що Марко Черемшина прийшов у літературу з відчуттям причетності до старшого письменника, з яким був знайомий його батько. Юрій Федькович оспівував Гуцульщину, тому й став позитивним прикладом, опосередковано вказавши на можливість писати про гуцулів. Робив це Марко Черемшина, йдучи своїм шляхом, а не наслідуючи Юрія Федьковича.

На прикладі творів української класичної літератури XIX - поч. XX ст. розглянуто ознаки та символіку гуцульського тексту. Введено у науковий обіг нові поняття карпатоцентричність і гуцульщинокордизм, обгрунтовано їх використання на позначення явищ, характерних для української художньої літератури на тему Карпат.

Проведено вивчення художнього відтворення Гуцульщини в новелі Ольги Кобилянської (1863 - 1942) "Битва". Звернуто увагу на репрезентацію письменницею конфлікту між традиційним світом гірської природи (в який органічно вписано і самих гуцулів) та новітньою промислово-капіталістичною добою. Відстежено особливу художню манеру письменниці, яка надає змогу звичайні лісорозробки показати як акт боротьби природи за свої правічні права. Увагу приділено засобам, за допомогою яких Ольга Кобилянська передає у новелі колорит Буковинської Гуцульщини.

Розглянуто особливості художнього відтворення опришківства у першій редакції повісті Гната Хоткевича "Камінна душя" (1911 р.). Проаналізовано рівень засвоєння автором історичного та фольклорного матеріалу про опришка Марусяка й перенесення його у художній текст. Розкрито майстерність автора, який, виходячи з конкретних фактів та історичного матеріалу, зумів вибудувати цікавий сюжет; наповнив текст внутрішніми конфліктами і колізіями, які "рухають" дію твору.

Висвітлено суспільно-політичні, соціально-економічні та світоглядні аспекти розвитку західноукраїнських земель, психолого-педагогічні особливості етнокультурних традицій Західної України. Досліджено літературний процес і мовні особливості покутсько-гуцульського регіону. Розглянуто польські та західноукраїнські землі в нацистській і комуністичній неволі 1939 - 1941 рр. крізь призму документів радянських спецслужб. Розкрито деякі аспекти соціокультурного розвитку міста Хотин у другій половині XIX - на початку ХХ ст. Висвітлено передумови та причини трудової еміграції закарпатців у другій половині XIX ст. Увагу приділено місцевому самоврядуванню Буковини в другій половині XIX - на початку XX ст.

Висвітлено історію сворення та діяльності Коломийського інституту ДВНЗ "Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника". Розкрито питання організації та проведення навчально-виховного процесу основних кафедр інституту за 15 років діяльності. Наведено біобібліографічні довідки щодо працівників цього інтелектуального центру гуцульсько-покутського регіону.

Увагу приділено творчості талановитого українського художника В. Петрука (1886 - 1968), який жив за межами України, але у своїх творах утверджував ідею любові до рідної землі. Висвітлено життєвий шлях і творчу спадщину майстра, завдяки чому маловідомий в Україні художник стане доступнішим широкому загалові. Представлено каталоги В. Петрука: з колекції Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського, у приватних збірках у Німеччині, зі збірки Українського національного музею в м. Чикаго. Вперше опубліковано найбільшу на нинішній час добірку репродукцій творів художника.

Наведено результати наукових, етнографічних та історико-краєзнавчих досліджень із вивчення феномену писанкового розпису. Простежено передумови внесення до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України елементу "Традиція гуцульської писанки", описано зміст елементу, його сучасний та історичний ареал побутування, стан життєздатності, заходи з його охорони, популяризації та розвитку. Висвітлено основні етапи історії формування колекції писанок в етнографічному відділі Полтавського краєзнавчого музею імені В. Кричевського. Проаналізовано характерні відмінності й особливості, що існують у мистецтві української народної писанки, відповідно до регіонального походження. Досліджено орнаментальне оздоблення писанок Волині, Карпат і Прикарпаття. Розглянуто писанкові мотиви в контексті сучасних пошуків національної самоідентифікації у творчості самобутніх художників Буковини І. Балана, О. Криворучка, О. Гармидера, А. Житарюка. Проаналізовано взаємозв'язок уявлень про писанки / крашанки з космогонічними міфами про створення світу з яйця, окреслено етнопсихологічні передумови їх появи у Великодній обрядовості Закарпаття, а також їх роль у ритуалах.

Розглянуто ранню творчість українського письменника М. Черемшини (1874 - 1927). Об'єктом дослідження стало дебютне оповідання "Керманич" (1896). Зважаючи на досвід попередніх літературознавців (М. Зеров, О. Засенко та ін.), зроблено спробу відчитати особливості бачення М. Черемшиною Карпат. Зокрема відзначається, що звернення письменника до теми Гуцульщини було органічним і закономірним, оскільки не потребувало додаткового входження в реалії, проблематику та тематику гірського регіону. Оповідання "Керманич" позначене рисами романтичного світобачення автора з елементами сентиментальності. Письменник широко використовує гуцульську говірку з характерною для неї лексикою та зменшувально-пестливими формами. У сприйнятті М. Черемшиною Гуцульщини помітний вплив Ю. Федьковича. З'ясовано, що М. Черемшина прийшов у літературу з відчуттям причетності до старшого письменника, з яким був знайомий його батько. Ю. Федькович оспівував Гуцульщину, тому й став позитивним прикладом, опосередковано вказавши на можливість писати про гуцулів. Робив це М. Черемшина, йдучи своїм шляхом, а не наслідуючи Ю. Федьковича. У контексті зрослого інтересу до Карпат, актуальність статті полягає в з'ясуванні впливу постаті Ю. Федьковича на зацікавлення М. Черемшини можливостями відтворення Гуцульщини у художній літературі. Акцентовано увагу на показі письменником карпатського регіону в повісті "Керманич", а також розгляді його "спільності" з творчістю Ю. Федьковича. Розкрито особливості бачення Гуцульщини молодим М. Черемшиною. Звернення автора до теми Гуцульщини показано як органічне та логічне. Через призму біографії письменника, використання спогадів, а також порівняння лексики творів обох письменників дається відповідь на питання про шляхи впливу Ю. Федьковича на молодого М. Черемшину. У результаті виявлено, що в інтерпретації Гуцульщини М. Черемшиною помітний опосередкований вплив Ю. Федьковича. М. Черемшина прийшов у літературу з почуттям приналежності до письменника Ю. Федьковича через родинні зв'язки. У його творчому світі також є акцент на сферах, пов'язаних з Ю. Федьковичем. Письменник широко використовує гуцульську говірку з її характерною лексикою та зменшувально-пестливими формами. М. Черемшина зрозумів, що життєвий матеріал, яким він володіє як вихідець із Гуцульщини, може бути використаний для створення оригінальних художніх текстів про цей край Карпат, у чому власне і полягає вплив Ю. Федьковича на М. Черемшину.